печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19682/16-ц
18 серпня 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Москаленко К.О. розглянув заяву першого заступника прокурора АР Крим Безбородова Євгена Миколайовича в інтересах малолітнього ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, -
Перший заступник прокурора АР Крим Безбородов Є.М. звернувся до суду з вказаною заявою в порядку окремого провадження в інтересах малолітнього, зазначивши заінтересованих осіб батьків дитини ОСОБА_2, ОСОБА_3, просить встановити факт народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, в м. Євпаторії від зазначених осіб. В обґрунтування підстав звернення з заявою прокурор послався на наявність підстав для представництва малолітнього прокурором, передбачених ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.45 ЦПК України.
Ухвалою судді від 10.05.2016 року позовна заява залишена без руху як така, що не не відповідає вимогам ч.2 ст.45, ст.119 ЦПК України, а саме з наступних підстав.
Відповідно ч.2 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 вказаної статі наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".
Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень законодавства, підстави представництва прокурором в суді інтересів неповнолітньої (малолітньої) особи, зокрема шляхом звернення до суду з позовом чи заявою, визначені законом, перелік таких підстав є вичерпним, серед яких обов'язковими підставами є нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів малолітнього його законними представниками або уповноваженим законом органом.
Разом з тим, в прокурором заяві не було обґрунтовано суду та не надано даних про те, що особи, які стверджують себе батьками малолітнього за даною заявою, як батьки і законні представники не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист інтересів новонародженої від них дитини.
При цьому, суддею не були прийняті до уваги зазначені в якості передбачених ч.2 ст.23 вказаного Закону підстав для звернення прокурора з даною заявою обставини постійного проживання батьків на тимчасово окупованій території в АР Крим та факт їх звернення до прокурора через голову ГО «Шторм», оскільки ці обставини не містили даних про те, що батьки не здійснюють чи неналежним чином здійснюють захист інтересів дитини, а навпаки, вказували, що останні, діючи в інтересах дитини, ініціюють питання про встановлення факту її народження перед прокурором, місце знаходження якого, як і установи суду, також поза межами тимчасово окупованої території АР Крим.
При цьому, суддею також було враховано, відповідно до положень ст.257-1 ЦПК України з відповідною завою має право звернутись один з батьків або за спільною заявою батьки самостійно у передбаченій законом письмовій формі до будь-якого суду за межами АР Крим незалежно від місця проживання заявника, у тому числі територіально наближеного до їх місця проживання.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.234-235, 257-1 ЦПК України батьки дитини як законні представники є заінтересованими особами, а тому, розгляд заяви здійснюється за їх участі та з обов'язковим їх належним повідомленням про розгляд справи.
Також в порушення вимог ч.5 ст.119 ЦПК України прокурор не надав документів, що підтверджують оплату судового збору за подання заяви окремого провадження у розмірах, визначених відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік".
При цьому, клопотання прокурора про стягнення судом судового збору з заявників рішенням суду з розгляду заяви визнано безпідставним і таким, що не відповідає положенням ст.2, ст.3 та ст.6 Закону України "Про судовий збір", якими регламентовано коло платників, об'єкти справляння судового збору та порядок його сплати.
Зокрема, в ухвалі судді було зазначено, що, виходячи зі змісту вказаних положень платником судового збору при зверненні прокурора до суду на виконання визначених законом функцій представництва з заявою на захист інтересів громадянина - є відповідна прокуратура і судовий збір підлягає сплаті до подання заяви.
Таким чином, позивачу слід було сплатити судовий збір за ставкою для юридичних осіб у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - 689,00 грн. за подання заяви у справах окремого провадження.
18.08.2016 до суду надійшли пояснення від прокурора на виконання вимог ухвали судді від 10.05.2016, згідно яких прокурор вважає наявними законні підстави для звернення до суду з даною заявою в інтересах малолітнього, оскільки батьки з відповідною заявою до суду особисто не звернулись, що, на думку прокурора, і вказує на нездійснення та неналежне здійснення захисту інтересів малолітнього його батьками.
Разом з тим, цей довід не може бути прийнятий до уваги, враховуючи встановлені суддею обставини звернення батьків з відповідною заявою до прокурора та відсутності даних про те, у зв'язку з якими причинами батьки особисто не звертаються до суду з аналогічною заявою в порядку та на підставах, передбачених ЦПК України, положеннями якого забезпечено можливість такого звернення в найбільш наближений до місця їх проживання суд, у тому числі шляхом направлення заяви поштою, та поряд з тим передбачена обов'язкова їх участь у справі та належне їх повідомлення, що само по собі вказує на відсутність необхідності в участі прокурора за таких обставин.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про недоведеність прокурором передбачених законом підстав для звернення до суду з вказаною заявою.
Також прокурор безпідставно не усунув встановлені ухвалою судді недоліки в частині оплати судового збору, пославшись на наявність підстав для сплати судового збору за ставкою, визначеному законом для фізичних осіб, оскільки у даній справі прокурор діє не від імені прокуратури як юридичної особи, а як окрема особа.
Вказаний довід також є безпідставним, оскільки звертаючись з даною заявою прокурор діє на виконання покладених на нього законом функцій як на посадову особу органів прокуратури, а тому підстави стверджувати про можливість оплати судового збору за ставками для фізичних осіб відсутні.
Також є безпідставним і посилання прокурора на п.40 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 щодо стягнення рішенням суду, у разі відмови в позові прокурора в інтересах іншої особи, судового збору з визначеного прокурором позивача, оскільки дана позиція стосується розподілу судом судових витрат з застосуванням положень Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка втратила чинність на час звернення прокурора з даною заявою, і відповідно до якої прокурор був звільнений від сплати судового збору, а також не було передбачено окремих ставок судового збору для фізичних та юридичних осіб.
Крім того, зазначена правова позиція стосується справ позовного провадження і регламентує розподіл судових витрат у разі відмови в задоволенні позову, тим самим фактично вирішуючи питання стягнення на користь держави судового збору, який не був сплачений при поданні позову до суду прокурором у зв'язку з його звільненням від його оплати, і не може бути стягнений з відповідача у зв'язку з відмовою в позові.
Поряд з тим, як відповідно до ч.7 ст.235 ЦПК України при ухваленні судом судового рішення за заявою окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, іншого при поданні до суду заяв окремого провадження, з якою звернувся прокурор, законом не встановлено.
При цьому, також безпідставним є міркування прокурора з посиланням на положення п.40 Постанови щодо належного розміру оплати за ставками для фізичної особи, оскільки законом в старій редакції не було передбачено окремих ставок судового збору для фізичних та юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ст.88 ЦПК України, передбачено стягнення судового збору в позовному провадженні в дохід Держави за ставкою, у розмірі який за відсутності пільги підлягав б оплаті при зверненні до суду позивачем, а не за ставкою належною до сплати стороною, з якої стягується судовий збір в дохід держави.
За вказаних обставин, приходжу до висновку про наявність підстав згідно ст.121 ЦПК України вважати заяву неподаною та повернути її прокуророві у зв'язку з невиконанням відповідно до ухвали судді від 10.05.2016 вимог ст.ст.45, 119 ЦПК України, що не є перешкодою для повторного звернення прокурора з даною заявою, після усунення обставин, які стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ч.2, ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ч.2 ст.45, ст.119, ст.121, ст.210, ч.3 ст.235, ст.257-1, ст.293 ЦПК України, суддя, -
Заяву першого заступника прокурора АР Крим Безбородова Євгена Миколайовича в інтересах малолітнього ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, - вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали Апеляційному суду міста Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Печерського
районного суду міста Києва К.О. Москаленко