Справа № 592/7528/16-к
Провадження № 1-в/592/1012/16
09 вересня 2016 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю засудженого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування Закону України “Про амністію у 2014 році” , -
15.08.2016 засуджений ОСОБА_4 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми із клопотанням, в якому він зазначив про те, що вироком апеляційного суду Чернігівської області його - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було засуджено за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України, до позбавлення волі на строк 3 (три) роки 5 місяців. 15.10.2013 року вирок апеляційного суду Чернігівської області від 25.09.2013 року щодо нього - ОСОБА_4 набрав законної сили. Водночас 19.04.2014 року набрав чинності Закон України “Про амністію у 2014 році” № 1185-VII від 08.04.2014 року . Відповідно до ст. 12 Закону України “Про амністію у 2014 році” № 1185-VII від 08.04.2014 року дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом. Згідно з вироком апеляційного Чернігівської області від 25.09.2013 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення злочинів середньої тяжкості ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, вчинені ним 12.09.2013 року, тобто до дня чинності цим Законом України “Про амністію у 2014 році” . Поряд з тим п. 3 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін” № 223-757/0/4-14 від 26.05.2014 року роз'яснено про те, що ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк або інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, та які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст. ст. 1 - 5 Закону “Про амністію у 2014 році” . Іншими словами, дія цієї статті розповсюджується на засуджених за вчинення злочинів будь-якої тяжкості, в тому числі й тяжких та особливо тяжких (за винятком обмежень, визначених у ст. 8 Закону України “Про амністію у 2014 році” та у ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” ) , незалежно від строку відбутого ними покарання, за умови, що ці особи не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст. ст. 1 - 5 Закону України “Про амністію у 2014 році” . Так, відповідно до обставин кримінального провадження та справи, за якою його було засуджено до відбування покарання у виді позбавлення волі, відсутні передбачені ст. 8 Закону України “Про амністію у 2014 році” та ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” , обмеження щодо застосування амністії. За таких обставин, враховуючи відсутність заборони та наявність обставин щодо застосування Закону України “Про амністію у 2014 році” № 1185-VII від 08.04.2014 року , він просив суд розглянути його клопотання та застосувати до нього - ОСОБА_4 положення Закону України “Про амністію у 2014 році” № 1185-VII від 08.04.2014 року , скоротивши наполовину невідбуту частину його покарання. Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України; ст. 86 КК України; ст. ст. 6, 12 Закону України “Про амністію у 2014 році” ; ст. 1 Закону України “Про застосування амністії в Україні” , він просив: 1. Клопотання про застосування до нього - ОСОБА_4 Закону України “Про амністію у 2014 році” задовольнити. 2. Скоротити наполовину невідбуту ним - ОСОБА_4 , засудженим вироком апеляційного суду Чернігівської області, частину покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 5 місяців за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” № 1185-VII від 08.04.2014 року (вхідний № 26917/16 від 15.08.2016 року) (а. с. 2) .
У відкритому судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 клопотання підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в його клопотанні. Він просив: 1. Клопотання про застосування до нього - ОСОБА_4 Закону України “Про амністію у 2014 році” задовольнити. 2. Скоротити наполовину невідбуту ним - ОСОБА_4 , засудженим вироком апеляційного суду Чернігівської області, частину покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 5 місяців за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” № 1185-VII від 08.04.2014 року.
У судове засідання представник Сумської виправної колонії ДПтС України в Сумській області (№ 116) не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути клопотання засудженого ОСОБА_4 щодо застосування Закону України “Про амністію у 2014 році” без його участі (вхідний № 28934 від 02.09.2016 року) (а. с. 8) .
У відкритому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” . Він зазначив про те, що до засудженого ОСОБА_4 не може бути застосована амністія на підставі ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” , оскільки раніше ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.06.2016 року вже було відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання ОСОБА_4 про застосування ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” . Ухвала Ковпаіквського районного суду м. Суми від 14.06.2016 року оскаржена засудженим не була, а тому вона набрала законної сили.
Вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_4 , думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши клопотання, документи, матеріали особової справи засудженого, дослідивши судові рішення, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі вільного доступу, суд дійшов до наступного висновку.
Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 04.11.2011 року по справі № 1-247/2011 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК, та йому було призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 було звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину. Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку. Згідно ст. 76 КК України було ухвалено покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; 2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 було ухвалено залишити підписку про невиїзд. Вирок набрав законної сили 21.11.2011 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53320425) .
Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року по справі № 1/2501/192/2012, провадження № 1/728/4/2013 ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 296 КК України був виправданий за відсутністю в його діях складу цього злочину. ОСОБА_4 був визнаний винним за ч. 1 ст. 122 КК України та йому було призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 04.11.2011 року до покарання, призначеного за новим вироком, було призначене остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 місяці. Було ухвалено початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання. До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 було ухвалено залишити підписку про невиїзд. Вирок набрав законної сили 25.09.2013 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29123765) .
Вироком апеляційного суду Чернігівської області від 25.09.2013 року по справі № 1/2501/192/2012, провадження № 11/795/219/2013 апеляції прокурора, який брав участь під час розгляду справи судом першої інстанції, - було задоволено частково. Апеляції засудженого-потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 було залишено без задоволення. Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року щодо ОСОБА_4 в частині виправдання його за ч. 1 ст. 296 КК України було скасовано. ОСОБА_4 було визнано винним і йому було призначене покарання: - за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік; - за ч. 1 ст. 296 КК України у виді арешту на строк 2 (два) місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 було призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Бахмацького районного суду від 04.11.2011 року, ОСОБА_4 було призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 5 місяців. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 було ухвалено обчислювати з моменту його затримання. Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили було ухвалено залишити попередню - підписку про невиїзд. В решті вирок суду щодо ОСОБА_4 було ухвалено залишити без змін. Вирок набрав законної сили 25.09.2013 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33708211) .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2013 року по справі № 5-5317к13 касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 було залишено без задоволення. Вирок апеляційного суду Чернігівської області 25.09.2013 року щодо ОСОБА_4 було ухвалено залишити без зміни. Ухвала набрала законної сили 10.12.2013 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36264557) .
02.02.2015 року о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, згідно вироку суду.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2016 року по справі № 592/658/16-к, провадження № 1-в/592/329/16 клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення в період з 02.02.2015 року по 07.05.2015 року у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі було залишено без задоволення. Ухвала набрала законної сили 19.02.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55721149) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.06.2016 року по справі № 592/5375/16-к, провадження № 1-в/592/848/16 було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Обмачево Бахмацького району Чернігівської області, засудженого вироком апеляційного суду Чернігівської області від 25.09.2013 року, про застосування вимог ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” . Ухвала набрала законної сили 22.06.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58323680) .
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
Ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному КПК України, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Вирок або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду не набрали законної сили. Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування на підставі закону України про амністію може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених КК України.
На підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Під час виконання вироків суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію.
Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених КВК України, законами України і встановлених вироком суду.
Підставами звільнення від відбування покарання є закон України про амністію.
Амністія застосовується законом до громадян, засуджених судами України, незалежно від місця відбування ними покарання.
Аналізуючи встановлені обставини справи, наведені норми законів, які регулюють вказані спірні правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.
Отже, оскільки судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України; оскільки основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду; оскільки зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; оскільки ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному КПК України, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України; оскільки ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України; оскільки ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.06.2016 року по справі № 592/5375/16-к, провадження № 1-в/592/848/16 було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Обмачево Бахмацького району Чернігівської області, засудженого вироком апеляційного суду Чернігівської області від 25.09.2013 року, про застосування вимог ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” ; оскільки вказана ухвала суду, яка набрала законної сили 22.06.2016 року, є обов'язковою для органів державної влади, у тому числі для службових осіб Ковпаіквського районного суду м. Суми, і підлягає виконанню на всій території України, відтак суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування Закону України “Про амністію у 2014 році” слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 63 Конституції України; ст. ст. 74, 85, 86 КК України; ст. ст. 376, 537, 539 КПК України; ст. ст. 4, 7, 152, 154 КВК України, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування ст. 6 Закону України “Про амністію у 2014 році” відмовити.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала суду щодо інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: ОСОБА_1