Ухвала іменем україни 08 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 ,
Вказаним вироком
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості,
засуджено за: - ч. 1 ст. 289 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 345 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначене покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 75 КК Україниобвинуваченого від покарання звільнено з іспитовим строком 2(два) роки 6(шість) місяців та покладанням обов'язків передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цим же вироком вирішені питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у порядку передбаченому ст.ст.100, 124 КПК України.
За вироком суду, ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 21.09.2015р. о 23год. 00хв. в м. Куп'янську Харківської області, будучі в стані алкогольного сп'яніння, діючи з умислом направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись в районі б.№35 по вул. 1-го Травня, шляхом розбиття скла в дверцятах кабіни з боку водія вантажного автомобіля марки «Камаз 52212», д.р.н. НОМЕР_1 вартістю 117461грн 20коп., з причепом «ГКБ 8350», д.р.н. НОМЕР_2 , вартістю 24071грн. 10коп., що належить ОСОБА_4 , проник до нього, де за допомогою ключа запалювання, який знаходився в замку запалювання, запустив двигун вищевказаного автомобілю та здійснив поїздку, тим самим з місця скоєння кримінального правопорушення зник. На даному автомобілі з причепом ОСОБА_5 доїхав до території блокпосту с. Петропавлівка, Куп'янського району, де не справившись з керуванням допустив наїзд на перешкоду - бетонні блоки.
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_5 вищевказаний вантажний автомобіль та причеп отримали технічні пошкодження на загальну суму 56403грн. 47коп.
Крім того, 21.09.2015р. близько 01год. 00хв., співробітники Куп'янського МВ ГУМВС України в Харківській області: старший дільничний інспектор ОСОБА_6 , старший дільничний інспектор міліції ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , виконували службові обов'язки по охороні громадського порядку, на території блокпосту в с. Петропавлівка Куп'янського району Харківської області. Вказаним працівникам міліції надійшло орієнтування про незаконне заволодіння автомобілем марки «Камаз 52212», д.р.н. НОМЕР_1 , з причепом «ГКБ 8350», д.р.н. НОМЕР_2 в м. Куп'янськ. Після надходження орієнтування зі сторони м. Куп'янськ до території блокпосту с. Петропавлівка, наблизився вищевказаний автомобіль з причепом під керуванням ОСОБА_5 . ОСОБА_6 подав сигнал жестом руки ОСОБА_5 зупинитись, але він не відреагував та продовжив рух. З метою припинення незаконних дій засудженого, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 на службовому автомобілі «ВАЗ-2112», реєстраційний номер НОМЕР_3 , організували переслідування вантажного автомобіля. В районі с. Кислівка, коли автомобіль з причепом, внаслідок технічних пошкоджень почав рухатись з невеликою швидкістю, ОСОБА_6 , підійшов до автомобіля, відкривши двері зі сторони водія, став вимагати від ОСОБА_5 зупинити автомобіль та вийти з нього.
Після чого, ОСОБА_5 , на ґрунті неповаги до співробітників міліції, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, став висловлюватись нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_6 , на законну вимогу працівника міліції щодо зупинки транспортного засобу не відреагував та в процесі присікання його протиправних дій, діючи з умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, наніс старшому дільничному інспектору міліції Куп'янського MB ГУМВСУ в Харківській області капітану міліції ОСОБА_6 , не менше 3 ударів металевим предметом, заподіявши тим самим потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2016 року вирок міськрайонного суду щодо ОСОБА_5 за апеляційною скаргою прокурора залишено без змін.
У касаційній скарзі потерпілий, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій, вважає, що оскаржувані ним судові рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання ОСОБА_5 внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання потерпілим порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Суд касаційної інстанції, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, за обставин, зазначених у вироку, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі потерпілим не оспорюються.
Що стосується доводів ОСОБА_4 викладених в касаційній скарзі щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якостіто вони на думку колегії суддів є непереконливими.
З огляду на положення статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
А з огляду на положення ст. 75 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи його ОСОБА_5 з врахуванням положень ст. 75 КК України, суд першої інстанції, як вбачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, обставини їх вчинення, характер діянь, форму й ступінь вини обвинуваченого, також мотивацію вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу засудженого, молодий вік, його сімейний та матеріальний стан, те що він вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Обставинами, що пом'якшують покарання суду першої інстанції визнав щире розкаяння у вчиненому, прийняття потерпілим ОСОБА_6 вибачень від обвинуваченого, а вчинення злочину обвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння - обставиною, що обтяжує покарання.
На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_5 міськрайонним судом покарання за ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України із застосуванням вимог ст. 75 КК України, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, є обґрунтованим і необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам статей 50, 65, 66, 67, 75 КК України.
В той же час, як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, наведені у апеляційній скарзі прокурора доводи, належним чином перевірені апеляційним судом і на них надано обґрунтовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України вона є належним чином вмотивованою та обґрунтованою, з чим погоджується і колегія суддів.
Касаційна скарга не містить мотивованих доводів щодо неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність та про істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити їм ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3