Дата документу 09.09.2016 Справа № 554/5287/16-к
Справа № 554/5287/16-к
Провадження № 1-кс/554/5426/2016
09 вересня 2016 року м. Полтава
Октябрський районний суд міста Полтави у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого- ОСОБА_4
підозрюваго- ОСОБА_5
захисника - адвоката - ОСОБА_6
розглянувши клопотання старшого слідчого відділення поліції № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець с. Озера, Кобеляцького р-ну, Полтавської обл.; українець; гр. України; із середньою освітою; неодруженого; не працюючого; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:
- 25.03.2004 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ст. 104 до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнено з іспитовим строком на 1 рік;
- 22.07.2004 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69, 71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі;
- 01.10.2009 року Крюковським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 25.11.2010 року Київським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 186, ст. 69, 71 до 3 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 12.11.2013 року;
- 26.08.2015 року оголошено у розшук ВП № 1 Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170030001016 від 02.07.2016 року, за ознаками ч.2 ст.187 КК України
Старший слідчий відділення поліції № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170030001016 від 02.07.2016 року, за ознаками ч.2 ст.187 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.
02.07.2016 року близько 15 годин 05 хвилин, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який своїми діями усував перешкоди для вчинення кримінального правопорушення, а саме спостерігав за прохожими, з метою недопущення ними перешкоджанню вчинення злочину, в час коли на асфальтованій стежці на відкритій ділянці місцевості між вулицями Чураївни, 5 у м. Полтава та АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання суспільно-небезпечних наслідків, з прямим умислом ОСОБА_5 очікував потерпілу ОСОБА_8 на вказаному місці, після чого із застосуванням психічного насильства, яке полягає в погрозі та демонстрації зброї (предметом схожим на короткоствольну нарізну зброю) який тримав у лівій руці, а також негайного її застосування, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_8 , яка зазнала нападу, враховуючи також те, що у потерпілої ОСОБА_8 склалося враження, що, якщо вона протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілої дійсно таке враження склалося, підніс пістолет до лівої скроні потерпілої, тримаючи її правою рукою ззаду за волосся, наказав мовчати та у подальшому лівою рукою, у якій тримав предмет схожий на короткоствольну нарізну зброю зірвав, шляхом сильного різкого ривку із шиї потерпілої ОСОБА_8 внаслідок чого відкрито заволодів майном ОСОБА_8 , а саме золотим ланцюжком 585 проби, вагою 12,80 г., вартістю 7 799 грн. 68 коп. та золотим хрестиком, який висів на ньому, вагою 5,28 г. 585 проби, вартістю 3 217 грн. 37 коп., після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 11 017 грн. 05 коп.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства (розбій), небезпечним для життя потерпілої ОСОБА_8 , яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами:
-протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ;
-протоколами оглядів від 02.07.2016 року;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_8 ;
-протоколом пред'явлення речей (золотий ланцюг) для впізнання потерпілій ОСОБА_8 ;
-протоколом пред'явлення речей (золотий хрестик-роп'яття) для впізнання потерпілій ОСОБА_8 ;
-копіями бірок на золоті вироби ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
-товарним чеком на пістолет;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_9 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_10 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_11 ;
-протоколом обшуку від 04.07.2016 року у помешканні підозрюваного ОСОБА_5 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
-поясненням ОСОБА_7 ;
довідкою із Національного банку України
Слідчий клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, також наголосив на наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний вину визнає частково, просить суд не застосувати запобіжний захід, пов'язаний з триманням під вартою.
Адвокат підтримує думку підзахисного, вважає підозру не обгрунтованою та не погоджується з попередньою кваліфікацією злочину зазначеною у клопотанні слідчого, заперечує проти задоволення клопотання . Просить застосувати суд до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, та зазначив адресу: АДРЕСА_3 за якою його підзахисний може знаходитися під цілодобовим домашнім арештом
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
08.07.2016 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава клопотання старшого слідчого ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було задоволено.
09.09.2016 року о 09 год. 30 хв. підозрюваного ОСОБА_5 було затримано, про що свідчить протокол про затримання особи згідно ухвали Октябрського районного суду м.Полтави.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду є те, що підозрюваний, за останнім відомим місцем проживання не проживає, не одружений, не має сталих соціальних зв'язків, ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Окрім цього, ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, про що свідчить той факт, що він раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, за які судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на даний час офіційно ніде не працює, не має сталого джерела доходу, та на даний час переховується від органів досудового розслідування, у зв'язку із чим на даний час може продовжувати свою злочинну діяльність. А так, як зі слів допитаної у якості свідка ОСОБА_9 відомо, що ОСОБА_5 є наркозалежною особо, останньому необхідні грошові кошти для їх придбання, які він може здобувати шляхом вчинення нових тяжких корисливих злочинів, за які неодноразово відбував реальне покарання у місцях позбавлення волі.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_5 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан. Так, ОСОБА_5 , спеціального лікування не потребує, міцних соціальних зв'язків не має, постійного місця проживання не має, місце реєстрації відсутнє, не одружений, ніде не працює, постійного джерела прибутку не має.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи зазначене та передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, погрозою застосування такого насильства слідчий суддя не визначає розмір застави
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець с. Озера, Кобеляцького р-ну, Полтавської обл.; українець; гр. України; із середньою освітою; неодруженого; не працюючий; проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 09 год. 30 хв. 09.09.2016 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 08.11.2016 року, до 09 год. 30 хв.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1