Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" серпня 2016 р.Справа № 922/2744/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мамалуя О.О.
при секретарі судового засідання Пустоваловій І.С.
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат", м. Харків
до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків
про стягнення коштів
за участю :
позивача - ОСОБА_1 - за дов.;
відповідача - ОСОБА_2 - за дов.
Приватне акціонерне товариство "Харківський жировий комбінат" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача, Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", суму основного боргу в розмірі 39202,53 грн., інфляційні витрати в сумі 2311,02 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 784,33 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору про розподілу природного газу № 2015/Т-ПР-1117 від 01.07.2015 р.
Представник позивача у судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання з"явився, надав відзив на позовну заяву, в якому визнає лише суму основного боргу в розмірі 39202,53 грн. Суму 3% річних 784,33 грн. та інфляційних втрат 2311,02 грн. - не визнає через відсутність у доданих документах до позовної заяви, яка була направлена відповідачу, обгрунтованого розрахунку боргу із зазначенням періодів стягнення.
Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судове засідання з'явились повноважні представники сторін, які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01.07.2015 р. між Приватним акціонерним товариством "Харківський жировий комбінат" (Замовником) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (Газорозподільним підприємством) був укладений договір про розподіл природного газу № 2015/Т-ПР-1117, згідно умов якого відповідач взяв на себе зобов"язання надати позивачу послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об"єкта позивача, а позивач взяв на себе зобов"язання сплатити відповідачу вартість даної послуги у розмірі, порядку та строки, що передбачені умовами договору.
Відповідно до п. 5.5. договору, сторони погодили, що позивач зобов"язаний оплатити вартість послуги, передбаченої даним договором шляхом передплати в розмірі 100% договірного обсягу природного газу газорозподільними мережами.
П. 8.1. вищевказаного договору передбачено, що газорозподільне підприємство припиняє або обмежує транспортування природного газу ГРМ на об"єкти замовника або його споживача з дотриманням правил безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження (припинення) природного газу у випадку непроведення розрахунків за надані послуги згідно з умовами договору.
Абз. 7 п. 5.5. договору визначено, що у разі переплати за фактично протранспортований природний газ, сума переплати зараховується на рахунок оплати за наступні періоди або повертається на поточний рахунок позивача не пізніше п"яти днів з моменту отримання від нього відповідної письмової вимоги.
У зв"язку з особливостями ведення власної господарської діяльності у позивача з 17.11.2015 р. припинилась потреба в отриманні послуг, передбачених умовами договору від 01.07.2015 р.
Згідно підготовленого відповідачем акту звірки взаємних розрахунків від 19.11.2015 р., розмір здійсненої позивачем переплати за договором від 01.07.2015 р. становив 39202,53 грн.
Позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогою повернути суму переплати в розмірі 39202,53 грн. на поточний рахунок товариства (вих. № 1174 від 26.11.2015 р., вих. № 48 від 10.03.2016 р., вих. № 103 від 12.05.2016 р.), але до теперішнього часу суму переплати позивачу повернуто не було.
Відповідач листом вих. № 1505 від 04.07.2016 р. визнав наявність заборгованості перед позивачем з повернення суми переплати в розмірі 39202,53 грн., яка виникла на підставі договору про розподіл природного газу № 2015/Т-ПР-1117 від 01.07.2015 р. та повідомив, що повернення вказаної суми переплати буде можливе за наявності у ПАТ "Харківміськгаз" необхідних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка відправила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 525, 526, 549-551, 624, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський жировий комбінат" (61019, м. Харків, просп. Ілліча, 120, код ЄДРПОУ 00333612) суму основного боргу в розмірі 39202,53 грн., інфляційні витрати в сумі 2311,02 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 784,33 грн. та 1378,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 02.09.2016 р.
Суддя ОСОБА_3