Справа №577/3997/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Буток Т. А.
Номер провадження 22-ц/788/1283/16 Суддя-доповідач - Собина О. І.
Категорія - 54
06 вересня 2016 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Собини О. І.,
суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С. ,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2015 року
в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», треті особи: голова правління ПАТ «Сумигаз» Тацький Костянтин Владиславович, начальник публічного акціонерного товариства «Сумигаз» Конотопське управління по експлуатації газового господарства Краснянський Павло Володимирович, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
21 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до місцевого суду з позовом, який в подальшому уточнила та мотивувала свої вимоги тим, що з 22.06.2001 року працювала в Конотопському управлінні по експлуатації газового господарства на посаді юрисконсульта по безстроковому трудовому договору. Наказом № 342к від 26.06.2015 року її було звільнено за скороченням штатів згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що при її звільненні не були дотримані норми чинного законодавства, а саме: відповідні дії про скорочення не належно задокументовано, без згоди профспілкового комітету, без повідомлення, що направляють виборному органу первинної профспілкової організації про заплановане скорочення, без рішення комісії (якщо таку створено для визначення переважного права на залишення на роботі), без повідомлення працівника про звільнення за його підписом за 2 місяці. Також грубо були порушені вимоги ч. 1,2 ст. 42, ст. 184 КЗпП України. Тому просила скасувати наказ про скорочення № 342к від 26.06.2015 року, поновити її на посаді юрисконсульта ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" в м. Конотопі, зобов'язати ПАТ "Сумигаз" анулювати записи про скорочення в трудовій книжці, стягнути з ПАТ "Сумигаз" заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.06.2015 року по день винесення рішення у справі.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тим фактам, що всі процедури щодо попередження про наступне вивільнення та отримання згоди профспілкового органу на таке звільнення були проведені відповідачем ще у 2012 році, в той час як її було звільнено з посади юрисконсульта 26 червня 2015 року. Крім того, суд не врахував, що відповідач не попередив її про наступне звільнення у встановлений законом двохмісячний строк, не дослідив її переважне право на залишення на роботі та можливість її працевлаштування на посаду відповідно до її кваліфікації. Також вважає, що судом не було застосовано норму ч.3 ст. 184 КЗпП України про те, що не допускається звільнення жінок, які мають дітей віком до шести років, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 02 лютого 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2015 року скасоване та ухвалене нове рішення про скасування наказу про звільнення позивача, поновлення її на посаді юрисконсульта ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» з розташуванням робочого місця у м.Конотоп та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» задоволено частково. Рішення апеляційного суду Сумської області від 02 лютого 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи позивача та її представника, заперечення представників відповідача та 3-х осіб, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що її було звільнено за скороченням штату у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, пов'язаними із скороченням чисельності та штату працівників. При звільненні права позивача не порушено, оскільки відповідачем дотримано процедуру такого звільнення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного:
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи 22.06.2001 року ОСОБА_3 була прийнята на роботу до Конотопського управління по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на посаду юрисконсульта по безстроковому трудовому договору (а.с.57-58).
З серпня 2009 року по 22.06.2012 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Рішенням Правління Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» від 27.06.2012 року було визначено перспективні принципи побудови організаційної структури ПАТ "Сумигаз", в п. 3 якого визначено принцип проведення змін в організації виробництва та праці товариства за напрямом централізації адміністративного управління. Протоколом № 11 від 27.06.2012 року Правлінням ПАТ "Сумигаз" прийнято рішення про впровадження принципів централізації управління на основі дослідження змін в організаційній структурі Конотопського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Сумигаз". Зазначеним рішенням Правління ПАТ "Сумигаз" доручило начальнику Конотопського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Сумигаз" Краснянському П.В. впровадити зміни організаційної структури Конотопського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Сумигаз" за напрямом централізації адміністративного управління у відповідності до чинного законодавства України (т.1 а.с. 169-171).
На виконання даного рішення керівництвом Конотопського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Сумигаз" 02.07.2012 року було прийнято рішення про скорочення посади юрисконсульта Конотопського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Сумигаз" (т.1 а.с.172).
02.07.2012 року ОСОБА_3 було попереджено про скорочення посади юрисконсульта з 03.09.2012 року та вивільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України і запропоновано їй переведення на вільну вакансію контролера газового господарства (т.1 а.с.59).
Роботодавець звернувся до профспілкового комітету за наданням згоди на звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України і 07.08.2012 року така згода була отримана, про що остання була повідомлена (т.1.а.с.60).
В подальшому позивач звернулась до роботодавця із заявою про надання їй відпуски без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років і їй така відпустка надавалась відповідно до наказів, які видавались роботодавцем за період з 22.08.2012 року по 25.06.2015 року (т.1.а.с.61-66).
Відповідно до наказу ПАТ "Сумигаз" № 184 від 17.10.2014 року "Про впровадження нової організаційної структури" 24.10.2014 року по ПАТ "Сумигаз" прийнято наказ № 233 від 24.10.2014 року "Про скорочення штату та чисельності працівників" (т.1 а.с.67-70).
У зв'язку з ліквідацією Конотопського управління по експлуатації газового господарства згідно з наказом ПАТ "Сумигаз" № 184 від 17.10.2014 року "Про впровадження нової організаційної структури", наказом ПАТ "Сумигаз" № 249 від 31.10.2014 року з урахуванням наказу ПАТ "Сумигаз" № 632 к від 01.09.2015 року позивач була переміщена в ПАТ "Сумигаз" з 01.11.2014 року з розташуванням робочого місця в м. Конотоп (т.1.а.с. 71-72). Про дане переміщення ОСОБА_3 була письмово повідомлена (т.1 а.с. 73,73 зв.).
Вподальшому, за заявою ОСОБА_3 згідно наказу ПАТ "Сумигаз" від 26.06.2015 року було перервано її відпустку для догляду за дитиною до досягнення шестирічного віку (т.1.а.с. 74).
Зважаючи на те, що попередження про скорочення посади ОСОБА_3 отримала 02.07.2012 року і у зв'язку із перериванням її відпустки для догляду за дитиною до досягнення шестирічного віку, 26.06.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про скорочення і одночасно було запропоновано зайняти посаду згідно додатку до пропозиції роботи. Від пропозиції ОСОБА_3 відмовилася, про що власноручно зробила напис на зворотньому боці письмової пропозиції (т.1 а.с.75-77).
Наказом ПАТ "Сумигаз" № 342 к від 26.06.2015 року ОСОБА_3 звільнено з роботи 26.06.2015 року, у зв'язку зі скороченням штатів, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України і цього ж дня їй було надіслане письмове повідомлення про звільнення, надіслано витяг з наказу про звільнення, розрахунковий лист та запропоновано їй з'явитись до відділу кадрів для отримання трудової книжки (т.1 а.с.78-79).
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3, виходячи з наступного:
Згідно ст. 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці в період з 3 вересня 2012 року по 31 грудня 2014 року і почались вони зі змін організаційної структури Конотопського управління по експлуатації газового господарства і завершилось ліквідацією (закриттям) усіх відокремлених підрозділів (філій) ПАТ «Сумигаз». На час перегляду справи в апеляційному порядку взагалі ліквідовано Юридичне управління товариства та запроваджена з 01.07.2016 року нова організаційна структура Товариства, що підтверджується копією протоколу засідання Наглядової ради ПАТ «Сумигаз» від 30.06.2016 року № 30/06-2016 року з додатком «Організаційна структура» ПАТ «Суми газ» та копією наказу ПАТ «Суми газ» від 08.07.2016 року (т.2 а.с.80-86).
Роботодавцем, при звільненні позивача були дотримані вимоги ст.49-2 КЗпП України і одночасно з попередженням про звільнення, ОСОБА_3 було запропоновано переведення на посаду контролера, однак позивач відмовилась, про що власноруч зробила напис у повідомленні. Також, вже після звільнення позивача відповідно до вимог передбачених ст.42-1 КЗпП України, у серпні 2015 року їй було запропоновано зайняти вакантну з 10 серпня 2015 року посаду юрисконсульта претензійно-позовного відділу юридичного управління ПАТ «Сумигаз», від якої вона теж відмовилась.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем вимог ч.3 ст. 184 КЗпП України, якою забороняється звільнення, зокрема жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч.6 ст.179) з ініціативі власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням, оскільки ОСОБА_3 на момент її звільнення не перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку, так як добровільно її перервала і фактично приступила до роботи.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про порушення вимог ст.49-2 КЗпП України і не попередження позивача про наступне звільнення за два місяці до нього.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 2 липня 2012 року позивача було попереджено про скорочення посади юрисконсульта з 3 вересня 2012 року та вивільнення за ч.1 ст. 40 КЗпП України. На вимогу позивача їй роботодавцем було надано відпуску для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, яка тривала загалом з 22 серпня 2012 року по 25 червня 2015 року.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення (не менше ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів проходить до висновку, що строк перебування позивача у відпустці для догляду за дитиною до досягання нею шестирічного віку не виключається зі строку попередження про наступне звільнення.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про незаконність звільнення позивача, у зв'язку з тим, що вона наказом від 31.10.2014 року № 249 була з 01.11.2014 року переведена на посаду юрисконсульта в ПАТ «Сумигаз», а отже, на думку останньої, відбулись зміни у трудовому договорі з якими вона погодилась. В той же час, переведення її на іншу роботу в розумінні ст.32 КЗпП України не відбулось, а дане переміщення її посади вчинене роботодавцем, у зв'язку із ліквідацією Конотопського управління по експлуатації газового господарства з метою дотримання її прав, як працівника, що на той час перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею шестирічного віку під час якої звільнення не допускається.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2015 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -