ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
м. Київ
08 вересня 2016 року 11 год. 20 хв. № 826/8223/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Укрзерноімпекс" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного акціонерного товариства "Укрзерноімпекс" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 17 березня 2016 року №0005851105 та №0005861105 (далі - оскаржувані рішення).
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем 17 березня 2016 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 17 березня 2016 року складено акт про результати проведеної камеральної перевірки з питань своєчасності сплати податків до бюджету №567/26-55-11-05 (далі - акт перевірки), відповідно до якого позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у розмірі 555497,20 грн., а саме:
- самостійно визначене грошове зобов'язання - 93429,00 грн., граничний термін сплати - 30 березня 2015 року, дата сплати - 08 жовтня 2015 року, кількість днів затримки сплати - 192;
- самостійно визначене грошове зобов'язання - 46735,00 грн., граничний термін сплати - 30 березня 2015 року, дата сплати - 08 жовтня 2015 року, кількість днів затримки сплати - 192;
- самостійно визначене грошове зобов'язання - 46735,00 грн., граничний термін сплати - 30 квітня 2015 року, дата сплати - 08 жовтня 2015 року, кількість днів затримки сплати - 157;
- самостійно визначене грошове зобов'язання - 228365,00 грн., граничний термін сплати - 30 вересня 2015 року, дата сплати - 08 жовтня 2015 року, кількість днів затримки сплати - 8;
- самостійно визначене грошове зобов'язання - 140164,00 грн., граничний термін сплати - 30 вересня 2015 року, дата сплати - 08 жовтня 2015 року, кількість днів затримки сплати - 8;
- самостійно визначене грошове зобов'язання - 34,60 грн., граничний термін сплати - 30 січня 2016 року, дата сплати - 26 лютого 2016 року, кількість днів затримки сплати - 27;
- самостійно визначене грошове зобов'язання - 34,60 грн., граничний термін сплати - 29 лютого 2016 року, дата сплати - 02 березня 2016 року, кількість днів затримки сплати - 3.
На підставі акту перевірки, відповідачем 17 березня 2016 року прийнято оскаржувані рішення:
- №0005851105, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 368598,20 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 36859,82 грн.;
- №0005861105, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 186899,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 37379,80 грн.
Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.
Відповідно до пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
При цьому, згідно із абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідно до ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем засобами електронного зв'язку направлено відповідачу наступні податкові декларації з ПДВ:
- за лютий 2015 року (реєстраційний номер 9042426874 від 18 березня 2015 року), в якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок у розмірі 162598,00 грн.;
- за березень 2015 року (реєстраційний номер 9070282579 від 16 квітня 2015 року), в якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок у розмірі 46735,00 грн.;
- за серпень 2015 року (реєстраційний номер 9193184194 від 17 вересня 2015 року), в якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок у розмірі 368529,00 грн.
Поряд з цим, відповідно до п.п. 209.1 та 209.2 ст. 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень від 30 березня 2015 року №12033Е4D58, від 24 квітня 2015 року №13Е1515DСА та від 21 вересня 2015 року №2354738 позивачем перераховано визначені у вказаних вище деклараціях з ПДВ суми з поточного рахунку на спеціальний рахунок в системі електронного адміністрування.
При цьому, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача відносно того, що порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України виникло у зв'язку із невчасним надісланням відповідачу вказаних вище копій платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми ПДВ.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність висновків відповідача щодо порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України, у розмірі 555497,20 грн., у зв'язку з чим оскаржувані рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов приватного акціонерного товариства "Укрзерноімпекс" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 17 березня 2016 року №0005851105 та №0005861105.
3. Присудити на користь приватного акціонерного товариства "Укрзерноімпекс" (код ЄДРПОУ 22909745) здійснений ним судовий збір у загальному розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39669867).
Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин