Постанова від 07.09.2016 по справі 820/3858/16

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

07 вересня 2016 р. № 820/3858/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Самойлової В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Стрєлка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО БІО ТРЕЙД"

до Головного управління ДФС України у Харківській області, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов"язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агро Біо Трейд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001281401 від 07.07.2016 року та № 0001271401 від 07.07.2016 року, які винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області, на підставі висновків акту перевірки № 325/20-40-14-01-08/38632946 від 17.06.2016 року, а також зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Агро Біо Трейд" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті № 325/20-40-14-01-08/38632946 від 17.06.2016 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки та при оформленні її результатів мало місце не дотримання податковим органом вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, містять неточні дані, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Руденко С.Ю. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідачів за довіреністю Потапенко І.О., проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання ТОВ "Агро Біо Трейд" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.04.2013 по 31.12.2015 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 325/20-40-14-01-08/38632946 від 17.06.2016 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "Агро Біо Трейд".

1. Пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 304876 грн., у т.ч. за 2013 рік у сумі 19443 грн., за 2014 рік у сумі 109629 грн., за 2015 рік у сумі 175804 грн.

2. П. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 337615 грн., у т.ч. за листопад 2013 року у сумі 10967 грн., за грудень 2013 року у сумі 9500 грн., за січень 2014 року у сумі 9667 грн., за лютий 2014 року у сумі 8500 грн., за березень 2014 року у сумі 9167 грн., за квітень 2014 року у сумі 10000 грн., за травень 2014 року у сумі 3000 грн., за червень 2014 року у сумі 30000 грн., за липень 2014 року у сумі 4333 грн., за серпень 2014 року у сумі 5000 грн., за вересень 2014 року у сумі 4667 грн., за жовтень 2014 року у сумі 10850 грн., за листопад 2014 року у сумі 12793 грн., за грудень 2014 року у сумі 13833 грн., за січень 2015 року у сумі 12400 грн., за лютий 2015 року у сумі 22943 грн., за березень 2015 року у сумі 22355 грн., за квітень 2015 року у сумі 20067 грн., за травень 2015 року у сумі 8865 грн., за червень 2015 року у сумі 10066 грн., за липень 2015 року у сумі 23425 грн., за серпень 2015 року у сумі 16033 грн., за вересень 2015 року у сумі 5667 грн., за жовтень 2015 року у сумі 23667 грн., за листопад 2015 року у сумі 22683 грн., за грудень 2015 року у сумі 7167 грн.

Дані висновки про порушення позивачем податкового законодавства контролюючим органом зроблено по взаємовідносинам позивача із ТОВ «Виател», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Надра Газ», ТОВ «Классика», ТОВ «Трейд-Имекс», ТОВ «Промтех-Трейд», ТОВ «Гравекс Плюс», ТОВ «Технобуд УА», ТОВ «ФК Сінтез», ТОВ «Сентро-М», ТОВ «Обен-2014», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «Промекспоторг».

За наслідками вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме:

- № 0001271401 від 07.07.2016 року з податку на прибуток на загальну суму 381095,00 грн., в тому числі основний платіж 304876 грн. та штрафна (фінансова) санкція 76219 грн.;

- № 0001281401 від 07.07.2016 року з ПДВ на загальну суму 422018,75 грн., в тому числі основний платіж 337615 грн. та штрафна (фінансова) санкція 84403,75 грн..

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, при судовому розгляді справи встановлено, що висновки податкового органу по заниженню позивачем податку на прибуток, податку на додану вартість, а також завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість, завищення сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, викладені в акті перевірки, базуються виключно на наступній податковій інформації щодо контрагентів позивача:

- щодо відносин із ТОВ «Сеолан» за період липень-листопад 2014 року: АІС «Податковий блок», АІС «Система співпоставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», АІС «Промінь», податкова інформація від Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.02.2015 року №537/7/20-23-22-01-05 - стор. 16-20 акту перевірки, пояснення директора від 03.12.2015 року - стор. 43 акту;

- щодо відносин із ТОВ «Надра Газ» за період червень 2014 року: АІС «Податковий блок», АІС «Єдиний реєстр отриманих та виданих податкових накладних», податкова інформація ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28.07.2014 року № 2076/26-55-22-02/38488471 - стор. 21-27 акту перевірки;

- щодо відносин із ТОВ «Классика» за період квітень-травень 2014 року: АІС «Податковий блок», АІС «Єдиний реєстр отриманих та виданих податкових накладних», податкова інформація ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.06.2014 року № 1606/26-55-22-02/32160455, податкова інформація ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.06.2014 року № 1767/26-55-22-02/32160455- стор. 28-31 акту перевірки;

- щодо відносин із ТОВ «Трейд-Имекс» за період березень 2014 року: АІС «Податковий блок», АІС «Промінь», податкова інформація від Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 10.06.2014 року № 407/20-36-22-02-07/38159817 за березень-квітень 2014 року - стор. 32-37 Аату перевірки;

- щодо відносин із ТОВ «Промтех-Трейд» за період грудень 2014 року: АІС «Податковий блок», АІС «Система співпоставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», АІС «Промінь» - стор. 38-39 акту перевірки, матеріали досудового розслідування № 12014220060000284 від 03.02.2014 року, №42015000000000080 від 28.01.2015 року - стор 42-43 акту;

- щодо відносин із ТОВ «Гравекс Плюс» за період жовтень-грудень 2015 року: АІС «Податковий блок», АІС «Промінь» - стор. 49-50 акту перевірки;

- щодо відносин із ТОВ «Технобуд УА» за період лютий 2015 року: АІС «Податковий блок», АІС «Промінь» - стор. 51-52 акту перевірки;

- щодо відносин із ТОВ «ФК Сінтез» за період березень, травень 2015 року: АІС «Податковий блок», АІС «Промінь» - стор. 53-54 акту перевірки, матеріали досудового розслідування № 42015000000000080 від 28.01.2015 року - стор. 67 акту );

- щодо відносин із ТОВ «Сентро-М» за період квітень 2015 року: АІС «Податковий блок», АІС «Промінь» - стор. 55-56 акту перевірки, матеріали досудового розслідування №42015000000000080 від 28.01.2015 року - стор. 67 акту;

- щодо відносин із ТОВ «Обен-2014» липень, вересень 2015 року: АІС «Податковий блок», АІС «Промінь» - стор. 58-59 Акту перевірки;

- щодо відносин із ТОВ «МПК Фенікс» за період червень, серпень 2015 року: АІС «Податковий блок», АІС «Система співпоставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», АІС «Промінь» - стор. 60-62 акту перевірки;

- щодо відносин із ТОВ «Промекспоторг» за період січень 2015 року: АІС «Податковий блок», АІС «Система співпоставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», АІС «Промінь» - стор. 63-65 акту перевірки, матеріали досудового розслідування № 1201522000000071 від 29.01.2015 року.

Таким чином, відповідно до зазначеної податкової інформації у вказаних підприємств вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями.

Суд звертає увагу на те, як вбачається із зазначеної інформації жодних актів щодо більшості контрагентів позивача взагалі не складалося та в акті перевірки позивача не зазначалися.

Також податковий орган посилається на матеріали незавершених досудових розслідувань отримані з ЄДРСР.

При цьому відповідач також зазначає про відсутність обов'язкових реквізитів у актах виконаних робіт, складених між позивачем та його контрагентами, а саме в останніх, начебто, не вказано обсяг виконаних робіт, види робіт, місце надання даних послуг, а також не зазначена інформація, які саме роботи виконувались, а також приходить до висновку, що оскільки господарські взаємовідносини з покупцями у позивача на протязі довгого періоду часу носять сталий характер та мають значний обсяг, у зв'язку з чим вони не є новими покупцями для ТОВ "АГРО БІО ТРЕИД", до того ж дохід підприємства за 2014 рік становить 38 653 669 грн., а за 2015 рік - 38 284 560 грн., що, на думку податкового органу, доводить той факт, що витрати на просування сайту, розроблення логотипу не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, на що суд зазначає про таке.

Так, 01.09.2015 р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».

Відповідно до абз.5 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, контролюючим органам забороняється використовувати акт перевірки, як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення - рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що за результатами перевірки контрагентів позивача приймались податкові повідомлення - рішення, а отже і жодні порушення вимог чинного законодавства відсутні.

Стосовно посилань податкового органу на матеріали незавершених досудових розслідувань, що нібито доводять наявність порушень з боку контрагентів підприємства позивача, суд зазначає наступне.

Стосовно посадових осіб постачальників відсутні вироки суду, що набрали законної сили, які визнають посадових осіб постачальників винними за ст. ст. 205, 209 КК України. Жодних доказів здійснення протиправної діяльності посадовими особами постачальників податковий орган не наводить.

Зокрема, податковий орган в акті перевірки посилається на матеріали досудових розслідувань № 12014220060000284 від 03.02.2014 року, № 42015000000000080 від 28.01.2015 року, № 1201522000000071 від 29.01.2015 року.

Проте, використання матеріалів незавершеного кримінального провадження до винесення рішення суду є неправомірним з огляду на наступне: ст. 83 Податкового кодексу України - містить вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок і матеріали незакінчених кримінальних проваджень до них не входять.

Сам по собі факт порушення кримінальної справи не свідчить про винуватість особи, а є лише підставою для проведення слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою. В Україні на конституційному рівні закріплена презумпція невинуватості.

Згідно ст. 121 Кримінального процесуального кодексу України - дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим, а в акті перевірки про такий дозвіл не зазначається.

Сам відповідач не надав доказів того, що зазначені провадження є завершеними обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, або закриті з нереабілітуючих підстав. В Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідні судові рішення також відсутні.

Таким чином, ані матеріали досудових розслідувань, ані ухвали слідчих суддів про задоволення або відмову слідчим у певних клопотаннях не є судовими рішеннями у вищенаведених кримінальних справах, які набули законної сили та згідно з якими встановлено статус «фіктивності» або жодні інші порушення вимог чинного законодавства з боку контрагентів підприємства.

Стосовно ж актів виконаних робіт, в яких, на думку податкового органу, не вказано обсяг виконаних робіт, види робіт, місце надання даних послуг, а також не зазначена інформація, які саме роботи виконувались, суд зазначає про таке.

Перевіривши докази справи суд приходить до висновку про те, що твердження контролюючого органу, що в актах не зазначено місце складання - не відповідає дійсності і свідчить про те, що не в повному обсязі мало місце дослідження первинних документів, оскільки в усіх актах виконаних робіт міститься чітка відмітка: «м. Харків», та в них містяться усі інші реквізити, які є обов'язковими для первинних документів.

Щодо висновку про необхідність, на думку перевіряючих, більшої деталізації актів виконаних робіт для визнання їх первинними документами слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При складанні первинних документів, слід дотримуватися загальних правил їх оформлення, передбачених для ведення бухгалтерського обліку в Україні.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву фізичної особи - підприємця, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі вимоги до складання первинних документів передбачені частиною другою ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями).

При цьому усі акти виконаних робіт підписані позивачем та його контрагентами містять усі зазначені вище обов'язкові реквізити.

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Аналогічного висновку, зокрема, прийшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 05.08.2015 року у справі К/800/40727/14.

Також, такий висновок неодноразово підтримувався і Центральним органом виконавчої влади у сфері оподаткування, зокрема, у Листі Міністерства доходів і зборів України від 26.02.2014 року N 4132/5/99-99-19-03-02-16, де останній зазначив, що витрати на просування сайта, який використовується у господарській діяльності платника податку, а також витрати на контекстну рекламу, рекламу в соціальних мережах тощо, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю такого платника податку, враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток у складі витрат на збут на підставі первинних документів, складених з деталізацією змісту господарської операції. Відповідно до цього ж роз'яснення ступінь деталізації змісту і обсягу господарської операції не встановлено Законом N 996 і Положенням N 88, тому її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Також, слід звернути увагу на постанову Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 року у справі К/800/1250/13, в якій останній підтримав висновки колегії Харківського апеляційного адміністративного суду про те, що оскільки маркетингові послуги за своєю природою безпосередньо не створюють конкретних матеріальних результатів (як, наприклад, монтажні або транспортні послуги), не можуть мати конкретний натуральний вимір, а можуть бути оцінені тільки у грошовому вираженні, то зазначення наданих послуг в актах приймання-передачі як «маркетингових послуг» або «послуг зі стимулювання збуту товарів» є достатнім для розкриття змісту та обсягу зазначеної вище господарської операції. Щодо твердження податківців про необхідність зазначення конкретних видів робіт та їх конкретної ціни, судом попередньої інстанції, висновки якого підтримав ВАСУ було зауважено, що чинним законодавством не встановлено конкретну типову послідовність і структуру виконання маркетингових послуг із визначенням орієнтовної вартості кожної з конкретних операцій, які включаються до їх структури.

Таким чином, слід дійти висновку про наявність в первинних документах позивача усіх необхідних реквізитів.

З приводу посилання податкового органу на те, що оскільки господарські взаємовідносини з покупцями у позивача на протязі довгого періоду часу носять сталий характер та мають значний обсяг, у зв'язку з чим вони не є новими покупцями для ТОВ "АГРО БІО ТРЕИД", до того ж дохід підприємства за 2014 рік становить 38 653 669 грн., а за 2015 рік - 38 284 560 грн., що, на думку податкового органу, доводить той факт, що витрати на просування сайту, розроблення логотипу не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, суд зазначає наступне.

За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги) (підпункт 14.1.108 пункту 14.1 ст. 14 ПК).

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (у редакції, чинній до 01.07.2015р.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

П.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ визначає, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податків у інших платників товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Зв'язок витрат платника податку із його господарською діяльністю є однією із визначальних ознак, з якими законодавець пов'язує можливість віднесення їх до складу витрат та податкового кредиту у податковому обліку.

Зазначене повністю відповідає Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 року, зі змінами та доповненнями.

На підставі наданих позивачем доказів, а саме: договорів про надання послуг (виконання робіт), актів приймання-передачі робіт (надання послуг), податкових накладних, виписки із банківського рахунку позивача, копій платіжних доручень слід встановити факт поставки позивачу маркетингових послуг від ТОВ «Виател», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Надра Газ», ТОВ «Классика», ТОВ «Трейд-Имекс», ТОВ «Промтех-Трейд», ТОВ «Гравекс Плюс», ТОВ «Технобуд УА», ТОВ «ФК Сінтез», ТОВ «Сентро-М», ТОВ «Обен-2014», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «Промекспоторг» для їх використання у господарській діяльності.

Зокрема, щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Виател» на підставі наявних в матеріалах справи документів встановлено наступне.

ТОВ «Агро Біо Трейд» для було укладено договори на виконання робіт зі створення комп'ютерної програми із ТОВ «Виател», а саме:

- договір на виконання робіт зі створення комп'ютерної програми № 58 від 21.11.2013 року;

- договір на виконання робіт зі створення комп'ютерної програми № 1612 від 16.12.2013 року;

- договір на виконання робіт зі створення комп'ютерної програми № 0801 від 08.01.2014 року;

- договір про надання послуг з просування веб-сайту № 030214 від 03.02.2014 року.

Відповідно до п. 1.1 на умовах зазначених договорів виконавець (ТОВ «Виател») зобов'язується відповідно до завдання замовника (ТОВ «Агро Біо Трейд») виконати роботу зі створення комп'ютерної програмти - дизайну веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua замовника (далі - Програми), а замовник зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити.

Згідно п. 1.2 договорів передбачені договорами роботи виконуються виконавцем відповідно до Календарного плану (Додаток 1). В Календарний план включається інформація про конкретні види робіт, їх вартість та строки виконання. Етапи виконання робіт можуть мати проміжні етапи. Перелік робіт кожного етапу и строки виконання можуть бути за згодою сторін змінені.

На виконання умов договору № 58 від 21.11.2013 року сторонами був затверджений Календарний план, в якому уточнено види робіт, їх вартість та строки виконання, відповідно до якого передбачалося виконання робіт у 2 Етапи.

Усі зазначені роботи були у повному обсязі виконані виконавцем (ТОВ «Виател»), та на підтвердження виконання договору, керуючись п. 3.6.1 сторонами були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт:

- № 01/2911 від 29.11.2013 року про виконання Етапу 1 на суму 32900,00 грн., в тому числі ПДВ 5483,33 грн.;

- № 02/2911 від 29.11.2013 року про виконання Етапу 2 на суму 32900,00 грн., в тому числі ПДВ 5483,33 грн..

Виконавцем на оплату робіт було виставлено позивачу рахунок № 01/2111 від 21.11.2013 року, який був сплачений шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Виател», що підтверджується банківською випискою.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» були виписані податкові накладні № 2929 від 29.11.2013 року, № 2930 від 29.11.2013 року, які містять усі необхідні реквізити для отримання позивачем податкового кредиту.

На виконання умов договору № 1612 від 16.12.2013 року сторонами був затверджений Календарний план, в якому уточнено види робіт, їх вартість та строки виконання, відповідно до якого передбачалося виконання робіт у 1 Етап, а саме розробка архітектури внутрішніх сторінок, верстка внутрішніх сторінок сайту.

Згідно долучених до матеріалів справи документів, усі зазначені роботи були у повному обсязі виконані виконавцем (ТОВ «Виател»), та на підтвердження виконання договору, сторонами були підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт № 01/3112 від 31.12.2013 року на суму 57000,00 грн., в тому числі ПДВ 9500,00 грн.

Виконавцем на оплату робіт було виставлено позивачу рахунок № 01/1612 від 16.12.2013 року, який був сплачений позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Виател», що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 08.01.2014 року на суму 57000,00 грн..

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 3101 від 31.12.2013 року, які містила усі необхідні реквізити.

На виконання умов договору № 0801 від 08.01.2014 року сторонами був затверджений Календарний план, в якому уточнено види робіт, їх вартість та строки виконання, відповідно до якого передбачалося виконання робіт у 1 Етап, а саме верстка сайту, розробка адміністраторської консолі та тестування сайту.

Згідно долучених до матеріалів справи документів, усі зазначені роботи були у повному обсязі виконані виконавцем (ТОВ «Виател»), та на підтвердження виконання договору, керуючись п. 3.6.1 сторонами були підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт № 01/3101 від 31.01.2014 року на суму 58000,00 грн., в тому числі ПДВ 9666,67 грн.

Виконавцем на оплату робіт було виставлено позивачу рахунок № 01/0801 від 08.01.2014 року, який був сплачений позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Виател», що підтверджується платіжним дорученням № 59 від 05.02.2014 року на суму 58000,00 грн..

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 3107 від 31.01.2014 року, які містила усі необхідні реквізити для отримання позивачем податкового кредиту.

Також позивачем було укладено з ТОВ «ВИАТЕЛ» договір про надання послуг з просування веб-сайту № 030214 від 03.02.2014 року, відповідно до умов якого виконавець ТОВ «ВИАТЕЛ» зобов'язується виконати роботу по оптимізації просуванню веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua, а замовник ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити.

Згідно п. 2.3 Строк виконання робіт по основному просуванню складає 3 місяці з моменту надання Замовником Виконавцю усіх необхідних даних та оплати послуг Виконавця по договору, але не обмежуючись даним строком.

Згідно п. 2.4 Замовник оплачує роботу Виконавця по договору шляхом 100 % передплати або щомісячно, згідно рахунку, наданого Виконавцем.

За результатами виконання умов договору сторонами був підписаний акт приймання-передачі робіт № 01/2802 від 28.02.2014 року на загальну суму 51000,00 грн., в тому числі ПДВ 8500,00 грн.

Виконавцем на оплату робіт було виставлено позивачу рахунок № 01/2802 від 28.02.2014 року, який був у повному обсязі сплачений позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Виател», що підтверджується платіжним дорученням № 111 від 05.03.2014 року на суму 51000,00 грн.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 2811 від 28.02.2014 року, які містила усі необхідні реквізити для отримання позивачем податкового кредиту.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Трейд-Имекс» на підставі наявних в матеріалах справи документів судом встановлено наступне.

ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «Трейд-Имекс» № 030314-01 від 03.03.2014 року

Відповідно до умов Договору Виконавець (ТОВ «Трейд-Имекс») зобов'язується виконати роботу по оптимізації просуванню веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua, а Замовник ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити.

Додатком № 1 від 03.03.2014 року до Договору був затверджений перелік ключових слів, за якими здійснюється просування.

За результатами виконання умов договору сторонами був підписаний акт приймання-передачі робіт № 01/3103 від 31.03.2014 року на загальну суму 55000,00 грн., в тому числі ПДВ 9166,67 грн.

Зазначена сума у повному обсязі була сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Трейд-Имекс», що підтверджується платіжним дорученням № 167 від 03.04.2014 року на суму 5000,00 грн., в тому числі ПДВ 9166,67 грн.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 3101 від 31.03.2014 року, які містила усі необхідні реквізити для отримання позивачем податкового кредиту.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Классика» на підставі наявних в матеріалах справи документів встановлено наступне.

ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «Классика» № 1/01-04/14 від 01.04.2014 року.

Відповідно до умов Договору Виконавець (ТОВ «Классика») зобов'язується виконати роботу по оптимізації просуванню веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua, а Замовник ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити.

Додатком № 1 від 01.04.2014 року до Договору був затверджений перелік ключових слів, за якими здійснюється просування.

На виконання п. 2.4 Договору Виконавцем були виставлені позивачу наявні в матеріалах справи рахунки № 01/3004 від 30.04.2014 року на загальну суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 10000 грн. та № 01/3005 від 30.05.2014 року на загальну суму 15000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн..

За результатами виконання умов договору сторонами були підписані акти приймання-передачі робіт:

- у квітні 2014 року - № 01/3004 від 30.04.2014 року на загальну суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 10000 грн.;

- у травні 2014 року - № 01/3005 від 30.05.2014 року на загальну суму 15000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн..

Зазначені суми у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Классика», що підтверджується платіжними дорученнями № 228 від 03.06.2014 року, № 203 від 12.05.2014 року.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» були виписані податкові накладні № 3155 від 30.04.2014 року, № 3006 від 30.05.2014 року, які містили усі необхідні реквізити для отримання позивачем податкового кредиту.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Надра Газ»: ТОВ «Агро Біо Трейд» для забезпечення розвитку компанії та сталого отримання прибутку було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «Надра Газ» № 1/02-06/14 від 02.06.2014 року

Відповідно до умов Договору Виконавець (ТОВ «Надра Газ») зобов'язується виконати роботу по оптимізації просуванню веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua, а Замовник ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити. Згідно п. 2.3 Строк виконання робіт по основному просуванню складає 3 місяці з моменту надання Замовником Виконавцю усіх необхідних даних та оплати послуг Виконавця по договору, але не обмежуючись даним строком.

Додатком № 1 від 02.06.2014 року до Договору був затверджений перелік ключових слів, за якими здійснюється просування.

На виконання п. 2.4 Договору Виконавцем був виставлений позивачу рахунок № 01/3006 від 30.06.2014 року на загальну суму 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000 грн..

За результатами виконання умов договору сторонами був підписаний акт приймання-передачі робіт у червні 2014 року № 01/3006 від 30.06.2014 року на загальну суму 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000 грн..

Зазначена сума у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Надра Газ», що підтверджується платіжним дорученням № 254 від 07.07.2014 року.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 3004 від 30.06.2014 року на загальну суму 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000 грн..

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Сеолан» на підставі наявних в матеріалах справи документів в ході судового розгляду встановлено наступне.

ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «Сеолан» № 1/01-07/14 від 01.07.2014 року.

Відповідно до умов Договору Виконавець (ТОВ «Сеолан») зобов'язується виконати роботу по оптимізації просуванню веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua, а Замовник ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити.

Додатком № 1 від 01.07.2014 року до Договору був затверджений перелік ключових слів, за якими здійснюється просування.

На виконання п. 2.4 Договору Виконавцем були виставлені позивачу наявні в матеріалах справи рахунки:

- № 01/3107 від 31.07.2014 року на загальну суму 26000 грн., в тому числі ПДВ 4333,33 грн.,

- № 01/2908 від 29.08.2014 року на загальну суму 30000 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн.,

- № 01/3009 від 30.09.2014 року на загальну суму 28000 грн., в тому числі ПДВ 4666,67 грн.,

-№ 01/2810 від 28.10.2014 року на загальну суму 65100 грн., в тому числі ПДВ 10850,00 грн..

За результатами виконання умов договору сторонами були підписані наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі робіт:

- у липні 2014 року № 01/3107 від 31.07.2014 року на загальну суму 26000 грн., в тому числі ПДВ 4333,33 грн.,

- у серпні 2014 року № 01/2908 від 29.08.2014 року на загальну суму 30000 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн.,

- у вересні 2014 року № 01/3009 від 30.09.2014 року на загальну суму 28000 грн., в тому числі ПДВ 4666,67 грн.,

- у жовтні 2014 року № 01/3110 від 31.10.2014 року на загальну суму 65100 грн., в тому числі ПДВ 10850,00 грн.;

- у листопаді 2014 року № 2811/1 від 28.11.2014 року на загальну суму 12793,33 грн., в тому числі ПДВ.

Зазначені суми у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Сеолан», що підтверджується платіжними дорученнями: № 285 від 11.08.2014 року, № 307 від 02.09.2014 року, № 338 від 02.10.2014 року, № 389 від 28.10.2014 року, № 395 від 30.10.2014 року, № 405 від 11.11.2014 року,№ 462 від 16.12.2014 року

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» були виписані податкові накладні: № 3112 від 31.07.2014 року, № 2904 від 29.08.2014 року, № 3009 від 30.09.2014 року, № 2805 від 28.10.2014 року, № 3005 від 30.10.2014 року, № 3112 від 31.10.2014 року, №2808 від 28.11.2014 року, які містили усі необхідні реквізити для отримання позивачем податкового кредиту.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Промтех-Трейд»: ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «Промтех-Трейд» № 1/01-12/14 від 01.12.2014 року

Відповідно до умов Договору Виконавець (ТОВ «Промтех-Трейд») зобов'язується виконати роботу по оптимізації просуванню веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua, а Замовник ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити.

Додатком № 1 від 01.12.2014 року до Договору був затверджений перелік ключових слів, за якими здійснюється просування.

На виконання п. 2.4 Договору Виконавцем був виставлений позивачу рахунок № 311201 від 31.12.2014 року на загальну суму 83000,00 грн., в тому числі ПДВ 13833,33 грн..

За результатами виконання умов договору сторонами був підписаний акт приймання-передачі робіт у грудні 2014 року № 311201 від 31.12.2014 року на загальну суму 83000,00 грн., в тому числі ПДВ 13833,33 грн..

Зазначена сума у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтех-Трейд», що підтверджується платіжним дорученням № 497 від 14.01.2014 року.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 3102 від 31.12.2014 року на загальну суму 83000,00 грн., в тому числі ПДВ 13833,33 грн., яка містила усі необхідні реквізити.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Промекспоторг»: ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «Промекспоторг» № АБТ-05/01/15 від 05.01.2015 року

Відповідно до умов Договору Виконавець (ТОВ «Промекспоторг») зобов'язується виконати роботу по оптимізації просуванню веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua, а Замовник ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити.

Додатком № 1 від 05.01.2015 року до Договору був затверджений перелік ключових слів, за якими здійснюється просування.

На виконання п. 2.4 Договору Виконавцем був виставлений позивачу рахунок № 31/01 від 31.01.2015 року на загальну суму 74400,00 грн., в тому числі ПДВ 12400,00 грн.

За результатами виконання умов договору сторонами був підписаний акт надання послуг № ОУ-0000003 від 31.01.2015 року на загальну суму 74400,00 грн., в тому числі ПДВ 124000,00 грн.

Зазначена сума у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промекспоторг», що підтверджується платіжними дорученнями № 523 від 16.02.2015 року та № 555 від 02.03.2015 року.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 55 від 31.01.2015 року на загальну суму 74400,00 грн., в тому числі ПДВ 12400,00 грн.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Технобуд УА»: ТОВ «Агро Біо Трейд» для забезпечення розвитку компанії та сталого отримання прибутку було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «Технобуд УА» № СЕО-01-020215 від 02.02.2015 року.

Відповідно до умов Договору Виконавець (ТОВ «Технобуд УА») зобов'язується виконати роботу по оптимізації просуванню веб-сайту http://www.agrobiotrade.com.ua, а Замовник ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» зобов'язується виконану роботу прийняти та оплатити.

Додатком № 1 від 02.02.2015 року до Договору був затверджений перелік ключових слів, за якими здійснюється просування.

За результатами виконання умов договору сторонами був підписаний акт надання послуг № 70 від 28.02.2015 року на загальну суму 137658,00 грн., в тому числі ПДВ 22943,00 грн..

Зазначена сума у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Технобуд УА», що підтверджується платіжним дорученням № 555 від 02.03.2015 року.

У відповідності до вимог ст. 187 Податкового кодексу України в день виникнення податкових зобов'язань за фактом першої події Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 2801 від 28.02.2015 року на загальну суму 137658,00 грн., в тому числі ПДВ 22943,00 грн.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «ФК СИНТЕЗ» на підставі наявних в матеріалах справи документів встановлено наступне.

ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «ФК СИНТЕЗ» № 1-0203 від 02.03.2015 року.

Відповідно до умов Договору Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання виконавцеві та зобов'язується оплатити його послуги, а Виконавець зобов'язується надавати Замовнику відповідно до його завдання послуги з просування сайту http://www.agrobiotrade.com.ua в Інтернеті в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.12 Оплата робіт здійснюється згідно рахунків, які виставляє Виконавець, на протязі трьох банківських днів з дня виставлення рахунку.

Також Сторонами до цього Договору були затверджені План здійснення робіт Виконавцем (Додаток 1) та Перелік ключових слів за якими здійснюється просування сайту (Додаток 2).

На підтвердження факту виконання робіт, Сторонами були укладені акти надання послуг № ОУ-00000004 від 31.03.2015 року на загальну суму 134130,00 грн., в тому числі ПДВ 22355 грн., № 42 від 31.05.2015 року на загальну суму 53190,00 грн., в тому числі ПДВ 8865,00 грн.

Зазначена сума у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ФК Синтез», що підтверджується платіжними дорученнями, рахунками на оплату.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» були виписані наявні в матеріалах справи податкові накладні № 77 від 31.03.2015 року на загальну суму 134130,00 грн., в тому числі ПДВ 22355 грн., № 95 від 31.05.2015 року на загальну суму 53190,00 грн., в тому числі ПДВ 8865,00 грн.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «СЕНТРО-М»: ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «СЕНТРО-М» № 1-0203 від 02.03.2015 року.

На підтвердження факту виконання робіт, керуючись п. 1.2 Договору Сторонами був укладений акт надання послуг № 21 від 30.04.2015 року на загальну суму 120400,00 грн., в тому числі ПДВ 20066,67 грн.

Зазначена сума у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «СЕНТРО-М», що підтверджується платіжним дорученням, рахунком на оплату.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» була виписана податкова накладна № 3068 від 30.04.2015 року на загальну суму 120400,00 грн., в тому числі ПДВ 20066,67 грн.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «ОБЕН-2014»: ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «ОБЕН-2014» № 0107/15-1 від 01.07.2015 року

На підтвердження факту виконання робіт, керуючись п. 1.2 Договору Сторонами були укладені акти надання послуг № 310715 від 31.07.2015 року на загальну суму 140550,00 грн., в тому числі ПДВ 23425,00 грн., № 300915 від 30.09.2015 року на загальну суму 34000,00 грн., в тому числі ПДВ 5666,67 грн..

Зазначена сума у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ОБЕН-2014», що підтверджується платіжними дорученнями, рахунками на оплату.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» були виписані податкові накладні № 111 від 31.07.2015 року на загальну суму 140550,00 грн., в тому числі ПДВ 23425,00 грн., № 291 на загальну суму 34000,00 грн., в тому числі ПДВ 5666,67 грн.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «МПК ФЕНІКС»: ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір про надання послуг з просуванню веб-сайту із ТОВ «МПК ФЕНІКС» № И-020615 від 02.06.2015 року.

На підтвердження факту виконання робіт, Сторонами були укладені акти надання послуг № б/н від 28.02.2015 року на загальну суму 60396,00 грн., в тому числі ПДВ 10066,00 грн., № 1-3108 від 31.08.2015 року на загальну суму 96200,00 грн., в тому числі ПДВ 16033,3 грн.

Зазначена сума у повному обсязі були сплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «МПК ФЕНІКС», що підтверджується платіжними дорученнями, рахунком на оплату.

Виконавцем на користь ТОВ «Агро Біо Трейд» були виписані податкові накладні № 60 від 30.06.2015 року, № 31 від 31.08.2015 року.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Гравекс Плюс»: ТОВ «Агро Біо Трейд» було укладено договір з ТОВ «Гравекс Плюс» (податковий помер 39942149) щодо розробки логотипу згідно договору про створення логотипу від 01.12.2015 року № 1/011215 відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Гравекс Плюс») приймає на себе обов'язки по розробці логотипу Замовника (ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД») роздаткового рекламного матеріалу з логотипом Замовника.

Відповідно до договору від 01.12.2015 року №1/011215:

«пп.1.1.2. З метою реалізації цього договору під предметом Договору мається на увазі; розробка та передача у власність Замовнику логотипу (товарного знаку) як засобу індивідуалізації продукції Замовника.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання ті діє до повного виконання Сторонами зобов'язань».

Також, ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД» було укладено з ТОВ «Гравекс Плюс» (податковий номер 39942149) договір про надання послуг з просування сайту в Інтернеті від 01.10.2015 року № 1/011015, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Гравекс Плюс») зобов'язується надавати Замовнику (ТОВ «АГРО БІО ТРЕЙД») відповідно до його завдання послуги з просування сайту в Інтернеті в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань.

Тобто, до суду надані акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення та податкові накладні, що підтверджують виконання вищенаведених договорів Товариством.

На підставі аналізу умов договорів, укладених позивачем як із ТОВ «Виател», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Надра Газ», ТОВ «Классика», ТОВ «Трейд-Имекс», ТОВ «Промтех-Трейд», ТОВ «Гравекс Плюс», ТОВ «Технобуд УА», ТОВ «ФК Сінтез», ТОВ «Сентро-М», ТОВ «Обен-2014», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «Промекспоторг» можна встановити, що послуги, надані вказаними постачальниками, стосуються розроблення та просування веб-сайту в мережі Інтернет, через який Позивач безпосередньо проводив інформування потенційних клієнтів, тобто здійснював господарську діяльність.

Витрати на оплату таких послуг відповідають цілям господарської діяльності Позивача, так як просування веб-сайту, через який в тому числі здійснюється продаж таких товарів, тобто точки його безпосередньої реалізації споживачу, є одним із визначальних чинників, які впливають на ріст обсягу продажів та виділення продукції серед низки конкурентів.

Таким чином, слід дійти висновку про правомірність включення позивачем вартості таких послуг до складу витрат, а ПДВ у їх ціні - до складу податкового кредиту.

При цьому фахівцями відповідача не враховується приписи актів цивільного законодавства України, викладені в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнний судом недійсним (презумпція правомірності).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу. Оскільки в акті перевірки не було наведено конкретних фактів порушення вказаних статей то можна вважати, що фахівцями податкового органу не доведена недійсність правочину, яка встановлена законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена Законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним тільки судом.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені, як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Даний висновок було викладено й у постанові ВАСУ від 14.11.2012 року №К/9991/50722/12.

У зв'язку з викладеним вище, суд зазначає, що одним з основних завдань податкових органів є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право податкових органів самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, що вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до Інформаційного листа ВАСУ від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11, в якому зазначено, що «сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Таким чином, суд доходить висновку, що ТОВ "Агро Біо Трейд" правомірно скористалось своїм правом на віднесення сум витрат по придбанню товару до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на законних підставах скористалось своїм правом на включення сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Виател», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Надра Газ», ТОВ «Классика», ТОВ «Трейд-Имекс», ТОВ «Промтех-Трейд», ТОВ «Гравекс Плюс», ТОВ «Технобуд УА», ТОВ «ФК Сінтез», ТОВ «Сентро-М», ТОВ «Обен-2014», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «Промекспоторг» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних періодах 2013-2015 р.р.

Також позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства визначено доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, доходи від будь - якої діяльності з податку на прибуток за перевіряємий період

Також, позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні періоди 2013-2015 років.

При судовому розгляді справи встановлено, що укладені між позивачем та вищезазначеними контрагентами правочини є дійсними, виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку не визнані недійсними.

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, обігово-сальдовими відомостями, регістрами бухгалтерського обліку, бухгалтерською та податковою звітністю, які складені відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні» і п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні» дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані, як до перевірки, так і до суду. В акті перевірки податковий орган зазначає про наявність первинних документів, перелічуючи кожний наданий до перевірки первинний документ.

А відтак, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство України не ставить у залежність право позивача на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду є джерелом права».

Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Аналогічний висновок міститься і у рішення «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), у якому визначено, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» звернуто увагу на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

А відтак, суд не може погодитись, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001281401 від 07.07.2016 року та № 0001271401 від 07.07.2016 року, які винесені на підставі висновків акту перевірки № 325/20-40-14-01-08/38632946 від 17.06.2016 року.

Разом з тим, суд робить висновок про необґрунтованість вимог позивача в частині внесення змін до електронних баз податкового органу та погоджується в цій частині з думкою представника відповідачів про відсутність підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів відновити в електронній базі даних «Податковий блок» показники податкових зобов'язань позивача, відкориговані на підставі акту перевірок № 325/20-40-14-01-08/38632946 від 17.06.2016 року.

Так, у пункті 61.1 статті 61 ПК визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК); проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 74 ПК установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

Виходячи із системного тлумачення наведених норм податкового права, слід дійти висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Крім того, в цій частині незрозумілими є вимоги позивача до Головного управління ДФС в Харківській області, в якому позивач не перебуває на обліку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Зазначене повністю узгоджується із позицією Верховного суду України наведеною у постановах у справі № 21-99а15 від 03.11.2015р., у справі № 21-1514а15 від 17.11.2015р., у справі № 821/377/15 від 02.12.2015р., з огляду на що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 07.07.2016 року №0001281401 та №0001271401, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО БІО ТРЕЙД".

Щодо решти позовних вимог в задоволенні - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09.09.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.

Попередній документ

61195849

Наступний документ

61195851

Інформація про рішення:

№ рішення:	61195850
№ справи:	820/3858/16
Дата рішення:	07.09.2016
Дата публікації:	14.09.2016
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)