07 вересня 2016 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Яремка В. В.
суддів: Бреславського О.Г., Кулянди М. І.,
секретар Окармус О.М.,
з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Герцаївської районної ради, Герцаївської центральної районної лікарні, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішення районної ради, наказу про призначення на посаду, визнання недійсним трудового контракту за апеляційною скаргою Герцаївської районної ради на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 липня 2016 року,
встановила:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Герцаївської районної ради Чернівецької області, Герцаївської центральної районної лікарні, ОСОБА_4 з названим позовом.
Зазначав, що відповідно до наказу № 27-К Управління охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації від 28 жовтня 1998 він був призначений на посаду головного лікаря Герцаївська ЦРЛ, а рішенням сесії Герцаївської районної ради від 16 жовтня 2003 його призначено керівником об'єкта комунальної власності територіальних громад та міст району.
На вказаній посаді працює за безстроковим трудовим договором, а відтак зміни у законодавстві щодо укладення з ним контракту на нього не розповсюджуються.
16 жовтня 2003 року Герцаївською районною радою на підставі ч. 1 п. 20 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було прийнято рішення №74-08/03 про призначення його керівником об'єкта комунальної власності територіальних громад та міста району Герцаївської ЦРЛ.
Зазначав, що без вирішення питання щодо припинення трудового договору з ним Герцаївська районна рада всупереч вимогам закону 30 грудня 2015 прийняла рішення №23-04/15, яким призначила головним лікарем Герцаївської ЦРЛ відповідача ОСОБА_4, уклавши із ним контракт терміном на три роки, а Герцаївською ЦРЛ тоді ж видано наказ №75-пр, згідно з яким ОСОБА_4 призначено головним лікарем Герцаївської ЦРЛ.
Посилаючись на порушення його трудових прав, просив визнати протиправним та скасувати рішення районної ради № 23-04/15 від 30 грудня 2015, наказ Герцаївської ЦРЛ №74-08/03 від 30 грудня 2015 року про призначення ОСОБА_4К головним лікарем Герцаївської ЦРЛ, визнати недійсним трудовий контракт, укладений між районною радою та ОСОБА_4,
Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення IV сесії VІІ скликання Герцаївської районної ради Чернівецької області № 23-04/15 від 30 грудня 2015 року «Про призначення та укладення контракту з головним лікарем Герцаївської центральної районної лікарні».
Визнано недійсним трудовий контракт від 30 грудня 2015 року, укладений між Герцаївською районною радою Чернівецької області та ОСОБА_4
Визнано протиправним та скасовано наказ Герцаївської центральної районної лікарні № 75-пр від 30 грудня 2015 року «Про призначення ОСОБА_4 головним лікарем Герцаївської ЦРЛ по контракту терміном три роки з 30 грудня 2015 року».
В апеляційній скарзі Герцаївська районна рада Чернівецької області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності позову, порушення трудових прав позивача внаслідок прийняття Герцаївською районною радою, Герцаївської ЦРЛ оспорюваних рішень та укладення з відповідачем ОСОБА_4трудового контракту.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов його внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно з пп. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
У справі встановлено, що відповідно до наказу Управління охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації № 27-К від 28 жовтня 1998 року позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади в.о. головного лікаря, заступника з лікувальної роботи Герцаївської ЦРЛ у зв'язку переведенням на посаду головного лікаря Герцаївської ЦРЛ з 28 жовтня 1998 року.
Позивач вважає, що на вказаній посаді він працює за безстроковим трудовим договором, а зміни у законодавстві щодо укладення із ним контракту на нього не розповсюджуються.
Встановлено і це визнається сторонами, що Герцаївською районною радою 30 грудня 2015 року прийнято рішення № 23-04/15, яким призначено головним лікарем Герцаївської ЦРЛ ОСОБА_4 та укладено з ним контракт терміном на три роки.
Відповідно по Герцаївській ЦРЛ 30 грудня 2015 року видано наказ № 75-пр про призначення ОСОБА_4 головним лікарем Герцаївської ЦРЛ терміном на три роки з 30 грудня 2015 року.
Порядок вирішення спорів працівників з власником або уповноваженим ним органом урегульовано главою XV Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
За змістом норм указаної глави за правилами КЗпП України підлягають вирішенню саме індивідуальні трудові спори з метою захисту порушених прав працівника.
Сторонами у такому спорі виступає працівник з однієї сторони та власник або уповноважений ним органом - з іншої.
Позивач вважає себе діючим головним лікарем Герцаївської ЦРЛ, в т. ч. на час прийняття оскаржуваних ним рішень та укладення контракту між Герцаївською районною радою та ОСОБА_4
Заявлений ОСОБА_1 позов виходить за межі індивідуального трудового спору, який має бути спрямований на поновлення порушених прав працівника, а не на оспорювання трудових прав інших працівників - відповідача ОСОБА_4
Отже обраний ОСОБА_1 спосіб захисту прав не передбачений законом, не спрямований на захист прав позивача як працівника.
Тому у задоволенні такого позову слід відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за межами встановленого тримісячного строку оскільки оспорювані рішення та трудовий контракт були відповідно прийняті та укладений у грудні 2015 року, а позов поданий до суду у травні 2016 року.
На докази поважності причини пропущення такого строку позивач не посилався й вони у справі відсутні.
Тому підстав для поновлення указаного строку немає.
Отже, під час розгляду справи встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Тому, є підстави для виходу за межі доводів апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у позові відмовити.
Щодо доводів апеляційної скарги про неправильність оскаржуваного рішення, то вони з огляду на наявність обов'язкових підстав для скасування рішення, враховуються лише частково.
На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Герцаївської районної ради Чернівецької області задовольнити частково.
Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 липня 2016 року скасувати.
У позові ОСОБА_1 до Герцаївської районної ради, Герцаївської центральної районної лікарні, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішення районної ради, наказу про призначення на посаду, визнання недійсним трудового контракту відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий В. В. Яремко
Судді: О.Г. Бреславський
ОСОБА_5