Справа № 22-ц/796/12159/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Гуменюк А.І.
Доповідач-Чобіток А.О.
01 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Українець Л.Д.
при секретарі - Субчаку Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року в справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа : Управління Пенсійного Фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання факту проживання на певній території ,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: проживання на певній території в селищі міського типу - Вільча,Поліського району Київської області.
В апеляційній скарзі заявниця просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити питання про відкриття провадження на новий розгляд. Зазначає,що суд,прийшов до висновку про наявність спору про право з порушенням норм процесуального права.
Вислухавши доповідь судді, пояснення заявниці ,обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, висновків якої доводи апеляційної скарги не спростовують .
Встановлено, що подавши заяву про встановлення юридичного факту, ОСОБА_2, просила встановити факт проживання на певній території , яка віднесена до зони відчуження ЧАЕС , що дає їй право на пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи залишає заяву без розгляду.
Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги останньої стосуються забезпечення її права на пенсійне забезпечення, тобто встановлення даного факту пов»язується з наступним вирішенням спору про право.
Колегія суддів вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим, оскільки існує спір щодо виникнення права на призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
В порядку окремого провадження розглядаються зокрема і справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
В даному випадку, заявниця фактично просить встановити факт, який буде доказом та надаватиме їй право на пенсію, проте при розгляді судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення , докази не фіксуються, і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи оспорюється.
Таким чином ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави до скасування якої відсутні.
Керуючись ст.ст. 256, 304,307,313-315 ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -