"06" вересня 2016 р. м. Київ К/800/4828/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Кошіля В.В.,
Степашка О.І.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016
у справі № 816/4191/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 скасовано. Прийнято нову постанову. У задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 19.03.2015 № 236 та направлень на перевірку від 30.03.2015 № 595 та № 596 працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГДРІ Фесенко Ю.П. та ГДРІ Денисенко І.І. 31.03.2015 проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_3 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 90/16/31/21/2942401713.
У висновках вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме, встановлено факт продажу у належному ФОП ОСОБА_3 магазині «Продукти» горілки «Древнє Києвськая» місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957, про що свідчить фіскальний звітній чек №0002 від 25.06.2014.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0000482101, яким до позивача за порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки не довів факту продажу у належному позивачеві магазині алкогольних напоїв за ціною, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зробив протилежний висновок, що наявні в матеріалах докази підтверджують факт продажу плашки горілки, за ціною яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Частиною 10 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надане Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 № 177 (тобто станом на червень 2014 року - період реалізації горілки «Древнє Києвськая») визначено мінімальну роздрібну ціну за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується до 31 липня 2014 року, в розмірі 174,5 грн за товар «горілка та лікеро-горілчані вироби, інші».
Відповідно до абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент винесення спірного ППР) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Висновками акту перевірки встановлено факт реалізації 25.06.2014 у належному позивачеві магазині «Продукти» пляшки горілки «Древнє Києвськая» місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957, про що свідчить фіскальний чек №0002 від 25.06.2014.
Оприбуткування даної горілки у магазині відбулося на підставі накладної ПП «Полагропром» від 19.06.2014 №ЦП-0093652 (одержувач ФО-П ОСОБА_3, пункт розвантаження - маг. «Продукти», вул. Фрунзе, 113), в якій зокрема, вказаний товар - горілка особлива Класична «Древнє Києвськая» 0,5 л та зазначено код сертифіката відповідності на дану горілку UA1.024.Х006221-13. В посвідченні якості горілки «Древнє Києвськая» місткістю 0,5 л вказується міцність напою - 40%.
Так, виходячи з встановлених Кабінетом Міністрів України мінімальних роздрібних цін, контролюючим органом розраховано мінімальну ціну 0,5 л горілки 40 % - 174,5 х 40 % х 0,5 / 100% = 34,90 грн.
Однак, як зафіксовано у акті фактичної перевірки у належному позивачеві магазині «Продукти» 25.06.2014 мала місце реалізація пляшки горілки «Древнє Києвськая» місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн.
На підтвердження реалізації позивачем горілки «Древнє Києвськая» об'ємом 0,5 л, міцністю 40% за ціною, нижче встановленої, до матеріалів справи надано фіскальний чек №0002 від 25.06.2014, роздрукований на РРО «Міnі-500.02 МЕ», заводський номер ПБ57725995, фіскальний номер 1601007874 о 08:02 25.06.2014.
Суми встановлено, згідно вказаного фіскального чеку на суму 34,75 грн в магазині «Продукти» за адресою: вул. Фрунзе, 113 в м. Полтава ФОП ОСОБА_3 о 08:02 25.06.2014 реалізовано горілку «Древнє Києвськая».
Також в матеріалах справи містяться письмові пояснення продавця магазину «Продукти» ОСОБА_6, відібрані у останньої перевіряючими в ході проведення фактичної перевірки 31.03.2015, згідно яких ОСОБА_6 підтвердила реалізацію 25.06.2014 у магазині «Продукти» горілки «Древнє Києвськая» 0,5 л за ціною 34,75 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції в якості свідка допитана ОСОБА_6, яка спростовувала інформацію, вказану нею у письмових поясненнях від 31.03.2015, та зазначила, що у період з 24.06.2014 по 30.06.2014 включно продаж товарів у магазині «Продукти» вона не здійснювала, оскільки згідно робочого графіку зазначені дні для неї були вихідними днями, а відтак, їй взагалі не було й не могло бути відомо, яку саме місткість мала пляшка горілки, реалізована згідно фіскального чеку №0002 від 25.06.2014. При цьому, свідок зауважила, що на момент написання письмових пояснень вона перебувала у пригніченому психологічному стані, а відтак могла допустити помилки при зазначенні фактичних обставин.
На підтвердження показів свідка ОСОБА_6 представником позивача до матеріалів справи долучено табель обліку використання робочого часу, відповідно до якого у період з 24.06.2014 по 30.06.2014 включно продаж товарів у магазині «Продукти» здійснювала продавець ОСОБА_7, яка пояснила суду, що вона не пам'ятає місткість пляшки горілки, реалізованої нею 25.06.2014 згідно фіскального чеку №0002, оскільки з моменту такої реалізації минуло більше восьми місяців.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В даному випадку, судами попередніх інстанцій не в повному обсязі досліджено обставини, що підтверджують або спростовують факт реалізації алкогольних напоїв, за цінами нижчими ніж встановлено законодавством, адже фіскальний чек, за яким здійснено продаж пляшки горілки, не містить даних щодо її об'єму, а пояснення у продавця про факт реалізації, що відбувся 25.06.2014 відібрані податковим органом 31.03.2015, тобто після спливу восьми місяців.
Таким чином, судам слід з'ясувати, якими належними та допустимими доказами у справі підтверджується факт продажу 25.06.2014 у магазині «Продукти» пляшки горілки «Древнє Києвськая» місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 та Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний
Судді(підпис)В.В. Кошіль
(підпис)О.І. Степашко