06 вересня 2016 р.Справа № 591/2798/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.07.2016р. по справі № 591/2798/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просив суд визнати дій Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо утримання податку та військового збору протиправними та зобов'язати повернути йому незаконно вирахувані із пенсії кошти з податку та військового збору за весь час вирахування.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 14.07.2016р. по справі № 591/2798/16-а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що порушує його конституційні права, визначені ст. 46 Конституції України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.07.2016р. по справі № 591/2798/16-а, прийняти нову ухвалу.
Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з березня 1990 року перебуває на обліку в Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.9).
В лютому 2015 року позивач виявив зменшення розміру пенсії, з зв'язку з чим 16 травня 2016 року, звернувся з заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якій просив роз'яснити, чим викликане таке зменшення (а.с.7).
Відповідач листом №2191А від 23.05.2016 року повідомив, що відповідно до Податкового кодексу України (зі змінами), починаючи з 01 січня 2015 року із суми пенсій, якщо її розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), встановленої на перше січня звітного податкового року в частині такого перевищення, справляється податок на доходи фізичних осіб (15%) та військовий збір (1,5%).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру виплачуваної йому пенсії, звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що згідно із ч. 4 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії не підлягають оподаткуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, здійснюючи відрахування податку з доходів фізичних осіб та військового збору з пенсії позивача, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до податкового законодавства в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсії та оподаткування доходів військовим збором.
Відповідно до правил, встановлених Податковим кодексом України, платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент (пп. пп. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України).
Згідно підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а також доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
За правилами пункту 164.1 статті 164 цього Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що у 2015 році мінімальна заробітна плата з 1 січня становить 1218 гривень.
Таким чином, базою оподаткування у 2015 році, є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654,00 грн. на місяць (1218,00 грн. х 3).
Як встановлено з матеріалів справи, розмір пенсії позивача станом на 01.03.2014 року становив 8163,03 грн., з 01.03.2015 року становить 8700,48 грн. тобто більше ніж три розміри мінімальної заробітної плати (а.с. 8).
Таким чином, виходячи з вищезазначених норм законодавства, частина пенсії позивача, яка перевищує 3654,00 грн., підлягає оподаткуванню та з неї має бути утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15%.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
За визначенням цього Кодексу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14).
Таким чином, з 01 січня 2015 року з пенсій, які перевищують три розміри мінімальної заробітної плати у частині перевищення органами Пенсійного фонду України утримується військовий збір.
Оскільки, положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015 року, і не визнавались неконституційними, а тому згідно зі ст.19 Конституції України є обов'язковими для врахування Сумським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області з метою реалізації наданих державою повноважень в частині обчислення пенсійних виплат.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем обґрунтовано утримано з пенсії позивача податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що пенсія позивача не підлягає оподаткуванню, оскільки пенсія не є джерелом доходу, а утримання податків та зборів з його пенсії суперечить приписам ст. 22 Конституції України щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Колегія суддів зазначає, що положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії не визнані такими, що не відповідають Конституції України, а тому у відповідача були відсутні правові підстави не застосовувати чинну норму закону, яка не визнана неконституційною.
Також колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Airey проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Kjartan Asmundsson проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 3 червня 2014 року у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України» Суд також зазначив, що зменшення пенсії очевидно обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно покладає надмірний тягар на пенсіонера.
Таким чином, зменшення пенсії позивача внаслідок утримання податку та збору на виконання закону, який є чинним та не суперечить Конституції України, відповідає переслідуваній легітимній меті та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Враховуючи, що з прийняттям Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку віднесено пенсію, наведені закони є чинними та не визнані неконституційними, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про правомірність дій відповідача щодо оподаткування пенсії позивача з 01.01.2015 р.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Зарічного районного суду м. Суми від 14.07.2016р. по справі № 591/2798/16-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.07.2016р. по справі № 591/2798/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.
Повний текст ухвали виготовлений 09.09.2016 р.