печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8532/15-ц
Категорія 54
23 серпня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Москаленко К.О.,
при секретарі - Горбатюк І.А., Кирилюк Н.С., Козачук К.П., Ольховській М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
16.03.2015 року позивач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» і просила стягнути заборгованість по заробітній платі станом на 28.03.2015 включно в сумі 6 050,76 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн./а.с.2-5, 8/
Протягом розгляду справи 06.07.2015 представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі станом на 31.06.2015 включно у розмірі 9 685,64 грн./а.с.37/
В подальшому, 14.12.2015 представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за 2014 рік у розмірі 3385,17 грн. та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 18.04.2015 по 31.06.2015 у розмірі 6 348,00 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн./а.с.76-78/
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач посилається на наступні обставини. Позивач та відповідач перебували у трудових відносинах з 25.07.2013 і по 17 квітня 2015 року до звільнення позивача за власним бажанням. Проте у 2014 році відповідач не сплачував належну до виплати позивачу заробітну плату в повному розмірі. Заборгованість за підрахунком позивача становить 3385,17 грн. і складається з заборгованості по заробітній платі з січня по вересень 2014 року у розмірі 3137, 92 грн. та за період жовтень-листопад 2014 року у розмірі 247, 25 грн. Відповідач не здійснив повного розрахунку при звільненні, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути суму середнього заробітку за період затримки з 18.04.2015 по 31.06.2015 у розмірі 6345,00 грн.
В судове засідання з розгляду справи позивач та його представник позивача ОСОБА_2 не з'явились, представник подав заяву про розгляд справи у їх відсутність на підставі наявних в матеріалах справи даних та доказів./а.с.74/
Представник відповідача Волинець Н.М. /а.с.73/ в судовому засіданні заперечила проти позову, просила відмовити в задоволенні, посилаючись на те, що за 2015 рік заборгованість перед позивачем відсутня, при звільненні було здійснено повний розрахунок по заборгованості згідно наявних даних, а дані про нарахування та виплату заробітної плати позивачу за 2013-2014 рік у товариства відсутні.
Суд, заслухавши думку представника відповідача, визнав можливим на підставі ст.169 ЦПК України розгляд справи у відсутність позивача та його представника на підставі наявних в матеріалах справи даних та доказів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Позивач ОСОБА_1 з 25.07.2013 і по 17 квітня 2015 року працювала у відповідача./а.с.60/
Згідно довідки відповідача станом на 03.12.2014 р. у нього перед позивачем була наявна заборгованість по заробітній платі в розмірі 3 324,60 грн./а.с.6/
Згідно даних службової записки позивача від 08.04.2015 року заробітну плату за період з липня 2013 року по листопад 2014 року позивач отримувала на зарплатний картковий рахунок «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у розмірі 7218, 05 коп., заборгованість по заробітній платі становить 3324,60 грн./а.с.58/
Згідно даних видаткового касового ордеру відповідача від 17.04.2015 позивач одержала 17.04.2015 усього 3675,47 грн., у тому числі 2050,30 грн. зарплати за вересень 2014 року./а.с.69/ При цьому, згідно даних розрахункової відомості, нарахована зарплата за вересень 2014 року становила 2 548,86 грн. і відповідно до виплати 2050,30грн. /а.с.62/
Крім того, згідно даних видаткового касового ордеру відповідача від 03.04.2015 позивач одержала 03.04.2015 усього 2595, 28 грн., у тому числі зарплата за грудень 2014 року./а.с.68/ Згідно даних розрахункової відомості, нарахована зарплата за грудень 2014 року становила 1 613,18 грн. і відповідно до виплати 1 297,64 грн. /а.с.62/
Зазначених обставин позивач та представник позивача протягом розгляду справи не заперечували.
Таким чином, виходячи з встановлених судом обставин, оскільки згідно довідки відповідача від станом на 03.12.2014 р. у нього перед позивачем була наявна заборгованість по заробітній платі в розмірі 3 324,60 грн., який визнаний позивачем станом на 08.04.2015 за період з 25.07.2014 по 30.11.2014 року, а в день звільнення 17.04.2015 позивачу було сплачено зарплату за вересень 2014 року розмірі 2050,30 грн., залишок невиплаченої при звільненні заборгованості за вказаний період позивача становить 1274, 30 грн.
