Тальнівський районний суд Черкаської області
Номер провадження 1-кп/704/93/16
Єдиний унікальний номер: 704/831/16-к
10 серпня 2016 рокум. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015250240000127 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лоташеве Тальнівського району Черкаської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні 1 малолітню дитину, освіта середня, працюючого старшим електриком будівельної філії СДСБуд, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.304 КК України,
Суд визнав доведеним, що 22 березня 2015 року близько 02:20 години ОСОБА_6 , незаконно, протиправно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_7 та неповнолітнім ОСОБА_8 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, зайшли на подвір'я нежилого домоволодіння ОСОБА_9 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за допомогою металевого прута зірвали навісний замок з вхідних дверей приміщення гаража та проникли у середину, а ОСОБА_8 залишився на подвір'ї з метою попередження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у разі появи людей, чи транспорту, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні гаража незаконно заволоділи транспортним засобом марки ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 належного потерпілому ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_6 , керуючи даним автомобілем із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця скоєння злочину зникли.
ОСОБА_6 22 березня 2015 року близько 02:25 години за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні гаража, що розташований в АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_9 , куди ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 проникли з метою незаконного заволодіння транспортним засобом марки ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_5 незаконно, протиправно, умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів, скоїли крадіжку чотирьох автомобільних дисків R13 вартістю 150 грн. за один диск на суму 600 грн., які на праві приватної власності належать ОСОБА_5 після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 600 грн.
Вироком Тальнівського районного суду від 16.06.2016 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою Тальнівського районного суду від 07.04.2016 р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.304 КК України, виділено в окреме провадження та оголошено розшук ОСОБА_6 .
10.08.2016 року ОСОБА_6 був доставлений органами поліції до Тальнівського районного суду.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 , свою вину визнав повністю та з приводу обставин скоєних злочинів пояснив, що він дійсно в березні 2015 року з неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли на вул. Скворцова в м. Тальному,де він зірвав замок в гаражі. Погрузили диски в машину, він сів за кермо і поїхали в Умань. Доїхали до нього додому в м. Умань, де він проживав і він подзвонив товаришу, чи можна продати машину, і йому повідомили, що один чоловік хоче придбати автомобіль. Через деякий час приїхав чоловік. Вони віддали ключі і отримали 4 000 грн. Він з ОСОБА_7 поїхали в м. Тальне, гроші від машини поділили порівну. Диски вони також продали за 100 грн., за які заправили автомобіль. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди визнає частково, на суму 4000 грн..
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні свій цивільний позов підтримав повністю.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи відсутність спору з приводу фактичних обставин справи, згоду учасників судового розгляду, суд, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши процесуальні наслідки, визнав недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що його характеризують.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.304 КК України доведена.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті всебічного повного і об'єктивного їх розгляду, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведено.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 по епізоду викрадення автомобільних дисків суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 по епізоду втягнення неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у злочинну діяльність суд кваліфікує за ч.1 ст.304 КК України, як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_6 суд враховує щире каяття та наявність на його утриманні малолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_6 по справі не вбачається.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі.
Покарання за сукупністю кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_6 слід призначити на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 , щиро розкаявся, позитивно характеризується та має на утриманні малолітню дитину, не має судимості, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбуття призначеного йому покарання і вважає за можливе звільнити його від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Суд вважає за доцільне заявлений потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. задовольнити частково та відповідно стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 компенсацію завданої йому моральної шкоди в розмірі 4000 грн.
Питання речових доказів по справі вирішено вироком Тальнівського районного суду від 16.06.2016 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.304 КК України
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 304 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 особисте зобов'язання відмінити після набрання вироком чинності.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 4000 грн.
Питання речових доказів по справі вирішено вироком Тальнівського районного суду від 16.06.2016 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя