№ 5 - 5875 ск 16
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула в судовому засіданні 8 вересня 2016 року в м. Києві касаційну скаргу прокурора на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 травня 2016 року щодо ОСОБА_4 .
Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13997 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 травня 2016 року вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
У своїй скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Прокурор посилається на ту обставину, що суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 у порядку ст. 349 КПК України, не досліджуючи докази на підтвердження розміру завданої потерпілому моральної шкоди, та ряду інших обставин які підлягають доказуванню, на власний розсуд зменшив суму відшкодування моральної шкоди. В свою чергу, апеляційний суд, переглядаючи вказаний вирок місцевого суду, не перевірив повно, всебічно та об'єктивно доводи апеляційної скарги прокурора, обмежився формальною відпискою в частині обґрунтованості висновків суду першої інстанції, та не виправив допущені порушення, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
Разом з тим, у скарзі не наведено обґрунтування, як саме таке порушення вплинуло на правильність доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а також на прийняття судами законних та обґрунтованих рішень в цілому.
Таким чином, прокурором не вказано у скарзі, в чому полягає порушення кримінального процесуального закону, яке відповідно до ст. 412 КПК України є підставою для зміни чи скасування судових рішень.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Дана касаційна скарга може бути розглянута за умови усунення зазначених недоліків протягом 5 днів з дня одержання копії даної ухвали.
При повторному зверненні до суду заявником має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу прокурора на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 травня 2016 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити прокурору, що в разі невиконання вимог ухвали касаційна скарга буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3