01 вересня 2016 року м. Київ К/800/45191/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Олендера І.Я.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті-Комерс»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року
у справі № 826/6676/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті-Комерс»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ті-Комерс» (далі - ТОВ «Ті-Комерс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ті-Комерс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Фленкер-Ф» та контрагентами-покупцями за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, оформленої актом № 209/26-55-22-09/38980508 від 19 березня 2015 року; зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з автоматизованої системи «Податковий блок» інформацію про результати перевірки, оформленої актом № 209/26-55-22-09/38980508 від 19 березня 2015 року; зобов'язати відповідача відновити в автоматизованій системі «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Ті-Комерс» за липень 2014 року шляхом внесення до автоматизованої системи «Податковий блок» даних, зазначених у податковій звітності товариства за відповідний період; заборонити ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві використовувати акт № 209/26-55-22-09/38980508 від 19 березня 2015 року при написанні актів перевірок інших підприємств, а також надавати копії вказаного акту (в будь-якому вигляді) іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі ТОВ «Ті-Комерс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 ПК України).
Судовими інстанціями з'ясовано, що відповідачем на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ті-Комерс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Фленкер-Ф» та контрагентами-покупцями за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатами якої складено акт № 209/26-55-22-09/38980508 від 19 березня 2015 року.
За наслідками здійсненої ревізії податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не прийнято, проте внесено зміни до автоматизованої системи «Податковий блок» шляхом коригування задекларованих товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Вирішуючи питання про правомірність здійсненого податковим органом коригування, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, в постановах: від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
В розглядуваній ситуації суди встановили, що підставою для призначення спірного контрольного заходу стало ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу щодо його господарських взаємовідносин з ПП «Фленкер-Ф» відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, що товариством не заперечується, як і не заперечується факт отримання ним копії наказу № 3352 від 17 листопада 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку № 2461/26-55-22-09 від 17 листопада 2014 року в порядку статті 81 ПК України.
Натомість, протиправність дій податкового органу при здійсненні контрольного заходу позивач обґрунтовує тим, що у висновках акту перевірки № 209/26-55-22-09/38980508 від 19 березня 2015 року наведено недостовірну інформацію без урахування даних, що містяться у відповідних первинних документах.
Такі доводи товариства обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, позаяк дії контролюючого органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише носієм інформації, встановленої під час здійснення контрольного заходу. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.
Також, судові інстанції цілком об'єктивно відмовили в задоволенні позовної вимоги ТОВ «Ті-Комерс» про заборону податковому органу використовувати акт № 209/26-55-22-09/38980508 від 19 березня 2015 року при написанні актів перевірок інших підприємств, а також надавати копії вказаного акту (у будь-якому вигляді) іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, позаяк за змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути лише фактично вчинені дії суб'єкта владних повноважень або невчинені дії за наявності обов'язку їх вчинення, що безпосередньо вплинуло на права та обов'язки позивача у справі.
Наведене виключає можливість задоволення позовної вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматись від вчинення певних дій на майбутнє.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті-Комерс» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Олендер І.Я.
Шипуліна Т.М.