08 вересня 2016 року м. Київ К/800/19165/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року
у справі № 804/6951/14
за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,
за участю Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська,
про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу із конфіскацією грального обладнання, -
Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області; позивач) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила стягнути з відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5 200 000,00 грн. з конфіскацією грального обладнання, а саме: двадцяти моніторів, двадцяти маніпуляторів, двадцяти клавіатур, двадцяти системних блоків, використаних для надання послуг з гри в азартні ігри, одного сервера та монітора, використаних для організації грального бізнесу.
Справа розглядалась неодноразово. За наслідками її останнього розгляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 у дохід Державного бюджету України фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 8 000 мінімальних заробітних плат, що складає 5 200 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки в приміщенні інтерактивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить відповідачу та розташований за адресою: АДРЕСА_1, складено акт № 0552/04/36/23/НОМЕР_1 від 16 листопада 2009 року, в якому зафіксовано факт здійснення азартної гри в розумінні Закону України від 15 травня 2009 року № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1334-VI), а саме - придбання електронних кредитів (внесення ставки) для здійснення азартної гри на суму в розмірі 30,00 грн. та повернення готівкових коштів (отримання виграшу) на суму в розмірі 31,00 грн.
За наслідками дослідження матеріалів справи, судові інстанції дійшли висновку про допущення ФОП ОСОБА_3 порушення вимог Закону 1334-VI щодо заборони грального бізнесу та участі в азартних іграх.
Втім, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про конфіскацію грального обладнання, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що санкція у вигляді конфіскації грального обладнання полягає в примусовому позбавленні суб'єкта правопорушення права власності на таке обладнання. А відтак, за правопорушення, вчинене однією особою, не може притягатись до відповідальності інша особа. Відповідно, конфіскованим може бути лише те гральне обладнання, яке належить на праві власності суб'єкту правопорушення.
Враховуючи наведене, не підлягає конфіскації на підставі частини 1 статті 3 Закону 1334-VI гральне обладнання, яке, хоча і використане суб'єктом господарської діяльності під час вчинення ним порушення заборони на ведення грального бізнесу в Україні, але при цьому належить на праві власності іншій особі.
За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Проте, позивачем у спірній ситуації на вимогу суду не представлено будь-яких доказів, які б надали можливість встановити індивідуальні ознаки грального обладнання, належного до конфіскації; виокремити його в межах цивільного обігу; встановити власника або користувача цього обладнання; встановити факт його фізичного існування станом на час вирішення спору.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у даному випадку правових підстав для задоволення розглядуваної позовної вимоги.
В частині задоволення позову рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 роки та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.