5 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
ЧерненкоВ.А., Журавель В.І., ХоптаС.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 2 листопада 2015 року,
У січні 2014 публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (правонаступник відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра») звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору «Автопакет» № 6/4/2008/840-К/12 від 24 січня 2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_4, останньому було надано кредитні кошти у розмірі 17566 доларів США на строк до 20 січня 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,4 % річних. Згідно з п. 1.1.2 кредитного договору цільове використання кредиту - придбання автотранспортного засобу.
З метою забезпечення ОСОБА_4 належного виконання умов кредитного договору, між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 24 січня 2008 року.
Банк зазначав, що прийняті зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_4 не виконує, погашення тіла кредиту, нарахованих процентів та комісій не проводиться, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 18 вересня 2013 року складає: заборгованість за кредитом - 15283,38 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України становить - 122160 грн 6 коп., заборгованість за відсотками - 9264,75 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України становить - 74053 грн 15 коп., пеня - 2483 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України дорівнює - 19850 грн 46 коп., штраф - 1756,60 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України становить - 14040 грн. 50 коп., всього - 28788,21 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України становить - 230104 грн 16 коп., яку ПАТ КБ «Надра» просив стягнути на його користь.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 березня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 230104 грн 16 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» судові витрати по сплаті судового збору по 1150 грн 52 коп. з кожного.
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 24 квітня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 18 березня 2014 року у цивільній справі позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 2 листопада 2015 року заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 березня 2014 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення, правильно встановили характер спірних правовідносин у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.
Зокрема, суди, ухвалюючи рішення, на підставі доказів поданих сторонами, які належним чином оцінено (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши до правовідносин, які склались між сторонами, ст. 509, 526, 530, 543, 625, 610, 1049, 1054 ЦК України, правильно виходили з того, що відповідачем взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувались належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 2 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.А. Черненко
В.І.Журавель
С.Ф.Хопта