Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 331/6586/15 Головуючий у 1 інстанції Смолка І.О.
Пр. № 22-ц/778/3746/16 Суддя-доповідач Гончар М.С.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
12 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Суддя-доповідач апеляційного суду Запорізької області Гончар М.С.
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (надалі - Банк) до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року позовну заяву Банку залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Банк подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку, в якому наголосив на тому, що оскаржувану ухвалу отримано ним лише 14.06.2016 року при наданні інформації на запит керівництва Банку з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Проте, вказані в заяві обставини суперечать матеріалам справи - поштове повідомлення про отримання Банком копії оскаржуваної ухвали суду - 27.10.2015 року (а.с. 60), а отже визнані апеляційним судом неповажними.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 липня 2016 року (а.с. 75) апеляційну скаргу Банку залишено без руху на підставі ст.ст. 294, ч.2,3 ст. 297 ЦПК України та останньому надано строк:
- п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору у сумі 1378 грн. на вказані реквізити,
- тридцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року.
Встановлено, що 03.08.2016 року, тобто у встановлений апеляційним судом строк, Банк подав поштою до апеляційного суду лише оригінал квитанції про сплату судового збору, чим лише частково усунув недоліки своєї вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі.
25.08.2016 року, тобто у встановлений апеляційним судом строк, Банк подав поштою до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення із зазначенням інших причин для його поновлення.
В обґрунтування своєї заяви про поновлення строку Банк зазначав, що строк пропущено з інших поважних причин, оскільки, про те, що оскаржувана ухвала була отримана Банком 27.10.2015 року, Банку стало відомо лише зі змісту ухвали апеляційного суду Запорізької області від 22.07.2016 року. Отримати інформацію щодо отримання оскаржуваного судового рішення відповідальним юрисконсультом, який на той час був відповідальний за ведення вищезазначеної судової справи, не має можливості оскільки ОСОБА_4 згідно із наказом № 411-к/ТР від 17.05.2016 року звільнений з посади юрисконсульта. Крім того, місцезнаходженням Банку, як юридичної особи, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, однак оскаржуване судове рішення за вказаною адресою позивачу не направлялось.
Однак, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
За приписами ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
В силу вимог ч. 1 ст. 73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Вказані Банком причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки.
Звільнення юрисконсульта ОСОБА_4 з Банку 17.05.2016 року, якій участі у цій справі не приймав, ніяким чином не спростовує встановлених апеляційним судом фактичних обставин, зокрема: пропуску без поважних причин Банком строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у цій справі.
Оскільки, Банк є юридичною особою, і в ньому працював і працює не лише юрисконсульт ОСОБА_4
Крім того, як вбачається із матеріалів цієї справи, позов Банку до суду першої інстанції у цій справі подавався через представника за довіреністю Пономаренко Ю.В. (а.с.1, 47), а представництво інтересів Банку у суді першої інстанції підтримував представник Банку за довіреністю Попович С.С. (а.с.62).
Дійсно у матеріалах справи міститься заява представника Банку за довіреністю Попович С.С. про отримання копії оскаржуємої ухвали суду першої інстанції у цій справі лише 16.06.2016 року (а.с.62).
Однак, як вбачається із поштового повідомлення (а.с.60), до цього Банк отримав копію оскаржуємої ухвали 27.10.2015 року за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 39, яка зазначена Банком в його позові у цій справі як адреса для листування безпосередньо із Банком, як юридичною особою, так й одночасно, як адреса представника Банку за довіреністю Пономаренко Ю.В.
Заяв про зміну своєї адреси для листування, а також про необхідність направлення поштової кореспонденції судом лише на юридичну адресу Банку, останній суд першої інстанції письмово у цій справі не повідомляв.
Згідно з ст.ст. 5,10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.
У відповідності до ст. 11, ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки і разом з тим, розпоряджаються процесуальними правами на свій розсуд.
З часу отримання повного тексту ухвали, тобто з 28.10.2015 року Банк мав реальну можливість визначитись зі своїми правами та в межах визначеного законом строку подати апеляційну скаргу.
Згідно із ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно із ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Проте, апеляційну скаргу було подано Банком поштою апеляційному суду лише 13.07.2016 року (конверт а.с. 72).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.
При вищевикладених обставинах, вказані Банком в заяві інші обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження Банком ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року також слід визнати неповажними, у задоволенні заяви Банку про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а також слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою Банку у цій справі.
Керуючись ст. 297 ч. 3 ЦПК України, суддя-доповідач
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року у цій справі відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» відмовити.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, для відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту отримання її копії.
Суддя-доповідач М.С. Гончар