05 вересня 2016 р.Справа № 820/789/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернещина" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2016р. по справі № 820/789/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК"Зачепилівське"
до Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області , Державного реєстратора Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області Лазарєва Юрія Олексійовича третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернещина" , Відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Зачепилівське" (далі за текстом - ТОВ "АПК "Зачепилівське", позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області, Державного реєстратора Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області Лазарєва Юрія Олексійовича, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернещина", Відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області Лазарєва Юрія Олексійовича від 20.12.2016 року № 27288419 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області Лазарєва Ю.О. від 20.12.2016 року № 27288419 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернещина", не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач не довів факту існування зареєстрованих належним чином двох прав оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, у двох різних осіб, а саме реєстрацію договору оренди №501 від 07.04.2011 р. у відділі Держкомзему у Зачепилівському районі 01.07.2011 р. за реєстровим №632228454000774.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2011 року між ТОВ "АПК "Зачепилівське" та громадянином України ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 501, відповідно до якого позивач прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,4751 га, яка знаходиться на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області та має кадастровий номер НОМЕР_1. Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Зачепилівському районі Харківської області 04.07.2011 року за реєстровим №632228454000774.
Відповідно до п. 3.1 Договору цей договір укладений на 5 (п'ять) років, строк оренди вказаної земельної ділянки спливає 04.07.2016 року.
22.02.2016 року позивачем було отримано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №53697874, згідно з якою 19 грудня 2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Зачепилівського районного управління юстиції Лазарєвим Ю.О. на підставі рішення від 20.12.2015 № 27288419 було зареєстроване право оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, на підставі договору оренди землі від 19.12.2015 року, укладеного між громадянином ОСОБА_2 як орендодавцем та ТОВ "Чернещина", як орендарем строком на 10 років.
Позивач не погодився із такими діями державного реєстратора та звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не було дотримано вимог чинного законодавства в частині обов'язку перевіряти інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV у редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин (далі Закон № 1952) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Положеннями частини першої статті 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 9 цього Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Частиною четвертою статті 15 Закону № 1952-IV встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.
Також колегія суддів зазначає, що коли державний реєстратор вчиняв реєстраційні дії йому був наданий державний акт на право власності на земельну ділянку, який був оформлений 21.10.2004 р.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
Отже державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Таким чином враховуючи приписи вказаної норми та дату видачі державного акту державний реєстратор повинен був пересвідчитися щодо відсутності вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації.
Проте, державний реєстратор під час прийняття оскаржуваного рішення не переконався у відсутності зареєстрованого права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК"Зачепилівське".
Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Положеннями статті 20 цього ж Закону встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних відносин, відносини із реєстрації договорів оренди землі регулювалися, зокрема, Законом № 161-XIV, Порядком ведення Поземельної книги і Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1021, і Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року № 174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962).
Згідно з матеріалами справи встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 07.04.2011 року №501 зареєстрований у відділі Держкомзему у Зачепилівському районі за №№632228454000774 (а.с.10-11).
Таким чином, на момент вчинення оскаржуваної дії мало місце одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, що суперечить вимогам Закону № 1952-IV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно рішення №27288419 від 20.12.2015 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, не виконано.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернещина" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2016р. по справі № 820/789/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.
Повний текст ухвали виготовлений 09.09.2016 р.