ухвала
іменем україни
08 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Гримич М.К., Ситнік О.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року,
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що з 1992 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи з 01 березня 2014 року провідним інженером-електроніком.
Наказом від 25 листопада 2014 року № 149-к був звільнений з цієї посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату. Однак остаточний розрахунок проведено не було, чим завдано моральних страждань.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог трудового законодавства, просив стягнути на його користь з Публічного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» (далі - ПАТ «АТ «НДІ РВ») заборгованість по заробітній платі в розмірі 16 211 грн 00 коп., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 5 799 грн 00 коп. та 5 000 грн 00 коп. моральної шкоди.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03 березня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в сумі 16 211 гривень.
Стягнуто з ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку у розмірі 5 799 гривень.
Стягнуто з ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.
Стягнуто з ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь держави судовий збір у розмірі 487 гривень 20 коп.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25 травня 2015 року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 березня 2015 року скасовано та призначено справу до розгляду.
Уточнивши позовні вимоги позивач просив суд стягнути на його користь з ПАТ «АТ «НДІ РВ» заборгованість по заробітній платі в розмірі 16 211 грн 00 коп., компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати остаточного розрахунку в розмірі 7 640 грн 42 коп., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 24 266 грн 31 коп. та 25 000 грн 00 коп. моральної шкоди.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в сумі 16 211 грн.
Стягнуто з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку у розмірі 24 212 грн 02 коп.
Стягнуто з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_4 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 7 640 грн 42 коп.
Стягнуто з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Стягнуто з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь держави судовий збір у розмірі 724 грн 23 коп.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2015 року скасовано.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_4 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати в розмірі 7 692 грн 88 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5 016 грн 52 коп.
У березні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «АТ «НДІ РВ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди зупинено, справу направлено до апеляційного суду Харківської області.
14 червня 2016 року до суду надійшли матеріали цивільної справи № 643/1571/15-ц разом з ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 травня 2016 року про виправлення описки в рішенні апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦПК України провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення.
Оскільки обставина, яка викликала зупинення касаційного провадження у даній справі усунута, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає за необхідне відновити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «АТ «НДІ РВ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року в частині стягнення на його користь суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, ухвалити нове рішення про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку 18 413 грн 02 коп., з урахуванням суми 5 799 грн та заборгованість по заробітній платі у сумі 140 грн, з урахування виплаченої суми 16 211 грн, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що середній заробіток позивача розраховано згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно із розрахунковими листами в жовтні 2014 року нараховано 2 011 грн 51 коп. за 14 фактично відпрацьованих днів та в вересні 2014 року нараховано 2 845 грн 61 коп. за 19 робочих днів.
Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 складає 147 грн 19 коп. із розрахунку 4 857 грн 12 коп./33 дні.
Оскільки на час звернення до суду розрахунок з позивачем не проведено, на його користь з ПАТ «АТ «НДІ РВ» підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 10 815 грн 52 коп. із розрахунку (147 грн 19 коп. х 88 днів = 12 952 грн 72 коп. - 12 952 грн 72 коп. х 0,15 - 12 952 грн. 72 коп. х 0,015) з урахуванням праці в умовах неповного (дводенного: понеділок, вівторок) робочого тижня.
Також, виходячи з роз'яснень, що містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» та на підставі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» на користь ОСОБА_4 з ПАТ «АТ «НДІ РВ» підлягає стягненню компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати в розмірі 7 692 грн 88 коп. із наступного розрахунку: за листопад 2014 року - 246 грн 49 коп. (12 973 грн 24 коп. х 101,9 % - 100 : 100); за період з 01 грудня 2014 року по 30 червня 2015 року - 7 635 грн 90 коп. (16 211 грн 00 коп. + 246 грн 49 коп. х 144,9 % - 100 : 100 = 7 389 грн 41 коп. + 246 грн 49 коп.); 140 грн 00 коп. х 140,7 % - 100 : 100 = 56 грн 98 коп.; 7 635 грн 90 коп. + 56 грн 98 коп.
З урахуванням того, що заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 березня 2015 року виконано в повному обсязі, а також положень ч. 2 ст. 382 ЦПК України на користь позивача з ПАТ «АТ «НДІ РВ» підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5 016 грн 52 коп. (10 815 грн 52 коп. - 5 799 грн 00 коп.) та компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати в розмірі 7 692 грн 88 коп.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням роз'яснення Конституційного Суду України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, в аспекті конституційного звернення щодо положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу, дійшла висновку про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
ОСОБА_4 був звільнений з роботи наказом від 25 листопада 2014 року № 149-к, звернувся до суду з позовом 06 лютого 2015 року. При цьому відповідач частково з ним розрахувався під час розгляду спору в суді.
Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги уточнення до позову є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Разом з тим, під час розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків виплати заробітної плати апеляційний суд обґрунтовано виходив з сум заборгованості перед позивачем за останні місяці роботи, вказаних відповідачем у довідці від 09 жовтня 2015 року.
Доводи позивача щодо неправильного розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу не знайшли свого підтвердження, оскільки апеляційним судом зроблено даний розрахунок згідно звимогами статті 236 КЗпП України, ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
Крім того, апеляційним судом взято до уваги, що ОСОБА_4 надав згоду на працю в умовах неповного (дводенного) робочого тижня, що підтверджується Угодою згідно з наказом від 27 червня 2013 року № 102.
З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 204, 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - відновити.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю.Г. Іваненко М.К. Гримич О.М. Ситнік