79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.09.2016р. Справа № 914/1828/16
За позовом: Приватного підприємства "Ресторан швидкого обслуговування "Лем-Берг", Львівська область, смт. Брюховичі
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче", м. Львів
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Личаківський відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів
про визнання відсутності права на нарахування та стягнення 137083,87 грн. за зберігання майна за актом опису й арешту майна від 25.09.2015р. державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ в межах виконавчого провадження ВП №48647485 згідно рахунку №521 від 13.11.2015р. за період з 25.09.2015р. по 19.11.2015р в сумі 80266,37 грн. та рахунку №237 від 18.04.2016р. за період з 20.11.2015р. по 31.03.2016р. в сумі 56817,50 грн.
Суддя Н.Мороз
При секретарі М.Потикевич
Представники:
Від позивача: Кінаш О.А.
Від відповідача: Курилич А.Я.
Від третьої особи: н/з
Суть спору:
Позовну заяву подано Приватним підприємством «Ресторан швидкого обслуговування «Лем-Берг», Львівська область, смт. Брюховичі до Приватного акціонерного товариства «Бізнес-центр «Підзамче», м.Львів за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання відсутності права на нарахування та стягнення 137083,87 грн. за зберігання майна за актом опису й арешту майна від 25.09.2015р. державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ в межах виконавчого провадження ВП №48647485 згідно рахунку №521 від 13.11.2015р. за період з 25.09.2015р. по 19.11.2015р в сумі 80266,37 грн. та рахунку №237 від 18.04.2016р. за період з 20.11.2015р. по 31.03.2016р. в сумі 56817,50 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.07.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.07.2016р. В судовому засіданні 26.07.2016р. оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.
Ухвалою суду від 09.08.2016р. задоволено заяву представника позивача від 03.08.2016р. вх.№32340/16 про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою суду від 09.08.2016р. відкладено розгляд справи на 06.09.2016р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Личаківський відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Представник позивача в судове засідання 06.09.2016р. з"явився, 02.09.2016р. через службу діловодства господарського суду подав письмові заперечення на відзив. Крім того, 06.09.2016р. подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії скарги на дії державного виконавця по справі №914/3795/14 та копію постанови Львівського апеляційного господарського суду України від 22.08.2016р., якою апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 14.06.2016р. у справі №914/3795/15 скасовано, клопотання ПП «Ресторан швидкого обслуговування «Лем-Берг» про поновлення строку на оскарження постанови органу ДВС №194/0/6-16/П-8 від 11.05.2016р. та №48647485 від 16.05.2016р. задоволено та поновлено строк на оскарження вказаних постанов.
В судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника третьої особи для надання пояснень.
Щодо заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Згідно приписів п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).
За таких обставин, враховуючи обмеження процесуальних строків розгляду справи, встановлених нормами ст.69 ГПК України, присутність представників обох сторін в судовому засіданні та наявність в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що згідно акту опису й арешту майна від 25.09.2015р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ в межах виконавчого провадження №ВП 48647485 з примусового виконання наказу №914/3795/14 майно позивача - ПП РШО «Лем-Берг» описано й передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 Згідно супровідного листа №56 від 21.04.2016р. відповідач звернувся до позивача з вимогою щодо оплати витрат за зберігання майна, що було передано на зберігання згідно акту державного виконавця від 25.09.2015р. в межах виконавчого провадження №ВП 48647485 на загальну суму 137083,87 грн. на підставі виставленого рахунку №521 від 13.11.2015р. на суму 80 266,37 грн. та рахунку №237 від 18.04.2016р. на суму 56817,50 грн. Позивач вважає, що у ПАТ «Бізнес - центр «Підзамче» відсутнє право на пред'явлення вимоги щодо оплати вказаних рахунків, оскільки відносини сторін щодо зберігання майна, оформлені актом державного виконавця від 25.09.2015р. є безоплатними, в акті відсутні умови про плату за зберігання та строки внесення плати, майно згідно акту було передано на відповідальне зберігання не відповідачу, а відповідальній особі - ОСОБА_4. При цьому, як ствердив представник позивача, постанова державного виконавця про передачу майна боржника на зберігання ПАТ «Бізнес - центр Підзамче» чи будь - який інший договір, укладений щодо зберігання майна відповідачем відсутній, в матеріалах виконавчого провадження №48647485 відсутні будь-які інші документи, які підтверджують, що відповідач здійснював зберігання належного позивачеві майна. Як зазначає позивач, не будучи зберігачем майна, відповідач надав до Личаківського ВДВС виставлені позивачу рахунки за зберігання майна на загальну суму 137083,87 грн., на підставі чого, 16.05.2016р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника - ПП «Ресторан швидкого обслуговування «Лем - Берг» витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 137083,87 грн. Позивач вважає, що відповідач не вправі був надавати до органу державної виконавчої служби рахунки за зберігання майна позивача, оскільки в останнього відсутні суб'єктивні підстави для стягнення з ПП РШО «Лем - Берг» плати за зберігання майна. Просить визнати відсутнім право відповідача на нарахування та стягнення з позивача 137083,87 грн. плати за зберігання майна за актом опису й арешту майна від 25.09.2015р. державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ в межах виконавчого провадження ВП №48647485 згідно рахунку №521 від 13.11.2015р. за період з 25.09.2015р. по 19.11.2015р в сумі 80266,37 грн. та рахунку №237 від 18.04.2016р. за період з 20.11.2015р. по 31.03.2016р. в сумі 56817,50 грн. Позов просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, 02.09.2016р. подав клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Крім того, 05.09.2016р. через службу діловодства господарського суду подав додаткові письмові пояснення до відзиву. Також, 05.09.2016р. від представника відповідача - ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення щодо обставин справи згідно яких, зазначено, що підписуючи акт опису й арешту майна від 25.09.2015р. та прийнявши на зберігання майно в межах виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду від 05.05.2015р. у справі №914/3795/14, ОСОБА_4 діяв від імені та як посадова особа та представник ПАТ «Бізнес - Центр «Підзамче».
В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Зокрема, зазначив, що стягнення з позивача 137083,87 грн. відбувається в рамках виконавчого провадження на підставі вимог ч.5 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» та чинної постанови державного виконавця, при цьому, одержувачем коштів є Відділ державної виконавчої служби. Ствердив, що виставлені відповідачем рахунки не є актами ненормативного характеру, що можуть бути оскаржені в судовому порядку, не носять обов'язкового характеру для позивача та не зобов'язують до вчинення дій. Також зазначив, що вимога про встановлення відсутності права заявлена позивачем як на невчинення дій у майбутньому, вважає, що не можуть розглядатись вимоги щодо зобов'язання від вчинення дій у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності такий дій. Відповідач вважає, що між сторонами відсутній спір про право, дії відповідача не впливають на права чи інтереси позивача, а тому, на думку відповідача, вимога про визнання відсутнім права на нарахування зводиться до встановлення юридичного факту. Ствердив, що відповідачем не порушено права чи інтереси позивача, а обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки не спрямований на реальний захист прав чи інтересів або відновлення порушеного права. В задоволенні позову просить відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила. Вимоги ухвали суду від 09.08.2016р. не виконала.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.
30.09.2013р. між Закритим акціонерним товариством «Бізнес центр «Підзамче» (орендодавець) та Приватним підприємством «РШО» «Лем-Берг» (орендар), Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір №52/13-Ор, згідно умовами п.1.1. якого, орендодавець передав в оренду таке майно: приміщення загальною площею 396 кв.м. на 1 (першому) поверсі в адміністративно - побутовому корпусу за адресою: АДРЕСА_1 для використання під кафе.
ПАТ «Бізнес - центр «Підзамче» повідомленням від 13.08.2014р. №86 зверталось до орендарів з вимогою про розірвання договору (відмовою від договору) та повернення об'єкта оренди, листом від 07.09.2014р. №91 підприємство звернулось до орендарів з вимогою про повернення отриманого в оренду майна згідно договору оренди №52/13-ор від 30.09.2013р.
На розгляд господарського суду Львівської області 27.10.2014р. Приватним акціонерним товариством «Бізнес-центр «Підзамче» подано позовну заяву до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (відповідач - 1) та Приватного підприємства «Ресторан швидкого обслуговування «ЛЕМ-БЕРГ» (відповідач - 2) про зобов'язання повернути об'єкт оренди (приміщення площею 396 м 2 , що знаходяться на І поверсі АПК за адресою: АДРЕСА_1), який перебував у користуванні згідно з Договором №52/13 -Ор від 30.09.2013; зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном, - шляхом «виселення» із приміщень; стягнення з відповідача - 1 суму боргу 4 603,80 грн.; стягнення з відповідача - 2 суму боргу 17 899,97 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.05.2015р. у справі №914/3795/14 (суддя Шпакович О.Ф.) в частині вимог про повернення об'єкту оренди позов задоволено. Зобов'язано ФОП ОСОБА_5 та ПП «Ресторан швидкого обслуговування «ЛЕМ-БЕРГ» звільнити нежитлові приміщення (загальною площею 396м2), що знаходяться на першому поверсі адміністративно-побутового корпусу, розташованого на АДРЕСА_1, та у 5-денний строк повернути зазначений об'єкт нерухомості Приватному акціонерному товариству «Бізнес-центр «Підзамче» шляхом передачі його за відповідним актом. Залишено без розгляду позов у частині вимог про стягнення грошових коштів. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та ПП «Ресторан швидкого обслуговування «ЛЕМ-БЕРГ» на користь Приватного акціонерного товариства «Бізнес-центр «Підзамче» по 609,00 грн. судового збору.
11.08.2015р. на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 05.05.2015р. видано накази по справі №914/3795/14.
07.09.2015р. головним державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Турко Н.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48647485 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.08.2015р. №914/3795/14 про звільнення ФОП ОСОБА_5 та ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" нежитлових приміщень (загальною площею 396м2), що знаходяться на першому поверсі адміністративно-побутового корпусу, розташованого на АДРЕСА_1, та у 5-денний строк повернення зазначеного об'єкта нерухомості ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче", шляхом передачі його за відповідним актом. Боржнику - ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" надано строк до 7 днів з моменту винесення постанови для самостійного виконання виконавчого документу.
Як вбачається з акту державного виконавця від 15.09.2016р., з метою перевірки виконання вимог виконавчого документа здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що рішення суду не виконано, приміщення боржником не звільнено. Крім того, державним виконавцем скеровано на адресу ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" попередження від 15.09.2015р. №1682/В-4 про призначення виконання виконавчого документа на 25.09.2015р. та зазначено, що неявка не буде перешкодою для виконання рішення.
Згідно акту опису й арешту майна від 25.09.2015р. головним державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Турко Н.О. в присутності понятих, представників стягувача: ОСОБА_7, ОСОБА_2, голови правління ПАТ «Бізнес - центр «Підзамче» ОСОБА_8, дільничних Личаківського РВ описано та накладено арешт на майно боржника. Описане майно боржника - ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" згідно переліку прийнято на відповідальне зберігання ОСОБА_4 Актом державного виконавця від 25.09.2015р. встановлено, що при примусовому виконанні виконавчого документа рішення суду виконано в повному розмірі, а саме: нежитлові приміщення (загальною площею 396м2), що знаходяться на першому поверсі адміністративно-побутового корпусу, розташованого на АДРЕСА_1 повернуто ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче". Майно, яке знаходиться в приміщенні передано на відповідальне згідно акту опису від 25.09.2015р.
28.09.2015р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48647485 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.08.2015р. № 914/3795/14.
Заявою від 29.10.2015р. боржник - ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" звернувся до головного державного виконавця Личаківського ВДВС Турко Н.О. з вимогою про повернення майна підприємства. Листом - відповіддю від 09.11.2015р. Личаківський ВДВС повідомив, що 25.09.2015р. при примусовому виконанні виконавчого документа рішення суду виконано, описано майно, яке знаходилось в приміщенні та передано на відповідальне зберігання згідно акту опису від 25.09.2015р. зберігача майна - головного адміністратора ПАТ «Бізнес - центр «Підзамче» ОСОБА_4 зобов'язано відповідно до вимог п.7 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» скерувати рахунок боржнику, для сплати витрат пов'язаних із зберіганням майна в строк до 13.11.2015р., а також зобов'язано з'явитись боржника 19.11.2015р. за зазначеною адресою, з підтвердженням відшкодування витрат та зберігача майна для передачі майна.
Згідно акту державного виконавця від 19.11.2015р. при примусовому виконанні наказу №914/3795/14 від 11.08.2015р. про звільнення нежитлового приміщення встановлено, що ні головний адміністратор ПАТ «Бізнес - центр «Підзамче» ОСОБА_4 ні представники ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" не з'явились, представник стягувача надав наказ №1-В від 10.11.2015р. про перебування ОСОБА_4 у відрядженні з 16.11.2015р. по 27.11.2015р.
Листом від 27.11.2015р. №В-11/5418 Личаківський ВДВС повторно вимагав з'явитись на 07.12.2015р. - 10.30 год. за вказаною адресою боржника та зберігача майна для передачі майна.
Згідно супровідного листа від 02.12.2015р. №112, скерованого на адресу Личаківського ВДВС Львівського МУЮ ГТУЮ у Львівській області головним адміністратором ОСОБА_4 повідомлено, що ПАТ «Бізнес - центр «Підзамче» 17.11.2015р. направлено рахунок боржнику на оплату винагороди за зберігання та витрат, пов'язаних із зберіганням в межах виконавчого провадження та підтверджуючі документи щодо таких витрат ( з долученням доказів надсилання рахунку), проте станом на 02.12.2015р. винагороди за зберігання або відшкодування витрат за зберігання від боржника не отримано.
Як вбачається з акту державного виконавця від 07.12.2015р., на призначене виконання щодо передачі майна описаного згідно акту опису від 25.09.2016р. зберігач майна - ОСОБА_4 не з'явився, представнику ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" надано копію наказу №10-О про надання відпустки ОСОБА_4 з 07.12.2015р. по 20.12.2015р., майно не передано, вимога державного виконавця не виконана.
Згідно супровідного листа від 21.04.2016р. №56 ПАТ «Бізнес - центр «Підзамче» направлено боржнику рахунки на оплату витрат за зберігання майна в межах виконавчого провадження ВП №48647485, зокрема рахунок від 13.11.2015р. №521 вартість за зберігання майна (за період з 25.09.2015р. по 19.11.2015р.) - 80266,37 грн. та рахунок №237 від 18.04.2016р. (за період з 20.11.2015р. по 31.03.2016р.) - 56817,50 грн.
Постановою заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби у Львівський області Вісьтака І.Я. від 11.05.2016р. № 194/0/6-16/П-8 про наслідки перевірки виконавчого провадження №48647485 зобов'язано начальника Личаківського ВДВС Маковецького З.В. усунути виявлені при перевірці виконавчого провадження ВП №48647485 недоліки, а саме: скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з урахуванням витрат пов'язаних із зберіганням вилученого майна, яку виділити в окреме провадження.
16.05.2016р. начальником Личаківського ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Маковецьким З.В. винесено постанову про скасування процесуального документа - «Постанови про закінчення виконавчого провадження (п.8 ч.1 ст.49)» від 28.09.2015р., виданого Турко Наталією Олександрівною при примусовому виконанні наказу господарського суду Львівської області №914/3795/14 від 11.08.2015р. та зобов'язано головного державного виконавця Личаківського ВДВС м.Львова Турко Н.О. винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з урахуванням витрат, пов'язаних із зберіганням вилученого майна, які станом на 11.05.2016р. відповідно до поданого рахунку про оплату №521 від 13.11.2015р. становлять 80266,37 грн. та рахунку про оплату №237 від 18.04.2016р. - 56817,50 грн., яку в порядку вимог підпункту 3.13.2 Інструкції з організації примусового виконання рішення виділити в окреме провадження.
Постановою від 16.05.2016р. відновлено виконавче провадження ВП №48647485 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.08.2015р. № 914/3795/14 про звільнення ФОП ОСОБА_5 та ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" нежитлових приміщень (загальною площею 396м2), що знаходяться на першому поверсі адміністративно-побутового корпусу, розташованого на АДРЕСА_1, та у 5-денний строк повернення зазначеного об'єкта нерухомості ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче", шляхом передачі його за відповідним актом.
16.05.2016р. головним державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Турко Н.О. в межах виконавчого провадження ВП №48647485 винесено постанову про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 137083,87 грн. Зокрема, встановлено, що при здійсненні виконавчого провадження понесено витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій згідно рахунку про оплату №521 від 13.11.2015р. - 80266,37 грн. та рахунку про оплату №237 від 18.04.2016р. - 56817,50 грн., з витрат пов'язаних із зберіганням вилученого майна на загальну суму 137083,87 грн.
Постановою державного виконавця від 16.05.2016р. виконавче провадження ВП №48647485 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.08.2015р. № 914/3795/14 закінчено на підставі п.8. ч.1. ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що підтверджується актом державного виконавця від 25.09.2015р.). Постанову про стягнення з боржника - ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" витрат на проведення виконавчих дій виділено в окреме провадження.
Постановою від 23.05.2016р. старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м.Львів Берегових В.С. відкрито виконавче провадження ВП №51124189 з виконання постанови №ВП 48647485 виданої 16.05.2016р. Личаківським ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області про стягнення з боржника - ПП «Ресторан швидкого обслуговування «Лем-Берг» в користь Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у розмірі 137083,87 грн.
24.05.2016р. виконавче провадження ВП №51124189 з виконання постанови №ВП 48647485 виданої 16.05.2016р. Личаківським ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області приєднано до зведеного виконавчого провадження №51338013, яке веде Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Згідно акту опису й арешту майна від 15.06.2016р. по 22.06.2016р. старшим державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №51338013 описано і накладено арешт на майно боржника.
Як вбачається з листа начальника Шевченківського відділу ДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Титла І.М. №В-2/14301 від 13.06.2016р. рухоме майно боржника передано на зберігання до ЛФ ДП «СЕТАМ» для його подальшої реалізації.
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою до відповідача про визнання відсутнім права Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче" на нарахування та стягнення 137083,87 грн. за зберігання майна за актом опису й арешту майна від 25.09.2015р. державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ у межах виконавчого провадження ВП №48647485 згідно рахунку №521 від 13.11.2015р. за період з 25.09.2015р. по 19.11.2015р в сумі 80266,37 грн. та рахунку №237 від 18.04.2016р. за період з 20.11.2015р. по 31.03.2016р. в сумі 56817,50 грн. При цьому, позивач посилається на те, що відповідач не є учасником зобов'язання, яке виникло на підставі договору відповідального зберігання згідно акту опису й арешту майна від 25.09.2015р. На думку позивача, ПрАТ «Бізнес - центр «Підзамче» не належить суб'єктивне право вимагати від позивача оплати вартості зберігання майна згідно рахунку №521 від 13.11.2015р. та рахунку №237 від 18.04.2016р. в сумі 137083, 87 грн., оскільки вказані рахунки не є документами, які б підтверджували, що вказане майно зберігав саме відповідач та не являються доказами укладення сторонами договору зберігання, не були прийняті позивачем до виконання, а відтак, не є доказами виникнення будь-яких зобов'язань для позивача. Крім того, позивач звертає увагу, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які б підтверджували, що відповідач на підставі договору зберігання здійснював зберігання належного позивачу майна, а також відсутні документи, які б підтверджували понесення Личаківським ВДВС витрат зі збереження майна за рахунок коштів державного бюджету України. Відтак, вважає, що у позивача відсутній обов'язок щодо оплати таких витрат на користь ПАТ «Бізнес-центр «Підзамче».
Право особи на звернення до суду за захистом своїх прав передбачене ст.55 Конституції України, ст.15 ЦК України та ст.1 ГПК України. Зокрема, за змістом ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема, звертаючись за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у відповідний спосіб. При цьому, сторона повинна довести та представити суду докази порушеного та оспорюваного права.
Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими. Відповідно до ст.33 ГПК України, обов'язком позивача є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Згідно ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу. Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Таким чином, статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема про визнання наявності або відсутності прав.
Невизнання - це дії учасника цивільного правовідношення, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, які спрямовані на заперечення в цілому або у певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільного правовідношення, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право.
Суд зазначає, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах, пов'язаних з недоведеністю порушення прав позивача (Постанова Вищого господарського суду України від 23.03.2011р. у справі №33/341, Постанова Вищого господарського суду України від 06.12.2011р. по справі №23/279, Постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. по справі № 7/088-11).
Відтак, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що судовому захисту підлягає лише порушене право та законний інтерес встановлений договором або законом, однак обраний в даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення порушеного права та реального захисту його прав у випадку їх задоволення. Крім того, зі змісту позовної заяви та встановлених обставин не вбачається, що відповідач будь-яким чином порушив, не визнав або оспорює якесь право позивача або охоронюваний законом інтерес (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2016р. по справі №914/260/15).
Крім того, заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення його порушеного права та не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. Вказану правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 у справі № 42/388.
Суд зазначає, що в даному випадку правомірність нарахування та виставлення відповідачем рахунків на оплату за зберігання вилученого майна на загальну суму 137083, 87 грн. в рахунок відшкодування витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій слід досліджувати в межах виконавчого провадження ВП №4864748, оскільки, як зазначає сам позивач, спірні правовідносини щодо відшкодування витрат пов'язаних зі зберіганням майна виникли при здійсненні виконавчого провадження ВП №4864748 при примусовому виконанні наказу господарського суду Львівської області від 11.08.2015р №914/3795/14.
Відповідно до норм ч.ч.1, 2 ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Крім того, згідно вимог ст.1 ГПК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.
Таким чином, позовна вимога в частині визнання відсутнім права Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче" на стягнення 137083,87 грн. за зберігання майна за актом опису й арешту майна від 25.09.2015р. державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ у межах виконавчого провадження ВП №48647485 згідно рахунку №521 від 13.11.2015р. за період з 25.09.2015р. по 19.11.2015р в сумі 80266,37 грн. та рахунку №237 від 18.04.2016р. за період з 20.11.2015р. по 31.03.2016р. в сумі 56817,50 грн. є такою, що спрямована на майбутнє, є вимогою про спонукання відповідача у майбутньому не вчиняти вказаних дій, які, на думку позивача, можуть бути вчинені відповідачем, внаслідок чого можуть порушувати його права (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 19.04.2005р. № 6/321 та від 19.12.2006р. № 15/175).
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку в позові відмовити повністю.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 15,16 ЦК України, ст.ст. 43, 32, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-
В позові відмовити повністю.
Рішення складено 08.09.2016р.
Суддя Мороз Н.В.