ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 вересня 2016 року № 826/8821/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення та вимоги
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 №0000631701, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.2015 №17/26-55-17-01, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.10.2015 №Ф-17У.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту від 05.10.2015 № 1237/26-55-17-01-2887105896 «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014» є необґрунтованим та спростовуються наявними матеріалами.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатом якої складено акт від 05.10.2015 № 1237/26-55-17-01-2887105896 (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:
- п. 178.3 ст. 178 ПК України в результаті чого занижено оподаткований (чистий) дохід в розмірі 12052865,31 грн. Відповідно до п. 167.1 ст. 167, п. 178.2 ст. 178 ПК України податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки визначений в сумі 2041500,79 грн.;
- абз 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 210 746,96 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 19.10.2015 №0000631701, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 2552 045,99грн. (за основним платежем 2 041 500,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 510 545,2 грн.).
- Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.10.2015 №17/26-55-17-01, яким позивачу донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 20712,41 грн.
- Вимогу від 19.10.2015 3Ф-17У по недоїмці зі сплати єдиного внеску на суму 210 746,96 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 №0000631701суд зазначає наступне.
З акту перевірки вбачається, що на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти за надання нотаріальних послуг в сумі 12 433 396,32 грн., проте задекларовано на загальну суму 6 498 214,25 грн., розбіжність становить 7 203 403,07 грн.
Також, з акту перевірки вбачається, що позивачем задекларовано витрати на загальну суму 6 355600 грн, натомість за даними перевірки витрати становлять 1 506 137,76 грн, розбіжність 4 849 462,24 грн.
Податковий орган вказує, що розбіжність виникла у зв'язку із включенням позивачем до складу витрат, витрат, що не підтверджені первинним документами.
Відповідно до абз 3 п 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Згідно п. 178.1. ст. 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Відповідно до п. 178.2. ст 178 ПК України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 178.3.ст 178 ПК України визначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Проте, Податковий кодекс України не встановлює конкретного переліку витрат, які можуть зменшувати дохід для визнання об'єкта оподаткування. Основним критерієм для обґрунтування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Паллетпром» укладено договір на пошукову оптимізацію сайту від 09.01.2012 на виконання комплексу робіт по оптимізації сайту під запит пошукових систем Інтернету, копія якого міститься в матеріалах справи.
На підтвердження факту реального виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду копії: актів прийому-передачі виконаних робіт, квитанцій про оплату послуг, які долучено до матеріалів справи.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Сілвер Бюро» укладено договори: про рекламу нотаріальних послуг від 03.01.2012 №12, предметом якого є надання послуг з реклами всіх видів нотаріальних послуг шляхом їх розміщення у засобах масової інформації, радіо, телебаченні та про виготовлення та встановлення зовнішньої реклами від 02.01.2012№8.
На підтвердження факту виконання умов договорів з ТОВ «Сілвер Бюро» позивачем надано суду копії актів прийому-передачі виконаних робіт, які долучено до матеріалів справи.
Також, позивачем укладено договори:
- з ТОВ «Скрап» на виконання робіт з обслуговування та ремонту комп'ютерної та офісної техніки від 20.02.2012 №4 (на підтвердження виконання якого позивачем надано суду копії актів прийому-передачі виконаних робіт, квитанцій про оплату послуг)
- з ФОП ОСОБА_2 договір про надання юридичних послуг від 04.01.2012 №01/12-01-04 (на підтвердження виконання якого позивачем надано суду акти про надання юридичних послуг).
- з ТОВ «Лівконсалт» про надання рекламних послуг від 04.01.2013. Відповідно до п. 2.1 договору рекламні матеріали розміщуються на підставі листа-замовлення наданого позивачем.
- з компанією Донецька філія АТ «Українська пожежно-страхова компанія» від 02.01.2013 №1000006-0804-11, предметом якого є добровільне страхування відповідальності перед третіми особами (на підтвердження виконання надано копії квитанцій).
- з ФОП ОСОБА_3 від 04.01.2013 №14, предметом якого є поставка товару (на підтвердження виконання надано копії видаткових накладних та квитанцій).
- з ФОП ОСОБА_4 від 09.01.2014 №8, предметом якого є передача у власність пристрою для прошивання документів та надання послуг з упорядкування архіву (на підтвердження виконання надано копії актів прийняття виконаних робіт, квитанцій).
- з ФОП ОСОБА_4 від 16.01.2013 №19 на придбання товару -канцелярських приладів (на підтвердження виконання якого надано суду копії видаткових накладних ).
- з ТОВ «Сігнум Арт» від 12.03.2013 №22 на поставку товару - металевих грат та шаф (на підтвердження виконання надано суду копію видаткової накладної).
- з ТОВ «Сігнум Арт» від 01.01.2013 №12 на виконання робіт по монтажу і наладці системи безпеки (на підтвердження виконання якого надано суду копії актів здачі-прийняття робіт та квитанцій).
- з ТОВ «Скрап» від 16.01.2013 №8 на виконання робіт з обслуговування та ремонту комп'ютерної та офісної техніки (на підтвердження виконання якого суду надано копії: актів прийому-передачі виконаних робіт, квитанцій).
- з ТОВ «Паллетпром» від 09.01.2014 про надання рекламних послуг (на підтвердження виконання якого суду надано копії актів здачі-приймання робіт, квитанцій).
- з ТОВ «Паллетпром» від 03.01.2014 №5 на розробки веб-дизайну, хостингу сайту та реклами інтернет-сторінки (на підтвердження виконання надано суду копії: актів приймання-здачі робіт).
- з ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» від 22.01.2014 №5 на виконання робіт з обслуговування та ремонту комп'ютерної та офісної техніки (на підтвердження виконання якого суду надано копії: актів прийому-передачі виконаних робіт, квитанцій).
- з ТОВ «Сігнум Арт» від 27.10.2012 № 27 на виконання ремонтно-будівельних робіт з поточного ремонту (на підтвердження виконання кого документів не надано).
У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Статтею 9 Закону України № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Проте, з наданих позивачем актів неможливо встановити зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, оскільки зазначено лише загальне найменування послуги без надання розшифровки у чому саме полягали такі послуги.
Крім того, в порушення п. 3.11 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 в наданих позивачем копій квитанцій не містяться реєстраційні номери видаткових касових ордерів, наявність яких є обов'язковою.
Також, в матеріалах справи відсутні докази можливості надання контрагентами, зокрема, рекламних послуг, оскільки розміщення зовнішньої реклами потребує отримання відповідних дозволів або укладання договорів з суб'єктом господарської діяльності, який отримав такий дозвіл проте, в матеріалах справи відсутні докази, як наявності дозволів так і укладання договорів з суб'єктами господарської діяльності, які мають такі дозволи. Також, відсутні докази розміщення реклами позивача в засобах масової інформації (газети, журнали).
Суд зауважує, що позивачем не надано жодного доказу виконання договору укладеного ТОВ «Сігнум Арт» від 27.10.2012 № 27; не надано доказів наявності у позивача комп'ютерної та офісної техніки, ремонт та обслуговування якої потребує витрат у вказаній в актах сумах.
Таким чином, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.
Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.
За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення позивачем п. 178.3 ст. 178 ПК України, що свідчить про правомірність та обґрунтованість прийнятого на підставі такого висновку податкового повідомлення-рішення від 19.10.2015 №0000631701.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно п. 11 ст. 8 згадуваного Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
З акту перевірки вбачається, що дохід позивача за результатами перевірки склав в 2012 році - 6590981.00 грн., в 2013 році - 4368230,47 грн., в 2014 році - 1236268,09 грн.
Правомірність висновку податкового органу про заниження позивачем доходу за перевіряємий період прямо вказує на обґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем абз 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 210746,96 грн. та правомірність та обґрунтованість прийнятих на підставі такого висновку рішення 19.10.2015 №17/26-55-17-01 та вимоги від 19.10.2015 3Ф-17У.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити в задоволенні позову.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда