ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 вересня 2016 року м. Київ № 826/3903/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Кузьменка В.А., Шулежка В.П., за участю секретаря судового засідання Мини І.І., розглянувши у судовому засіданні клопотання про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до треті особи:Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Фонд державного майна України (третя особа - 1), Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (третя особа - 2), ОСОБА_2 (третя особа - 3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору)
провизнання незаконними дій, скасування наказу,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Харабара Т.І.;
від третьої особи-1:не з'явився;
від третьої особи - 2: ОСОБА_4;
від третьої особи-3: ОСОБА_5
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії при Комітеті з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств про проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні.
08 квітня 2016 року в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у справу вступив ОСОБА_2, який в поданому адміністративному позові просив:
- визнати незаконними всі дії Міністерства регіонального розвитку і торгівлі України, Комісії при Комітеті з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств з проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора публічного акціонерного товариства «Центренерго» щодо проведення конкурсного відбору на посаду керівника публічного акціонерного товариства «Центренерго»;
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства регіонального розвитку і торгівлі України від 12 лютого 2016 року № 235, яким утворено Комісію при Комітеті з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств з проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора публічного акціонерного товариства «Центренерго»;
- зобов'язати Міністерство регіонального розвитку і торгівлі України, його підлеглі органи та структурні підрозділи, створені Міністерством регіонального розвитку та торгівлі України комісії та комітети утриматися від вчинення будь-яких дій, пов'язаних з проведенням конкурсного відбору та призначення керівника публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.04.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств та Комісії при Комітеті з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств з проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1) здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо проведення конкурсного відбору на посаду керівника публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1). Заборони державному підприємству "Інформаційно-ресурсний центр" (ідентифікаційний код 33499803, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 81, літ. А), як адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, усім державним реєстраторам та суб'єктам державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про керівника публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1), та вносити відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3903/16.
Згідно відмітки служби діловодства, 11.08.2016 р. Окружний адміністративний суд м.Києва одержав від представника Мінекономрозвитку клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитими ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.04.2016 р. по справі № 826/3903/16.
У зв'язку із перебуванням колегії суддів у відпустці ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.08.2016 р. призначено судовий розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
В судове засіданні 01.09.2016 р. позивач та третя особа 1 не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомили.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав та просив скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що 22.07.2016 р. було проведено позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Центренерго» на яких, зокрема, було затверджено нову редакцію Статуту товариства. В новій редакції статуту змінено порядок обрання виконавчого органу товариства. Наразі такі повноваження належать до виключної компетенції Наглядової ради товариства. Окрім того, серед наведених в новій редакції Статуту товариства повноважень Загальних зборів відсутні такі, що надають права акціонерам чи зборам акціонерів, пов'язані із обранням Генерального директора товариства.
Таким чином, на думку представника відповідача, у зв'язку із прийняттям нової редакції Статуту ПАТ «Центренерго», права ОСОБА_2 як акціонера ПАТ «Центренерго» не є порушеними, оскільки ані акціонери, ані збори акціонерів не наділені повноваженнями щодо обрання Генерального директора ПАТ «Центренерго».
Представники третіх осіб 2, 3 в судовому засіданні підтримали позицію відповідача.
Ознайомившись із заявленим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову суд приходить до висновку про його необґрунтованість та відсутність підстав для його задоволення про що суд зазнає наступне.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2016 р. судом вжито заходи забезпечення позову.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходив із існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та третьої особи 1 до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, а також наявності очевидних ознак протиправності рішення та дій відповідача.
З наведеною позицією суду частково погодився Київський апеляційний адміністративний суд, приймаючи рішення 12.07.2016 р. про залишення апеляційної скарги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України без задоволення, а ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 квітня 2016 року про забезпечення адміністративного позову - без змін.
Водночас, судом апеляційної інстанції було зауважено про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій та рішень відповідача з огляду на те, що обґрунтованість доводів, наведених позивачем та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги, може бути об'єктивно оцінено судом за результатами дослідження доказів та заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, обставини, на які вказує заявник, підлягають дослідженню і перевірці, а норми права, які були, за твердженням заявника, невірно застосовані відповідачем - детальному аналізу.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що дослідження доказів, перевірка обґрунтованості доводів і заперечень осіб, які беруть участь у справі повинні здійснюватися згідно глави 3 КАС України, а саме під час судового розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Статутом ПАТ «Центренерго», затвердженим Загальними зборами ПАТ «Центренерго» від 25.04.2014 р. передбачено, що повноваження з призначення керівника ПАТ «Центренерго» належить виключно Виконавчому органу товариства, який формується Загальними зборами акціонерів ПАТ «Центренерго».
Разом з тим, 22.07.2016 р. було проведено позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Центренерго» на яких, зокрема, було затверджено нову редакцію Статуту ПАТ «Центренерго».
Згідно із п. 17.3 нової редакції Статуту товариства передбачено, що питання обрання та припинення Генерального директора товариства належить до виключної компетенції Наглядової ради товариства.
Пунктами 18.1-18.2 цієї ж редакції Статуту передбачено, що керівництво поточною діяльністю товариства здійснює колегіальний виконавчий орган товариства - Дирекція. Очолює та керує діяльністю Дирекції - Генеральний директор, який обирається та повноваження якого припиняються Наглядовою радою.
Права акціонерів та повноваження Загальних зборів товариства визначено п.п. 8, 16 нової редакції Статуту товариства. Серед наведеного переліку повноважень відсутні такі, що надають права акціонерам чи зборам акціонерів, пов'язані із обранням Генерального директора товариства.
Зважаючи на викладене вище, представник відповідача зазначає про те, що у зв'язку із прийняттям нової редакції Статуту ТОВ «Центренерго», права ОСОБА_2 як акціонера ПАТ «Центренерго» не є порушеними, а тому заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Проте суд відхиляє наведені представником відповідача докази, оскільки ПАТ «Центренерго» за організаційно-правовою формою є акціонерним товариством. Його акціонерами є держава, яка володіє 78,2890% акцій, а також інші юридичні та фізичні особи, які загалом володіють 21,7111% акцій.
Отже, беручи до уваги те, що держава не є єдиним власником корпоративних прав товариства, то в питаннях діяльності та управління акціонерним товариством, необхідно керуватися Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про акціонерні товариства» та безпосередньо установчими документами товариства, в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин.
Беручи до уваги те, що нову редакцію Статуту ПАТ «Центренерго» було прийнято пізніше ніж прийнято оскаржувані рішення, відповідно її прийняття фактично не може впливати на вирішення питання щодо правомірності призначення Генерального директора товариства та щодо прав акціонерів стосовно його обрання, які були врегульовані попередньою редакцією.
При цьому, суд зауважує, що позивачем та третьою особою 1, яка заявляє самостійні вимоги оскаржуються дії Міністерства регіонального розвитку і торгівлі України, Комісії при Комітеті з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств з проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора публічного акціонерного товариства «Центренерго» щодо проведення конкурсного відбору на посаду керівника публічного акціонерного товариства «Центренерго», зокрема, щодо винесення наказу Міністерства регіонального розвитку і торгівлі України від 12 лютого 2016 року № 235, яким утворено Комісію при Комітеті з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств з проведення конкурсного відбору на посаду Генерального директора публічного акціонерного товариства «Центренерго» та рішення Комісії при Комітеті з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств з проведення конкурсного відбору на посаду Генерального директора ПАТ «Центренерго», яке оформлене протоколом № 1 від 15.02.2016 р.
Тобто в даному випадку оскаржуються дії та рішення відповідача щодо проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду Генерального директора публічного акціонерного товариства «Центренерго», а не обрання конкретної особи на посаду Генерального директора.
У відповідності з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Пунктами 17, 19 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради; обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень.
Згідно зі ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 р. № 13 роз'яснено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Пленумом Верховного Суду України у постанові № 13 від 24.10.2008 р. також роз'яснено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зазначеною статтею також визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд перш за все повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 є акціонером ПАТ «Центренерго».
В контексті наведеного, беручи до уваги те, що на час звернення до суду із адміністративним позовом та вжиття заходів забезпечення позову, була чинна редакція Статуту від 25.04.2014 р., згідно якої до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належало повноваження з призначення керівника ПАТ «Центренерго», суд зобов'язаний врахувати права ОСОБА_2 як номінального акціонера ПАТ «Центренерго», розглянути його вимоги та встановити чи був факт порушення його прав та законних інтересів.
Крім вищевикладеного суд зазначає, що відповідно до редакції Статуту ПАТ «Центренерго» від 22.07.2016 р. Наглядова рада є органом товариства, що здійснює захист прав акціонерів, і в межах компетенції, визначеної Статутом та чинним законодавством, контролюю та регулює діяльність Дирекції (п. 17.1). Тобто Наглядова рада має представляти інтереси акціонерів, яким є також ОСОБА_2
Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу № 4/2016 від 23.03.2016 р. до складу Наглядової ради входить 5 осіб. Заявником клопотання про скасування заходів забезпечення позову не доведено, що жоден з членів Наглядової ради не представляє інтереси ОСОБА_2 в цьому органі управління товариством.
Таким чином віднесення компетенції щодо обрання Генерального директора товариства від загальних зборів акціонерів (пряме управління питаннями товариства) до Наглядової ради (опосередковане управління) не позбавляє у повній мірі міноритарного акціонера права участі в управлінні господарським товариством, що також є підставою вважати, що оспорюваними рішеннями та діями зачіпаються права третьої особи із самосійними вимогами, а відтак при скасуванні заходів забезпечення позову, у разі проведення конкурсу і оголошення його результатів та укладення контракту з переможцем, відновити порушені права третьої особи з самостійними вимогами буде неможливо.
Відповідно до ч. 4 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого представником відповідача клопотання та відсутність підстав для його задоволення у зв'язку із чим вжиті заходи забезпечення позову повинні бути збережені до вирішення справи по суті та набранням рішенням законної сили.
Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -
У задоволенні клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.04.2016 року в адміністративній справі № 826/3903/16 відмовити.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.О. Іщук
Судді: В.А. Кузьменко
В.П. Шулежко
Повний текст ухвали виготовлено 06.09.2016 р.