При цьому, суд не приймає як необґрунтованих тверджень відповідача про недопустимість та належність довідки про наявну заборгованість перед позивачем станом на 03.12.2014 /а.с.6/, оскільки відповідач даних на спростування та на підтвердження своїх заперечень суду не надав, разом з тим, визнав, що дані по нарахуванню та виплаті заробітних плат на товаристві за 2013-2014 рік відсутні.
Не приймає суд і розрахунку заборгованості представника позивача на підставі даних з Індивідуальних відомостей про застраховану особу, виданих Управлінням ПФУ у Печерському районі м. Києва від 23.02.2015 щодо 2014 рік /а.с.7/ та даних виписки по картковому рахунку за період з 21.10.2013 по 18.08.2014 /а.с.84-85/, як недостатні, оскільки такі дані самі по собі не спростовують визнаних позивачем обставин та належних даних в матеріалах справи про наявну суму заборгованості та здійсненні з позивачем розрахунки та виплати.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.
Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Виходячи з встановлених обставин справи, враховуючи термін невиплати позивачу заробітної плати за період по листопад 2014 року, тобто тривале порушення прав позивача,розмір невиплаченої заробітної плати, суд вважає наявними підстави для стягнення на користь позивача суми середнього заробітку в межах заявлених вимог за період з 18.04.2015 по 30.06.2015 року./а.с.77/
При цьому, суд не приймає розрахунок позивача суми середнього заробітку у розмірі 6 348,00 грн. як безпідставний, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, далі Постанова КМУ №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи,що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до п.5 Постанови КМУ №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до п.8 Постанови КМУ №100нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно розрахункової відомості, позивачу за роботу протягом 2-х календарних місяців, що передували звільненню в квітні 2015 року, нараховано: за лютий 2015 року заробітну плату - 806,59 грн., за березень 2015 року -784,65 грн./а.с.64-65/
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за період лютий-березень 2015 року визначається за формулою (806,59 грн.+784,65 грн.) / (20 робочих днів у лютому 2015 року +21 робочий день у березні 2015 року) = 38,81грн. Інші дані про кількість відпрацьованих позивачем робочих днів за останні два календарні місяці перед звільненням відсутні, представником відповідача заперечень з цього приводу не заявлено.
Число календарних днів за період з 18.04.2015 по 30.06.2015 року становить усього 83 дні, а саме: за період з 18.04.2015 по 30.04.2015 включно 13 днів; протягом травня 2015 року 31 день; протягом червня 2015 року 30 днів.
Таким чином, сума середнього заробітку за період затримки з 18.04.2015 по 30.06.2015 року розраховується за формулою:середньоденна заробітна плата у розмірі 38,81грн.* 83 дні затримки = 3221,29 грн.
В результаті протиправних дій відповідача, на підставі ст. 237-1 КЗпП України позивачем ставиться питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., що полягає у позбавленні її можливості вести звичайний спосіб життя, що вимагає від неї захисту свого порушеного права в правоохоронних органах, відчуття моральних страждань, обурення через відверте нехтування відповідачем конституційними правами позивача, порушення відповідачем умов оплати праці вносить дискомфорт і труднощі в життя позивача.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Так, протягом розгляду справи встановлено порушення Відповідачем прав Позивача, що полягають у тривалому не проведенні Відповідачем виплати Позивачу заробітної плати, яке триває до цього часу, яке призвело до його моральних страждань, втрати життєвих зв'язків Позивача і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а відтак, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості з Відповідача на користь Позивача слід стягнути моральну шкоду в розмірі однієї мінімальної заробітної плати - 500 грн., оскільки заявлений Позивачем розмір є значно завищеним і не підтверджується належними та достатніми доказами.
Таким чином, позов відлягає частковому задоволенню.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, оскільки позивач звільнений від оплати судового збору, відповідно до ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід Держави судовий збір у розмірі пропорційно до задоволених майнових і немайнових вимог, усього у сумі 487 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 95, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 6, 10-11, 12, ст.ст.57-61, ст.88, ст.169, ст.208-209, 212-215, 218, ст.223, ст.ст.292, 294, п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми середній заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1274(одна тисяча сімдесят чотири) грн.30 коп., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.04.2015 по 30.06.2015 у розмірі 3221 (три тисячі двісті двадцять одна) грн. 29 коп. та у відшкодування моральної шкоди 500,00 (п'ятсот) грн.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ» в дохід Держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.
Суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні вказані без виключення сум відрахування на податки.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми заробітної плати в розмірі 1274, 29 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Печерського
районного суду міста Києва К.О. Москаленко