Справа № 461/2671/16-ц
Провадження № 2/461/1094/16
03.08.2016 року м. Львів.
Галицький районний суд м.Львова
у складі:
головуючого-судді Юрківа О.Р.
при секретарі Аніловській - Буалю Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду в м. Львові заяву третьої особи Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про закриття провадження у справі ,-
представник третьої особи Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі, покликаючись на те, що справу слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріли справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
У п.2 Постанови Пленуму ВАС України №8 від 20.05.2013р. вказано, що за змістом ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно- правові спори, крім спорів,для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
П.З Постанові Пленуму ВССУ від 01.03.2013р. № 3 вказує, що «критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, суб 'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа) Суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією із сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий».
Згідно ч. 1ст. 15 ЦПК України розгляд справ, зокрема, у спорах, що виникають із права власності, належать до компетенції судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.1.2ст16 ЦК України кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з ч.2ст2 ЦК України учасниками цивільних відносин є держава Україна, Автономна республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Відповідно до ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Виходячи з обсягу та належності прав позивача та відповідача пред'явлений позивачем для вирішення судом спір не є публічно-правовим, стосується сфери приватних прав та їх захисту, виник із цивільного права власності на квартиру у житловому будинку №26 по вул.Братів Рогатинців в м.Львові та права користування допоміжними (підвальними) приміщеннями вказаного житлового будинку, які перебувають у спільній власності його співвласників згідно норм Цивільного кодексу України та ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
При ухваленні оскарженого рішення про виділ спірного підвалу в складі інших підвалів будинку в окремий об'єкт нерухомого майна Львівська міська рада виступала в якості суб'єкта цивільних правовідносин від імені територіальної громади, яка є власником всього комунального майна. Цивільно-правові відносини, до яких належать відносини розпорядження власністю, не мають ознак підпорядкування одних учасників іншим і характеризуються ознаками рівності та вільного волевиявлення у розпорядженні майном.
Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право власності на майно, на речове право на чуже майно,захист цих прав регулюється цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном(ст.391 ЦК У країни)., тому такі спори з урахуванням вимог ст15 ЦПК України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування(суб'єкта владних повноважень).
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Системний аналіз ст.16 ЦК України, ст.15 ЦПКУ, стст2-4 КАС України вказує на те, що визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність органів влади та місцевого самоврядування є способом задоволення приватного інтересу якщо це стосується захисту цивільного права.
Ураховуючи положення ст.ЦПК України та ст. 2 КАС України не є публічно- правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) як суб'єктом права публічного та суб'єктом приватного права фізичною особою, в якому дії суб'єкта права публічного спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи.
Крім того, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших)суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У відносинах між позивачем та Львівською міською радою відсутня така ознака публічно-правового спору як підпорядкування одного учасника відносин іншому, правовідносини стосуються цивільних прав, спір не пов'язаний із захистом прав позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, що також виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, згідно Постанови Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 06.10.2015 року, Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі, тощо. Такі справи належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 205 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви третьої особи Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про закриття провадження у справі відмовити за безпідставністю.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку, окремо від рішення суду, не підлягає .
Суддя О.Р.Юрків