"09" червня 2009 р.Справа № 6/25-09-999
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 09 червня 2009 року:
від позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: Підлубний С.А., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2009 року
по справі № 6/25-09-999
за позовом: ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства „Одеська продовольча компанія”
про стягнення 13197,34 грн.
У судовому засіданні 09.06.2009 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови
Встановив:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Одеська продовольча компанія” про стягнення 12284,26 грн. вартості частки у статутному фонді ВАТ „Одеська продовольча компанія” та 913,08 грн. дивідендів, які обраховані виходячи з вартості внеску, 3% річних і терміну невиплати дивідендів.
В правове обґрунтування своїх вимог позивач послався на ст. 13 Закону України „Про господарські товариства”, ст. 6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, ст. ст. 4, 48 Закону України „Про власність”, ст.ст. 86, 88, 167 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.04.2009 року по справі № 6/25-09-999 (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Мотивуючи рішення, суд вказав, що позивачем не доведено позовних вимог в частині стягнення дивідендів з ВАТ „Одеська продовольча компанія” за період з 1996 року по 2008 рік, а приймаючи до уваги відсутність грошових зобов'язань відповідача перед позивачем, підстави для стягнення на його користь інфляційних втрат та 3% річних -відсутні.
Не погодившись з рішенням суду від 29.04.2009 року, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове про задоволення позову. Скаржник вважає рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Серед доводів апеляційної скарги скаржник наводить наступні: - судом не розглянута вимога позивача стосовно стягнення вартості вкладу ОСОБА_1 до статутного фонду відповідача; - судом порушені вимоги п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції; Закон України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”; - судом не з'ясовані обставини, на які посилається позивач; - право позивача на володіння своїм майном залишилось не захищеним; - судом залишено поза увагою рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.01.2005 року, яке мало значення для правильного вирішення спору в частині стягнення дивідендів; - судом порушено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вже зазначалось вище, позивач заявив вимоги: - про виплату частки статутного фонду ВАТ „Одеська продовольча компанія”, розмір якої обчислено в сумі 12284,26 грн. виходячи з вартості 57 акцій, належних позивачу, з нарахуванням на загальну вартість інфляційних втрат: 2536,50 грн. х індекс інфляції з вересня 1996 року по 01.02.2009 року; - про виплату дивідендів, розмір яких обчислено з вартості внеску, 3% річних і терміну невиплати: 2536,50 грн. х 3% х 12 місяців = 913,08 грн.
З мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що судом розглянуто тільки позовну вимогу про сплату дивідендів, у задоволенні якої відмовлено.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
Згідно ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Допущене господарським судом першої інстанції порушення вказаної норми процесуального права призвело до прийняття неправильного рішення, що є підставою для скасування рішення від 29.04.2009 року та прийняття нового рішення у справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Статуту ВАТ „Одеська продовольча компанія” (державна реєстрація останніх змін проведена 29.10.2007 року) товариство створено шляхом зміни найменування та перереєстрації Одеського відкритого акціонерного товариства по виробництву і переробці м'яса (ВАТ „Одесам'ясо”) відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Одесам'ясо” від 15.05.2001 року.
Згідно пункту 3.1 статті 3 Статуту ВАТ „Одеська продовольча компанія” (в редакції, затвердженій 07.09.2007 року рішенням загальних зборів) статутний капітал товариства становить 15000327,00 грн. та розподілений на 337086 простих іменних акцій номінальною вартість 44,50 грн. кожна.
Відповідно до сертифікату акцій серія А № 4105 ОСОБА_1 є власником 57 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 44,50 грн., емітент -ВАТ „Одеська продовольча компанія”.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ „Одеська продовольча компанія”, оформленим протоколом № 13 від 26.12.2008 року, вирішено ліквідувати ВАТ „Одеська продовольча компанія” та затвердити ліквідаційну комісію у складі трьох осіб.
Згідно ст. 24 Закону України „Про господарські товариства” акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про господарські товариства” акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього випуску акцій усі договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними з наслідками, передбаченими частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Відповідно ч. 6 ст. 6 вказаного Закону прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права. Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
Таким чином, поняття „акція” використовується у двох значеннях: 1) як найдрібна частка статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, володіння якою надає право участі в АТ; 2) як документ (цінний папір) без установленого строку обігу, що засвідчує володіння найдрібнішою часткою статутного фонду АТ і, відповідно, надає її власникові права акціонера.
Виходячи з положень викладених норм чинного законодавства, ОСОБА_1 як учасник ВАТ „Одеська продовольча компанія” та власник його акцій, має право на участь в розподілі прибутку АТ (а також отриманні інших, передбачених Статутом благ і переваг); на участь в розподілі майна товариства під час його ліквідації; має право приймати участь в управлінні справами товариства.
Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Статуту ВАТ „Одеська продовольча компанія” акціонери товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства; у випадку прийняття рішення товариства про виплату дивідендів одержувати у вигляді дивідендів частку прибутку від діяльності товариства, пропорційно кількості належних йому акцій товариства; приймати участь у загальних зборах акціонерів і голосувати особисто або через свого представника; обирати та бути обраним до органів управління та контролю товариства; у випадку ліквідації товариства отримати частку вартості майна товариства, пропорційну вартості належних акціонеру акцій товариства, відповідно до чинного законодавства та виду акцій.
Згідно частин 1, 3 ст. 21 Закону України „Про господарські товариства” грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій.
Виходячи з заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 неправомірно ототожнює поняття „вартість частки у статутному фонді” та „вартість частки майна”, тоді як позивач, будучи власником простих акцій ВАТ „Одеська продовольча компанія”, має право на отримання частки майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, тому заявлена позивачем вимога про сплату їй частки в статутному фонді є безпідставною, і в цій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Стосовно вимоги позивача щодо виплати дивідендів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Пунктом „д” ч. 5 ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.
Повноваження, передбачені пунктами б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства (ч. 6 ст. 41 Закону України „Про господарські товариства”).
Пунктом 5.2 ст. 5 Статуту ВАТ „Одеська продовольча компанія” встановлено, що товариство вільне у визначенні напрямків використання чистого прибутку. Він може використовуватись на створення резервного (страхового) фонду, фондів накопичення, споживання, оплати дивідендів та інших фондів, викуп акцій у своїх акціонерів, придбання цінних паперів інших товариств та інші цілі.
Відповідно до ч. 2 п. 5.3.2 ст. 5 Статуту ВАТ „Одеська продовольча компанія” порядок і терміни нарахування та виплати дивідендів затверджуються загальними зборами акціонерів за підсумками календарного року згідно з пропозицією Генерального директора.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази та з урахуванням пояснень представників позивача та відповідача, рішення про виплату дивідендів не приймалось загальними зборами акціонерів ВАТ„Одеська продовольча компанія”, тому вимога позивача про їх стягнення не підлягає задоволенню.
Статтею 4-7 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Приймаючи до уваги встановлені колегією суддів фактичні обставини, у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2009 року по справі № 6/25-09-999 скасувати.
У позові ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк