Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції № 16/367-06 Суддя -Моїсеєнко В.М.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя -Бабакова Л.М.
25 квітня 2007 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Кравець Т.В.
При секретарі Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача -Біловол Л.О. -дов. № 968/10/10-015 від 02.02.2007р.
відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 848С/2-4) відповідача, ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", на Постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2007 року по справі № 16/367-06
за позовом Роменської МДПІ
до ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", м. Ромни
про стягнення 1007640,10 грн. за рахунок активів
Встановила:
Постановою господарського суду Сумської області від 11.01.2007р. (суддя Моїсеєнко В.М.) позов було задоволено. Стягнуто з ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" на користь Роменської МДПІ 1007640,10 грн. податкового боргу за рахунок його активів.
Відповідач, ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме на те, що господарський суд першої інстанції помилково застосував норми ГПК України при порушенні провадження у справі, яка підвідомча адміністративному суду і повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Представник відповідача двічі в судове засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленням поштового відправлення № 2785530 від 23.03.2007р., яке мається в матеріалах справи.
Позивач, Роменська МДПІ, у запереченні на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2007р. без змін, вважає, що постанова суду першої інстанції обґрунтована та прийнята у відповідності до чинного законодавства.
Судова колегія вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами на підставі ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представника позивача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Роменська МДПІ звернулася до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення боргу за рахунок активів з ДП ДАК "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" на підставі ч. 2 ст. 2 ГПК України, яка передбачає порушення справ за позовами державних та інших органів у випадках, передбачених законодавчими актами України. Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.06.2006 року порушено справу та прийнято вказаний позов до розгляду.
На вказану ухвалу відповідачем було подано апеляційну скаргу. Апеляційною вимогою відповідач просив скасувати оскаржувану ухвалу та припинити провадження по справі на тій підставі, що зазначена справа повинна розглядатись адміністративним судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвалою від 05.06.2006 року Харківським апеляційним господарським судом України відповідачу відмовлено у прийнятті апеляційної скарги та зазначено, що з 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, ст.16 Прикінцевих та перехідних положень якого визначає, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Ст. 17 зазначеного Кодексу визначає компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних судів, згідно п.4 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. П.2 ст.18 цього ж Кодексу передбачає, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган. Враховуючи, що органи державної податкової служби є органами державної влади, тому позов по даній справі повинен розглядатися за правилами КАС України. У зв'язку з чим господарський суд Сумської області був зобов'язаний перейти на здійснення розгляду справи за правилами КАС України.
Виконуючи вимоги зазначеної ухвали, судом першої інстанції, а саме ухвалою від 06.12.2006 року було здійснено перехід розгляду даної справи за правилами КАС України.
Також, необґрунтованими є твердження відповідача щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи за відсутності відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України підставою для відкладення розгляду справи є неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Після повернення справи з Верховного Суду України до господарського суду Сумської області останнім ухвалою від 06.12.2006 року розгляд справи було призначено на 18.12.2006 року на 10 год. 40 хв. Про це належним чином було повідомлено відповідача, але він в судове засідання не з'явився та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
В зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.12.2006 року представника відповідача судом першої інстанції було відкладено розгляд справи на 11.01.2007 року на 11 год. 40 хв.
11.01.2007 року представник відповідача також не з'явився і тому судом першої інстанції було винесено рішення за наявними в ній матеріалами.
Відповідач в своїй апеляційній скарзі не оскаржував постанову першої інстанції щодо застосування ним матеріального права, а саме стягнення 1007640,10 грн. податкового боргу за рахунок активів відповідача. Однак, постанова господарського суду Сумської області від 11.01.2007р. в частині застосування норм матеріального права прийнята обґрунтовано.
Так, згідно матеріалів справи, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" Роменський комбінат хлібопродуктів", зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності з правом юридичної особи рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 27.05.1998 року № 717 і знаходиться на обліку в Роменській міжрайонній державній податковій інспекції. Відповідач відповідно до вимог Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІІ від 25.06.1991р. із змінами та доповненнями є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Станом на 22.05.2006 року заборгованість відповідача перед бюджетом склала 1007640 грн. 10 коп.: в тому числі 469175 грн. 00 коп. - податку на додану вартість, 59 442 грн. 29 коп. - штрафних санкцій, 421 грн. 02 коп. - пені; 9342 грн. 00 коп. - податку на прибуток, 2 грн. 40 коп. - пені; 57800 грн. 00 коп. авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів, 377785 грн. 17 коп. - плати за землю, 24680 грн. 26 коп. - штрафних санкцій, 8466 грн. 52 коп. - пені; 525 грн. 44 коп. - збору на забруднення навколишнього природного середовища.
Факт заборгованості відповідача підтверджується деклараціями по податку на прибуток та ПДВ, розрахунками коригування сум ПДВ, податковими повідомленнями-рішеннями № 0000062301/0 від 05.01.2005р., № 0000012301/0 від 30.12.2004р., № 0000032301/0 від 05.01.2005р., № 0000052301/0 від 05.01.2005р., № 0000092301/0 від 05.01.2005р., № 0000042301/0 від 05.01.2005р., № 0000442301/0 від 28.03.2005р. та іншими документами.
Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 цього Закону податкові зобов'язання, самостійно визначені податків. вважаються узгодженими з дня подання декларації.
Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", узгодження податкового зобов'язання може бути здійснено у таких формах:
- Самостійне узгодження податкового зобов'язання (самостійне визначення платником податків у податковій декларації суми податкового зобов'язання);
- Апеляційне узгодження податкового зобов'язання (узгодження податкового зобов'язання за процедурами адміністративного або судового оскарження).
Відповідач не скористався своїм правом та не оскаржив податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку, тому сума 10007640,1 грн. вважається самостійно узгодженою.
Згідно з п.5.4 ст.5 даного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу.
Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. (із змінами та доповненнями) визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни, що відповідачем було порушено.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Позивач, як орган державної виконавчої влади, що здійснює контроль у сфері податкового законодавства, за змістом п.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" може виступати стороною у справах про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок майна підприємств. Тому, неможливо погасити податкову заборгованість до бюджету інакше, ніж шляхом звернення стягнення на майно підприємства відповідача.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції обґрунтовано зроблений висновок, що вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
За таких обставин, постанова господарського суду Сумської області від 11.01.2007 року відповідає вимогам чинного законодавства і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2007р. по справі № 16/367-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Судді Бабакова Л.М.
Кравець Т.В.