08 вересня 2016 року м. Київ К/800/6849/16
К/800/10693/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року
у справі № 820/11998/15
за позовом Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація «Елкор»
до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про скасування рішення, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року адміністративний позов Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація «Елкор» (далі - ОПЕК «Елкор»; позивач) до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області; відповідач) задоволено. Визнано протиправним рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, оформлене наказом № 604 від 18 грудня 2015 року, про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сік» за період березень, травень, червень 2015 року, при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Плазма» за період березень, травень 2015 року та при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ «Різол» за період квітень 2015 року. Визнано протиправними дії відповідача з проведення розглядуваного контрольного заходу щодо ОПЕК «Елкор» та складання акту перевірки № 14/20-36-22-05-07/30287744 від 06 січня 2016 року. Стягнуто з Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Одночасно податковим органом заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового забору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано обмеженим фінансуванням.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року заявлене Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області клопотання залишено без задоволення, апеляційну скаргу - без руху та надано контролюючому органу строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали для усунення відповідних недоліків.
В зв'язку з неусуненням відповідачем недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року апеляційну скаргу повернуто органу державної фіскальної служби.
Не погоджуючись з постановленими ухвалами суду апеляційної інстанції, Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття апеляційного провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В той же час, за правилами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Однак, пунктом 2 «Прикінцеві положення» Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов цілком об'єктивного висновку про те, що наведені відповідачем підстави не можна вважати достатніми для звільнення його від сплати судового збору.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційні скарги Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.