33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"25" квітня 2007 р. Справа № 17/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства “Ауріола» м.Рівне
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Рівне
про про скасування податкових повідомлень - рішень
за участю представників сторін:
позивача: Балан М.Д.
відповідача: Прищепа О.С., Шлапак В.А.
від прокуратури м.Рівне : Воробей С.А.
секретар судового засідання : Опанасюк Т.І.
Статті 127, 49, 50 КАС України сторонам роз'яснені
Позивач в поданому в господарський суд позові просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №0000672342/0/23-121 від 02.03.2007р., згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку податку на прибуток підприємств в сумі 11 424 666 грн. в тому числі 5 712 333 грн. основного платежу і 5 712 333 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №0000682342/0/23-121 від 02.03.2007р., згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 7 450 743 грн., в тому числі 4 967 162 грн. основного платежу і 2 483 581 грн. штрафних санкцій. Вимоги обгрунтовує тим, що при прийнятті оспорюваних повідоплень-рішень відповідач не врахував того, що кошти за відпущені товари для ТзОВ «Дон-Вен»позивачу не надходили, тому донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є безпідставним.
Відповідач у запереченні на позов та у судовому засіданні проти позову заперечив, вказує, що підставами прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були: визнання недійсним у судовому порядку господарського зобов'язання між ПП “Ауріола» та ТзОВ “Дон-Вен»; невідповідність накладних виписаних ТзОВ “Мосфет-Трейд» вимогам норомативно-правових актів; ненадання під час перевірки документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій. Дані обставини підтверджуються постановою господарського суду Рівненської області від 13.04.2006р. у справі № 10/28, рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 07.06.2006р. та актом перевірки.
В зв'язку з даними обставинами виключено з складу валових витрат вартість товару придбаного у ТзОВ “Дон-Вен» та донараховано податок на прибуток за 2004 рік та 9 місяців 2005 року в сумі 5712333 грн. та збільшено податкові зобов'язання по ПДВ на суму 4 967 162 грн.. Просить у позові відмовити. .
За заявою заступника прокурора м.Рівне до участі у справі допущено представника прокуратури м.Рівне.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази та обставини справи у їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, ДПІ у м. Рівне проведена планова документальна перевірка вимог дотримання податкового та валютного законодавства ПП “Ауріола» за період з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року, відповідно до результатів якої встановлені порушення податкового законодавства, в тому числі :
- порушення п. 5.1 ст. 5, абз. 4 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004 рік у розмірі 4 967 700 грн. та за 9 місяців 2005 року в розмірі 744 633 грн.
- порушення пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7, пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ за 2004 рік на суму 3 973 167 грн. та за 9 місяців 2005 року на суму 993 995 грн..
За результатами перевірки складено акт № 185/23-100/22571045 від 21.02.2007р.(а.с.12-23) на підставі якого прийняті : податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №0000672342/0/23-121 від 02.03.2007р., згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку податку на пприбуток підприємств в сумі 11 424 666 грн. в тому числі 5 712 333 грн. основного платежу і 5 712 333 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №0000682342/0/23-121 від 02.03.2007р., згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 7 450 743 грн., в тому числі 4 967 162 грн. основного платежу і 2 483 581 грн. штрафних санкцій (а.с.4,5).
Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Пунктом 5.1, абз.4 п.п. 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено :
5.1. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
5.3.9. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.п. 11.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Підпунктом 11.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість “:
“Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.»
Підпунктом 7.2.4 Закону України “Про податок на додану вартість “ передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як встановлено під час перевірки (а.с.15 стор. 8 акту), між позивачем ПП “Ауріола» (покупець) та ТзОВ “Дон-Вен» м.Київ (продавець) був укладений договір № 0705 від 07.05.2004р. на придбання нафтопродуктів на загальну суму 800 000 000 грн. на основі якого ТзОВ “Дон-Вен» випасані податкові накладні на загальну суму 23 138 593,78 грн. (в т.ч. ПДВ -3 856 432,30 грн., без ПДВ - 19 282 161,48 грн. (а.с.16, стор. 9 акту)).
З наданих позивачем та вилучених у нього документів також встановлено проведення взаєморозрахунків між ПП “Ауріола»(замовник) та ТзОВ “Мосфет-Трейд» м.Київ(консультант) на підставі договору № 2903/2 від 29.03.2005р. про надання консалтингових послуг у сфері розробки типових документів бухобліку. Надання послуг підтверджено актом приймання-передачі від 31.08.2005р. на суму 2 398 400 грн. в т.ч. ПДВ 399733,30 грн.. Розрахунок проведено у вексельній формі згідно акту прийому -передачі векселів від 30.09.2005р. Також на виконання даного договру позивач, згідно платіжного доручення № 76 від 06.10.2005р. перерахував ТзОВ “Мосфет-Трейд» 18100грн.. Податок на додану вартість в сумі 399733,30 грн. віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2005р., а суму вартості послуг 1 998 667 грн. віднесено до складу валових витрат та відображено в декларації про прибуток підприємства за ІІІ квартал (9 місяців) 2005 року (а.с.18,19 стор.14, 15 акту).
Постановою господарського суду Рівненської області від 13.04.2006р. у справі № 10/28, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2006р. господарське зобов'язання, що виникло на підставі договору №0705 від 07 травня 2004 року, укладеного між ПП “Ауріола» та ТзОВ “Дон-Вен» - визнано недійсним у повному обсязі з моменту його вчинення.
При цьому, при прийнятті постанови господарського суду Рівненської області від 13.04.2006р. у справі № 10/28 досліджувалося рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 25.10.2005р. по справі № 2-5200/3, яким визнано недійсними з часу реєстрації 10.03.2004р. - статут ТзОВ “Дон-Вен» та свідоцтво платника ПДВ № 37079889 від 30.03.2004р. з дати видачі.
Крім цього, рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 07.06.2006р. у справі №2-1704 визнано недійсними з моменту реєстрації 24.05.2005р. статут ТОВ “Мосфет-Трейд» та свідоцтво платника ПДВ № 36113568 від 16.06.2005р. з моменту внесення до реєстру.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, з 30.03.2004р. накладні та податкові накладні ТзОВ “Дон-Вен» виписані у травні 2004р. не можуть бути прийняті судом як такі, що документально підтверджують валові витрати та право податковий кредит ПП “Ауріола»
Так само накладна та податкова накладна ТзОВ “Мосфет-Трейд» від 31.08.2005р. не можуть бути прийняті судом як такі, що документально підтверджують валові витрати та право податковий кредит ПП “Ауріола».
Заперечення відповідача щодо того, що кошти за відпущені нафтопродукти ПП “Ауріола» не надходили, тому у позивача відсутній оподатковуваний прибуток по господарській операції з ТзОВ “Дон-Вен» є безпідставними, оскільки донарахування податку на прибуток проведено податковим органом в зв'язку з збільшенням валового доходу позивача по господарській операції з ТзОВ “Дон-Вен» на основі п.п. 11.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в період отримання товару від ТзОВ “Дон-Вен».
Клопотання про проведення експертизи подане позивачем відхилене судом, як безпідставне, оскільки для з'ясування законності визначення податкових зобов'язань податковим органом для ПП “Ауріола» не потрібні спеціальні знання.
З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і в задовленні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задовленні позову відмовити.
Повний текст постанови оформлено та підписано 28.04.2007р.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..
Суддя М.Г. Петухов.