Справа №442/4178/16-ц
Провадження №2/442/1523/2016
09 вересня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
при секретарі - Малик О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (АТ «СК»АХА Страхування») про матеріальної шкоди особою, яка завдала таку шкоду, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 9514 грн. матеріальної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.12.2015 року о 12.20 год. в селі Рудня Самбірського району Львівської області на вул.Бісковицька напроти будинку 12 трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулись автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, легковий автомобіль марки Volkswagen Golf р.н.з.RBI AL62, яким керував він, та автомобіль НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 На підставі постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №442/120/16-п винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 та притягнено до адміністративної відповідальності.
25.01.2016 року було проведено огляд належного йому автомобіля марки Volkswagen Golf р.н.з.RBI AL62 для встановлення вартості відновлювальних робіт та в подальшому проведено ремонт такого. Завдану матеріальну шкоду оцінено в 9514 грн.
Звернувшись до відповідача, як особи, яка завдала шкоду, у добровільному порядку відшкодувати таку, останній відмовився, покликаючись на те, що його відповідальність є застрахованою у АТ «СК»АХА Страхування».
АТ «СК»АХА Страхування» також відмовила у виплаті завданої матеріальної шкоди.
Вважає, що оскільки вину відповідача доведено у встановленому законом порядку, то саме він повинен відшкодувати завдану матеріальну шкоду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позов заперечив, покликаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи, зокрема, на те, що він є неналежним відповідачем у даній справі, так цивільно-правова відповідальність його застрахована у АТ «СК»АХА Страхування». З таких підстав просить в задоволенні позову відмовити.
Представник АТ «СК»АХА Страхування» в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити, виходячи з наступних міркувань:
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 18.12.2015 року о 12.00 год. на хуторі Рудня Самбірського району Львівської області на вул.Бісковицька напроти будинку 12 трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулись автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, легковий автомобіль марки Volkswagen Golf р.н.з.RBI AL62, яким керував він, та автомобіль НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2
Внаслідок ДТП усі вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
На підставі постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.02.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаного вище ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Вчинення ОСОБА_2 зазначеного вище адміністративного правопорушення перебуває у прямо причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди у вигляді механічних ушкоджень автомобіля марки Volkswagen Golf р.н.з.RBI AL62.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 - водія автомобіля НОМЕР_3, застрахована у АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/5515617 від 08.03.2015 р.
11.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» із заявою про здійснення йому страхового відшкодування, проте отримав відмову.
Згідно із ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Як вбачається з Акту попереднього огляду автомобіля від 25.01.2016 року та накладних ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 9514 грн.
Враховуючи вище наведене, зокрема те, що позивачем для захисту свого абсолютного права на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди скористався способом здійснення такого права шляхом звернення вимоги про відшкодування шкоди до особи, яка завдала шкоду, розмір завданої шкоди становить 9514 грн., а тому суд вважає, що позов є підставним, а тому з відповідача слід стягнути в користь позивача завдану матеріальну шкоду.
При ухваленні даного рішення судом, на вимогу ст.360-7 ЦПК України, приведено свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України, зокрема постанови Верховного Суду України від 20.01.2016 року №6-2808цс15.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 551,21 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 9514 (дев'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень та судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесять одну) гривень 21 коп., а всього 10 065 (десять тисяч шістдесять п'ять) гривень 21 коп..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ________________ О.В. Крамар