"17" серпня 2016 р. м. Київ К/800/6877/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Олексієнка М.М.,
Рецебуринського Ю.Й., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - лікаря-нарколога психоневрологічного відділення Ялтинської міської лікарні № 1, Лікарняно-експертної комісії Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер» про визнання недійсним та скасування висновку і рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року, -
встановив:
У червні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом, у якому просив визнати недійсним і скасувати висновок, встановлений лікарем-наркологом психоневрологічного відділення Ялтинської міської лікарні № 1 ОСОБА_5 в протоколі медичного огляду від 20 січня 2008 року № 120: «Стан сп'яніння внаслідок вживання психоактивних речовин», а також рішення Лікарняно-експертної комісії Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер» від 19 березня 2008 року, відповідно до якого залишено в силі вказаний висновок.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року і направити справу на новий розгляд.
ОСОБА_5, - лікарем-наркологом психоневрологічного відділення Ялтинської міської лікарні № 1, подано письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судами встановлено, що 20 січня 2008 року о 9 годині 53 хвилині ОСОБА_4 доставлено співробітником Державної патрульної служби Державної автомобільної інспекції Уткіним С.А. до психоневрологічного відділення Ялтинської міської лікарні № 1 для проведення медичного огляду після встановлення о 9 годині 30 хвилин факту керування ним по вулиці Київській, 82, в місті Ялта у стані сп'яніння транспортним засобом марки ДЕУ, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Акватранс».
Лікарем-наркологом психоневрологічного відділення Ялтинської міської лікарні № 1 ОСОБА_5 після огляду позивача встановлено, що він знаходився у стані сп'яніння в результаті вживання психоактивних речовин, про що свідчить висновок у протоколі медичного огляду від 20 січня 2008 року № 120.
Цей висновок позивачем оскаржений до Лікарняно-експертної комісії Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер», рішенням якої від 19 березня 2008 року залишений в силі висновок від 20 січня 2008 року: «Стан сп'яніння внаслідок вживання психоактивних речовин».
Виходячи з висновку лікаря-нарколога психоневрологічного відділення Ялтинської міської лікарні № 1 ОСОБА_5 позивача 22 січня 2008 року постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів на 2 роки.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що лікар-нарколог психоневрологічного відділення Ялтинської міської лікарні № 1 ОСОБА_5 під час медичного огляду позивача на стан сп'яніння та Лікарняно-експертна комісія Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер» під час прийняття рішення від 19 березня 2008 року діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, у діях відповідачів відсутні ознаки протиправності, що спричинила б порушення або обмеження прав позивача.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю.
Згідно частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення в суд із вказаним позовом) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Сам по собі висновок лікаря-нарколога та рішення лікарняно-експертної комісії, про визнання недійсними і скасування яких заявлені вимоги, відносяться до одних із видів доказів у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і не породжують для ОСОБА_4 будь-яких прав чи обов'язків, а тому дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин та порушень норм процесуального права оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню із закриттям провадження у цій справі.
Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - лікаря-нарколога психоневрологічного відділення Ялтинської міської лікарні № 1, Лікарняно-експертної комісії Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер» про визнання недійсним та скасування висновку і рішення - скасувати, закривши провадження в адміністративній справі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Олексієнко М.М.
Рецебуринський Ю.Й.