07 вересня 2016 року Справа № 876/5696/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
суддів Бруновської Н.В., Затолочного В.С.
за участю секретаря Богдан А.О.
представника позивача Брик А.О.
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника гр. Грузії ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на постанову Ужгородського районного суду Закарпатської області від 21.07.2016 року в справі за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до гр. Грузії ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України,-
встановив:
20 липня 2016 року Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до громадянина Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення за межі України.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач був переданий на територію України у встановленому угодою порядку за незаконний перетин державного кордону з України в Словацьку Республіку у складі групи осіб на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Тиса», без документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України та дають право на перетин державного кордону як України, так і інших країн, а також достатніх коштів. Зазначив, що відповідач перебуває на території України незаконно, документів, коштів для виїзду з території України не має, працевлаштуватись на території України не має змоги, має намір у будь - який спосіб потрапити в країни Західної Європи з метою працевлаштування, повертатися до країни походження не має, що підтверджується його незаконними діями. Просив позов задовольнити.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.07.2016 року адміністративний позов задоволено. Примусово видворено за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Затримано з метою забезпечення примусового видворення громадянина Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк, необхідний для виконання постанови суду про примусове видворення.
Постанову суду першої інстанції оскаржила представник гр. Грузії ОСОБА_4 - ОСОБА_2. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального й процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Задовольняючи позов Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, суд першої інстанції виходив виключно з того, що громадянин Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не має законних підстав для перебування на території України, проте даний висновок суду першої інстанції є передчасним.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що відповідач - громадянин Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, був переданий на територію України у встановленому угодою порядку за незаконний перетин державного кордону України на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Тиса», при цьому документи, що посвідчують особу, у нього відсутні.
Наведені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне затримання від 18.07.2016 року, протоколом особистого огляду.
Разом з тим, відповідач - громадянин Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час розгляду справи у суді першої інстанції повідомляв, що 24.03.2016 старшим слідчим Франківського ВП ГУНП у Львівській області Запорожець М.І., йому оголошена підозра про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (а.с.26-28).
Розгляд справи призначений судом на 10:00 год. 26.09.2016 року.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження.
Разом з тим, до відповідача неодноразово Франківським районним судом міста Львова обирався (продовжувався) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Проте, вказані обставини Чопським прикордонним загоном Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України не перевірялись та не встановлювались, і, як наслідок, судом першої інстанції не досліджувались.
Згідно зі ст.23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці, особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
За таких обставин, нехтуючи доводами громадянина Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції розглянув спір та ухвалив постанову не у відповідності до п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, якими закріплені такі основні засади судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Тому, на думку апеляційного суду, посилаючись лише на доводи та докази по справі, надані позивачем, суд першої інстанції не врахував вищезазначених приписів процесуального закону та норм матеріального права.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, судова колегія дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги представника гр. Грузії ОСОБА_4 - ОСОБА_2 є підставними і обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу представника громадянина Грузії ОСОБА_4 - ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову Ужгородського районного суду Закарпатської області від 21.07.2016 року у справі №308/7395/16-а та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до гр. Грузії ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України - відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Бруновська Н.В.
Затолочний В.С.
Повний текст постанови складено 09.09.2016 року.