іменем України
"08" вересня 2016 р. 145/1325/16-ц
2/145/711/2016
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Мазурчака А. Г.
при секретарі Мигдальській Н.М.,
за участі позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт.Тиврів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
встановив :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що в 2009 році вона уклала шлюб з відповідачем в даній справі. 04.02.2011 року в них народилася дочка ОСОБА_3. На даний час вони проживають окремо, шлюб між ними розірвано.
Дочка проживає з нею і перебуває на її утриманні. Вона працює в Тиврівський ЦРЛ, її зарплати не вистачає для забезпечення дитини всім необхідним.
Ніякої матеріальної допомоги дочці відповідач не надає. Вважає, що він, як батько дитини повинен брати належну участь в утриманні дитини та надавати кошти на її утримання. Добровільно надавати кошти відповідач відмовляється, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач офіційно працює. Вона вважає, що він спроможний сплачувати аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (тисяча) гривень до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір аліментів не погіршить його матеріального становища.
Просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти, в розмірі 1000 гривень щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття, починаючи з дня подачі даної заяви. Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі за один місяць просить звернути до негайного виконання.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги нвизнав частково, пояснив, що він працює в Тиврівській ЦРЛ зубним техніком за госпрозрахунковим договором і в нього не стабільні і невеликі доходи, в нього недостатній дохід щоб сплачувати 1000 грн. на місяць, інших доходів не має, в змозі сплачувати 600 грн., тобто 1/2 від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і дану суму йому допоможуть виплачувати його родичі.
Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Сторони перебували в шлюбі.
04.02.2011 р. у них народилася дочка ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про її народження (а.с.7).
Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що стверджується довідкою виконкому Сутисківської селищної ради № 2134 від 15.08.2016 р. та актом обстеження житлово-побутових умов від 15.08.2016 року (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.11 ЗУ « Про охорону дитинства» України та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов'язком обох батьків.
Відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2016 р." прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років становить 1228 грн.
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а відтак обоє з батьків зобов'язані спільно забезпечити отримання дітьми прожиткового мінімуму.
Сама позивачка не в змозі забезпечити належні умови проживання й виховання дітей, їх нормальний розвиток, так як незважаючи на те, що вона працює, отримує мінімальну зарплату.
Відповідач працює, однак має нерегулярний дохід, а тому відповідно до ст. 184 СК України, дану обставину суд вважає істотною і стягує аліменти в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі ст.ст.180-182, 184 СК України, керуючись ст.ст.10,11, 60, 88, 212-215, 223, 367 ЦПК України, суд ,
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі по 620 (шістсот двадцять) гривень щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 19.08.2016 року до її повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський райсуд протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Мазурчак А. Г.