06 вересня 2016 року м. Київ К/800/39054/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Маслій В.І.
Єрьомін А.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 17 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом Садівничого товариства "Новинка" до Львівської міської ради про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій,
СТ «Новинка» звернулося з позовом про визнання незаконною бездіяльності відповідача стосовно неприйняття рішення по заяві СТ «Новинка» про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам СТ «Новинка» для садівництва, а також зобов'язання відповідачів внести на розгляд чергової сесії Львівської міської ради питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність членам СТ «Новинка» земельної ділянки площею 1,5010 га в районі вул. Щирецької м. Львова.
Позов мотивовано тим, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність членам СТ «Новинка» для садівництва отримав передбачені законом погодження, однак Львівська міська рада безпідставно не передає його на затвердження на чергову пленарну сесію, чим порушує законні права позивача.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 17 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, позов СТ «Новинка» задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Львівської міськради стосовно неприйняття рішення по заяві СТ «Новинка» про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам СТ «Новинка» для садівництва. Зобов'язано Львівську міськраду внести на розгляд чергової сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність членам СТ «Новинка» земельної ділянки площею 1,5010 га в районі вул. Щирецької м. Львова.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ухвалою Львівської міської ради від 24.06.2010 року № 3690 позивачу було погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у районі вул. Щирецької (вул. Землеробна) у м. Львові.
На виконання ухвали Львівської міської ради позивачем виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність членів СТ «Новинка» для ведення садівництва.
21.06.2013 року проект землеустрою направлено відповідачу.
25.09.2012 року Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міськради оформлено висновок, яким погоджено надання земельної ділянки площею 1.5010 га у власність в районі вул. Щирецької для ведення колективного садівництва. Також до проекту землеустрою надано передбачені законом погодження, які вимагались законом.
Своїм листом від 30.07.2013р.№ 2401-2 вих.-966 Департамент містобудування Управління архітектури Львівської міської ради повідомив СТ «Новинка» , що ухвалою Львівської міської ради від 15.12.2011р. №1013 затверджено Концепцію схеми розвитку та схеми генерального плану аеропорту, відповідно до якого на території товариства передбачено будівництво громадських комплексів. Відтак, управління архітектури свій попередній висновок від 25.09.2012р. № 2401-2 вих.1070 вважає таким ,що втратив чинність. Висновок від 25.09.2012р. не передано на чергову сесію для затвердження питання відведення земельної ділянки у власність членів СТ «Новинка».
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 35 ЗК України передбачено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Пунктом 4 ст.35 ЗК України передбачено, що землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку.
Пунктом 9 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чикомунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно і законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Отже враховуючи, що розроблений та погоджений проект землеустрою не був розглянутий у визначений законом строк, суди дійшли обґрунтованого висновку про протиправну бездіяльність відповідача.
При цьому суди правомірно відхилили посилання відповідача на ухвалу Львівської міської ради №1013 від 15.12.2011р. «Про затвердження Концепції схеми розвитку та схеми генерального плану аеропорту (детального плану території, прилеглої до ДП МА "Львів"; схеми планування території МА «Львів»), яка була прийнята після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не є підставою для зміни визначеного законом строку розгляду проекту землеустрою.
Необґрунтованим є послання відповідача на скасування міською радою відповідно до ухвали від 20.03.2014 року №3137 рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ( ухвали міської ради від 24.06.2010 року), що відбулось після вирішення спору судом першої інстанції.
Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та не вказують на допущені судами порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до закону можуть бути підставою для їх скасування.
Відповідно до частини третьої статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 17 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав, передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.В. Єрьомін
В.І. Маслій