Cправа № 127/14352/16-ц
Провадження № 2/127/4835/16
05 вересня 2016 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Іщук Т.П.,
при секретарі Пєскову Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підприємства «Вінницька транспортна компанія», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підприємства «Вінницька транспортна компанія», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є наймачем кімнати №136 в будинку № 98-А по вул. Магістратська (1-го Травня) в м. Вінниці. У вказаній кімнаті також зареєстровані її діти та відповідач по справі. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, у 2005 році вони припинили шлюбні відносини, після чого він забрав з кімнати усі свої речі та виїхав. З того часу ОСОБА_2 не проживає в зазначеній кімнаті, не сплачує комунальні платежі, які нараховуються згідно з кількістю зареєстрованих осіб. Позивач вимушена нести ці витрати самостійно разом з третіми особами. Будь-яких перешкод щодо користування житловим приміщення позивач не чинить. За таких обставин позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування кімнатою №136 в будинку № 98-А по вул. Магістратська (1-го Травня) в м.Вінниця та стягнути з нього судові витрати.
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечував щодо заочного розгулу справи.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 підприємства «Вінницька транспортна компанія» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, яка є сусідкою та одночасно відповідальною особою по поверху, де розміщена спірна кімната в гуртожитку, пояснила, що відповідач в кімнаті №136 гуртожитку по вул. Магістрацькій, 98а в м. Вінниці не проживає з 2005 року, ніякого його майна чи особистих речей в кімнаті не має, перешкод в користуванні йому ніхто не чинить, житловим приміщенням не цікавиться, платежів не сплачує.
Заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлені фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані відповідними нормами Житлового кодексу України та Примірного Положення про гуртожитки щодо збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми мешканцями та порядку визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Судом встановлено, що 21.12.2000 року відповідно до рішення адміністрації та профспілкового комітету Вінницького підприємства «Трамвайно-тролейбусне управління» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Вінницька транспортна компанія») ОСОБА_2 на склад сім'ї з 4 чотирьох чоловік ( ОСОБА_2, дружина ОСОБА_1, дочка ОСОБА_4, син ОСОБА_3О.) був виданий ордер №239 на право зайняття кімнати №136 по вул.1-го Травня (нині Магістрацька), 98а в м. Вінниці.
Відповідно до ст. ст. 128, 129 ЖК України, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Відповідно до п. 14 Примірного Положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208, вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера.
За наведеного вбачається, що сім'я вселена в спірну кімнату в гуртожитку в порядку передбаченому законодавством, яке чинне на час їх вселення.
Вказаний гуртожиток є об'єктом права комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та закріплений за ОСОБА_5 підприємством «Вінницька транспортна компанія». Даний гуртожиток є сімейним гуртожитком.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просила визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, керуючись положення ст. 71, 72 ЖК України, відповідно до яких в судовому порядку, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок її відсутності понад встановлені строки (шість місяців).
Главою 4 ЖК УРСР не передбачено можливості визнати особу, яка користується житловим приміщенням у гуртожитку, такою, що втратила право користування зазначеним приміщенням.
У статті 130 ЖК УРСР передбачено, що порядок користування житловою площею в гуртожитках визначається законодавством України.
Разом із тим, окрім відповідної глави ЖК УРСР, зазначене питання врегульоване лише у Примірному положенні про гуртожитки. У розділі VIII Примірного положення про гуртожитки, яким передбачено відповідальність за порушення правил надання жилої площі в гуртожитку, користування гуртожитками та їх утримання, зазначено, що особи, винні у порушенні правил користування гуртожитками, несуть відповідальність відповідно до законодавства.
У зв'язку з цим можна розмежовувати правовий режим гуртожитків, житлові приміщення у яких підлягають приватизації та правовий режим гуртожитків, які призначені для тимчасового проживання.
Оскільки правовий режим гуртожитків, житлові приміщення яких підлягають приватизації відповідно до Закону N 2482-XII, прирівняно до правового режиму житлових приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду, то до мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються вимоги статей 71, 72 ЖК УРСР. На вказане звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в листі від 01.08.2013 року «ОСОБА_8 судової практики застосування Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Судом встановлено, що гуртожиток є об'єктом комунальної власності та закріплений за комунальним підприємством і на мешканців цього гуртожитку поширюються правила статей 71, 72 ЖК УРСР.
Статтями 71, 72 ЖК УРСР визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або член його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» встановлено, що в справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що позивач є наймачем кімнати №136 в будинку № 98-А по вул. Магістратська (1-го Травня) в м. Вінниці. За вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1- позивач по справі, ОСОБА_4 - донька позивачки, ОСОБА_3 - син позивачки, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - внуки позивачки та відповідач ОСОБА_2, що вбачається з довідки з місця проживання про склад сім'ї і реєстрацію за №56 від 27.05.2016 року та особового рахунку (а.с.14-15).
06.06.2007 року відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці по справі №2-2877/07 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.
Відповідач з 2005 року не проживає у кімнаті №136 в будинку № 98-А по вул. Магістратська (1-го Травня) в м. Вінниці, однак з реєстраційного обліку не знявся. Факт його не проживання з 2005 року підтверджується актом від 06.06.2016 року (а.с.12), показаннями свідка ОСОБА_7, яка є сусідкою позивачки та підтвердила, те, що відповідач в гуртожитку не проживає біля 10 років.
Судом не встановлено, що відповідач звертався до наймодавця з приводу своєї відсутності, як і не встановлено поважності причин не проживання відповідача в кімнаті №136 в будинку № 98-А по вул. Магістратська (1-го Травня) в м.Вінниці чи чинення відповідачу перешкод в користуванні житловим приміщенням.
Враховуючи, що судом не встановлено чинення перешкод в користуванні відповідачем кімнатою, а також, те, що відповідач без поважних причин не проживає за місцем реєстрації його постійного проживання, не виконує обов'язки по утриманню житла, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. З огляду на вказане положення суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої суми судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 48 Конституції України, ст. ст. 71, 72 ЖК УРСР, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування кімнатою №136 в будинку №98-а по вул.Магістрацькій в м.Вінниці.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.
Суддя: