08.09.2016 р. Справа №914/1936/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД», м. Львів
про: стягнення 1159114,29грн.,
Суддя Король М.Р
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 29.07.2016р.);
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 08.09.2016р.).
Суть спору:
позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД» (м. Львів) про стягнення 1159114,29грн.
08.09.2016 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову (вх. №4328/16 від 08.09.2016р.) шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах розміру сум позовних вимог.
Вищезазначена заява не підлягає до задоволення із врахуванням наступного.
В даному випадку позивач звернувся із позовом про стягнення із відповідача 1159114,29грн. заборгованості за невиконання умов договору поставки №01/08 від 01.08.2014 року.
Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У абзаці 2 пункту 3 вказаної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Твердження представника позивача щодо недобросовісного використання відповідачем своїх прав, зокрема, затягування судового процесу, припущення щодо ймовірного невиконання в подальшому рішення суду та ймовірності відчуження відповідачем майна документально не підтверджені, не є належними доказами можливого невиконання рішення суду та існування ризику відчуження майна відповідачем, відтак позивачем не вказано та не подано належних доказів в підтвердження наявності підстав для застосування заходів до забезпечення позову, не обґрунтовано підставність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, не обґрунтовано доводів щодо необхідності застосування саме визначених заявником заходів щодо забезпечення позову, не вказано, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та не зазначено доводів щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також відсутні докази в підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Із врахуванням вищевикладеного, подана заява (вх. №4328/16 від 08.09.2016р.) представника позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є документально необґрунтованою, не підтвердженою належними доказами, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви (вх. №4328/16 від 08.09.2016р.) про вжиття заходів до забезпечення позову.
Суддя Король М.Р.