Cправа № 127/17632/16-а
Провадження № 2-а/127/626/16
Іменем України
07 вересня 2016 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Прокопчук А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про зобов'язання вчинити певні дії,-
В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 3 категорії, в зв'язку з чим 04.01.2010 року йому була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за нормами ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В цей же час він продовжував працювати лікарем на кардіологічній бригаді Вінницької міської станції швидкої медичної допомоги та після призначення пенсії пропрацював уже близько 6,5 років.
Позивач також зазначає, що він в липня 2016 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити переведення його пенсії на пенсію за віком на загальних умовах за період з 2013-2015 роки, проте йому було відмовлено. Дану відмову позивач вважає незаконною, тому звернувся до суду з даним позовом та просить зобов'язати відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити переведення його пенсії на пенсію за віком на загальних умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яку призначити з дня подання ним заяви (07.07.2016), із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за три останні роки, що передує року звернення із заявою про призначення пенсії, а саме за 2013-2015 роки.
Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі отримав, подавши у визначений законом строк заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необгрунтованими. Позивач уже перебуває на обліку в управлінні, як отримувач пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 20.10.2009 року. Дана пенсія призначена згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відноситься до пенсії за віком. Таким чином, ОСОБА_1 уже призначена пенсія за віком з 20.10.2009 року, тому його повторна вимога про призначення пенсії не передбачена жодною правовою нормою та не може бути виконана управлінням. Відносно застосування показника середньої заробітної плати працівників в цілому по Україні при обрахунку пенсії позивача, то відповідно до п. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший може враховуватись заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, але із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії (у даному випадку - за 2007 рік). Також зазначено, що заява позивача про переведення з одного виду пенсій на інший була неналежно оформленою. Щодо стягнення понесених позивачем судових витрат відповідач заперечує, оскільки забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач діє правомірно та в межах чинного закорнодавства, тому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні даного адміністративного позову.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 14).
З відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 21.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 05 років, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС у 1988р. (3 категорія), з 20.10.2009 року, згідно поданої заяви 04.01.2010 року за нормами ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також зазначено, що показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, може застосуватися тільки при первинному призначенні пенсії або при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, тому заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки 2013, 2014, 2015 р.р., суперечить нормам чинного пенсійного законодавства (а.с. 19-20).
Так, суд погоджується з такою думкою відповідача за наступних обставин.
Порядок при значення пенсій визначений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Судом встановлено, що починаючи з 20.10.2009 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, призначена позивачу пенсія відноситься до різновиду пенсії за віком, однак із зменшенням загального віку необхідного для її призначення на 10 років відповідно до 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, позивач реалізувала своє право на призначення пенсії. В подальшому, після призначення пенсії, позивач має право звернутись до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення його на інший вид пенсії.
Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 вищевказаного Закону передбачено право особи вибору пенсійних виплат.
Згідно ч.1 вказаної статті, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 2 цієї статті, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч.3 ст. 45 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З системного аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що показник "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії" застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Така правова позиція узгоджується також з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в листі № 1049/11/13-11 від 19 липня 2011 року.
Судом також встановлено, що позивач 07.07.2016 року звертався до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з заявою про переведення його на пенсію за віком на загальних умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, що передує року звернення, із заявою про призначення пенсії, а саме за 2013-2015 роки (а.с. 5-6).
Тобто, в законодавстві передбачено декілька видів пенсій, які можуть бути призначені особі, а разі наявності права особи на декілька пенсій одночасно їй надано право на вибір однієї із зазначених у ст 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсій.
Згідно з матеріалами справи, позивачу в 2009 році призначена пенсія на пільгових умовах із зменшення пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, позивач фактично звернувся до відповідача за перепризначенням пенсії за віком, яка була йому призначена ще в 2009 році, а отже підстави для такого призначення пенсії та визначення її розміру з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2013-2015 роки відсутні.
Отже, суд приходить до висновку, що у зв'язку із тим, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки - 2013, 2014, 2015 роки, відповідачем правомірно відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач довів правомірність свого рішення, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 9, 10, 26, 40, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 2, 6-11, 18, 69, 71, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністратвиного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя: