копія
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
08 вересня 2016 р. Справа № 818/1103/16
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Тростянецькому районі Сумської області про зобов'язання вчинити дії,-
Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» звернулося до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою під розміщення господарського двору для бджільництва із земель державної власності (запасу) на території Гребениківської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яка йому належить на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №283249 від 04.09.2008р. (кадастровий номер земельної ділянки 592508160000001093).
Вивчивши зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративною юрисдикції (далі - адміністративна справа) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.3 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих документів, позивач просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка йому належить на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №283249 від 04.09.2008р., виданого на підставі розпорядження Голови Тростянецької районної державної адміністрації №49 від 01.02.2008р.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», за змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
У пункті 3 Пленуму зазначено, що вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.
За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ встановлено ст.17 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Під час регуляторних дій суб'єкта владних повноважень можливі спори щодо права цивільного, які повинні отримати в суді своє відповідне вирішення з точки зору визнання цивільного права, його виникнення, зміни чи припинення, що неможливо встановити у порядку адміністративного судочинства, основною метою якого є оцінка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень під час здійснення владних управлінських функцій у публічно-правових відносинах.
Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Не зважаючи на те, що до суду пред'явлено адміністративний позов про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти певне рішення, його основу складає спір про право користування земельною ділянкою. Вказані відносини мають приватноправовий характер, у яких органи державної влади виступає не як суб'єкт владних повноважень.
Стаття 141 Земельного кодексу закріплює, серед інших, таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Частинами 3, 4 ст.142 Земельного кодексу передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації
Відповідно до ч.4 ст.122 цього ж Кодексу центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Як слідує зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, для вирішення питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою позивач звертався з листами до відповідача, проте відповідне рішення прийняте не було внаслідок того, що згідно з інформаційною довідкою, наданою відділом Держгеокадастру у Тростянецькому районі Сумської області від 02.06.2016р. №22-28-0.2-1111/2-16, в межах даної земельної ділянки розташовані ділянки, надані громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища).
Отже, фактично позивач оспорює наявність підстав для відмови у припиненні права користування земельною ділянкою.
Таким чином, предметом даного позову є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею, припинення відповідних прав щодо неї, а, отже, зазначений спір не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтею 109 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Тростянецькому районі Сумської області про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова