Справа № 461/1435/16-к
13.09.2016 р. м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016140050000238 від 22.01.2016 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимому вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 28.10.2009 за ч. 2 ст. 186. ч 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, -
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 395 КК України -
Згідно ухвали Галицького районного суду м. Львова від 23.01.2015 р. обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік з наступними обмеженнями: заборони виходу з квартири АДРЕСА_1 з 22:00 год. до 6:00 год.; заборони виїзду за межі м. Львова без дозволу керівництва Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області; заборони перебувати в місцях, де продають алкогольні напої на розлив; приходити на реєстрацію 4 рази на місяць в Галицький РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, із якими обвинувачений ОСОБА_4 був належним чином ознайомлений. Обвинувачений ОСОБА_4 , незважаючи на встановлені обмеження, діючи умисно, з метою ухилення від встановленого йому адміністративного нагляду, без дозволу керівництва Галицького ВП ГУ Національної поліції України у Львівській області в період часу з 02.12.2015 р. по 14.01.2016 р. самовільно покинув місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , та в період вказаного часу на відмітку в Галицький ВП ГУ Національної поліції України у Львівській області не з'являвся.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 395 КК України, так як він вчинив самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, врахував його особу, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, при яких таке вчинено.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття та повне визнання вини.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК у виді арешту.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який має непогашену судимість, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, розкаюється у вчиненні злочину, проте суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді арешту, так як виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, враховуючи його особу та тяжкість кримінального правопорушення, слід обрати цілодобовий домашній арешт.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу обрати цілодобовий домашній арешт за місцем постійного проживання АДРЕСА_1 ..
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Головуючий суддя ОСОБА_1