від "25" квітня 2007 р. по справі № 1/50-38.1
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" від імені якого діє Луцька міська філія
до Управління по боротьбі з організованою злочинністю
про стягнення 1 423,61 грн.
Суддя Гончар М.М.
Представники сторін:
від позивача: Пархомчук В.М., довір. № 19/26-1045 від 14.03.2007 року
від відповідача: н/з
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Волиньобленерго" від імені якого діє Луцька міська філія просить суд стягнути з Управління по боротьбі з організованою злочинністю 1 423 грн. 61 коп. за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий, липень 2006 року та січень 2007 року.
Позивач в клопотанні №529/504 від 11.04.2007 року та представник позивача в судовому засіданні збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з Управління по боротьбі з організованою злочинністю 3 837 грн. 63 коп. за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий 2007 року.
В засіданні суду 25.04.2007 року позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог до 4684, 91 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий, березень, квітень 2006 року та березень 2007 року.
Відповідач вимоги ухвал суду від 05.03.2007 року та від 11.04.2007 року не виконав, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи те, що відповідно до ст.75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, господарський суд,
26 серпня 1998 року між Державною акціонерною електропостачальною компанією "Волиньобленерго" (Державна акціонерна електропостачальна компанія "Волиньобленерго" в процесі реорганізації перейменована в Відкрите акціонерне товариство "Волиньобленерго"), "електропостачальна організація", та Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю, "споживач" було укладено договір на користування електричною енергією № 409.
Відповідно до п. 1 договору від 26.08.1998 року № 409 "електропостачальна організація" зобов'язувалася постачати електричну енергію "Споживачу", а "Споживач" зобов'язувався оплачувати її вартість та вносити інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.
В п.2 договору від 26.08.1998 року № 409 зазначено - під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 2.2 договору від 26.08.1998 року № 409 передбачено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору.
Відповідно до пунктів 11, 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.2002 року, граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
Обсяги постачання відповідачу електричної енергії на 2006 та 2007 роки доведені в додатку № 1 до договору.
У разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електроенергії та потужності споживачі несуть відповідальність, згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику", яким встановлено, що у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Внаслідок перевищення договірної величини споживання електроенергії в лютому, березні, квітні, липні 2006 року та січні, лютому, березні 2007 року відповідачу було нараховано двократну вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії на загальну суму 6484 грн. 91 коп., що підтверджується відповідними рахунками.
Відповідач не подав суду пояснень по суті позовних вимог, представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 11.04.2007 року розгляд справи відкладався з метою пересвідчення належного повідомлення відповідача про дату розгляду справи.
Ухвала суду не повернута, отже є підстави вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи.
Таким чином, Управління по боротьбі з організованою злочинністю зобов'язане сплатити на користь ВАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії суму в розмірі 4 684 грн. 91 коп. 1-кратного нарахування за перевищення граничних (договірних) величин споживання електричної енергії, т. я. однократна вартість відповідачем сплачена як поточний платіж.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 102 грн. та стягнути з відповідача 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 509 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Управління по боротьбі з організованою злочинністю, м. Луцьк, вул. Загородня, 5А, код 08592142 (р/р35206331501 в НБУ м. Луцька, МФО 303020) на користь Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" від імені якого діє Луцька міська філія, м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код 00131512 (р/р260353021457 в Волинському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк" м.Луцьк, МФО 303398) 4 684 грн. 91 коп. 1-кратного нарахування за перевищення граничних (договірних) величин споживання електричної енергії.
3.Стягнути з Управління по боротьбі з організованою злочинністю, м. Луцьк, вул. Загородня, 5А, код 08592142 (р/р35206331501 в НБУ м. Луцька, МФО 303020) на користь Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" від імені якого діє Луцька міська філія, м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код 00131512 (р/р№260073055755 у "Західінкомбанк" м. Луцька, МФО 303484) 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.М. Гончар