Справа№522/15341/16-к
1-кс/522/17028/16
08 вересня 2016 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського райсуду м.Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі старшого слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянув клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160500011762 від 10.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про накладання арешту на майно, -
Досудовим розслідуванням установлено, що до ЧЧ Приморського ВП у м. Одеса ГУ НП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , який є одним з засновників ТОВ «Вілла Ле Прем'єр» з часткою статного капіталу у розмірі 50 %. За вказаною заявою ОСОБА_6 , який також є засновником вказаного ТОВ з часткою статного капіталу у розмірі 0,243 %, у період часу з червня 2012 року по вересень 2013 рік, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «Вілла Ле Прем'єр» (перебував на посаді директора з 02.12.2011 по 29.10.2013), привласнив майно вказаного ТОВ і засновників Товариства на загальну суму 4232564 грн., шляхом перераховування коштів на власний рахунок і рахунки інших суб'єктів, на підставі нікчемних угод, по яким будь-які послуги не надавалися, роботи не здійснювалися, а вартість послуг завищена в сотні разів. Тобто вказані дії здійснені виключно для незаконного виведення грошових коштів Товариства для особистого збагачення, а також збагачення його дружини ОСОБА_7 . В результаті вказаних дій ТОВ «Вілла Ле Прем'єр» та ОСОБА_6 , як засновнику вказаного товариства, спричинена шкода на вищевказану суму.
В ході допитів в якості потерпілого ОСОБА_5 вказав, що вивчаючи рух по розрахунковому рахунку ТОВ «Вілла Ле Прем'єр», співзасновником якого він є, встановив, що деякі грошові перекази, здійснені за період з 01.05.2012 по 30.09.2013, за час перебування на посаді директора вказаного ТОВ іншого співзасновника - ОСОБА_6 , мають невідомі і необґрунтовані великі суми, тобто переведені з невідомих і необґрунтованих нікому причин на особистий рахунок ОСОБА_6 і невідомих підприємства. Бажаючи встановити в рахунок чого, тобто за яку роботу переведені дані грошові кошти з рахунку ТОВ «Вілла Ле Прем'єр», підтверджуючої документації (договорів, платіжної документації) не знайшов.
Для підтвердження свої доводів, ОСОБА_5 надав витяги по руху грошових коштів ТОВ «Вілла Ле Прем'єр» за період з 01.05.2012 по 30.09.2013 , згідно яких рахунок ТОВ «Вілла Ле Прем'єр» відкрито в філії АТ «Укрексімбанк» в м. Одесі за № НОМЕР_1 , та відповідний договір з вказаним банком від 20.08.2012 № 73/12 .
Згідно допиту свідка ОСОБА_8 , головного бухгалтера ТОВ «Вілла Ле Прем'єр», згідно бухгалтерської програми «учета 1 С» ПП «РООКС» не має взаємовідносин з ТОВ «Вілла Ле Прем'єр», єдиний документ, що підтверджує взаємовідносини це реєстр платіжних документів, а також банківська виписка по розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , згідно якої ТОВ «Вілла Ле Прем'єр» перерахувала на рахунок ПП «РООКС» за період з 26.06.2013 по 30.07.2013 грошові кошти на загальну суму 980 756 гривен.
Відповідно до наявних у провадженні матеріалів:
У діях колишнього директора ОСОБА_6 вбачаються ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 5 ст. 191 КК України, карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна.
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 в 2006 році на правах приватної власності було зареєстроване домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
З метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи, що за вказані злочинні дії передбачена конфіскація майна 03.09.2016 здійснив відчуження домоволодіння , шляхом укладання договору купівлі - продажу із ОСОБА_9 , якому на теперішній час належить вищезазначене домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Ураховуючи те, що діями ОСОБА_6 завдано матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на суму 980 756 грн., та те, що у власності ОСОБА_9 перебуває домоволодіння загальною площею 673, кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , яким він може розпорядитися будь яким чином, що в подальшому перешкоджатиме забезпеченню кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у разі його надходження.
Клопотань щодо фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування від учасників не надходило.
Враховуючи припис ст.107 КПК України, суд вважає за можливим розглянути вказане клопотання без фіксації технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що метою накладення арешту є збереження зазначеного майна в якості доказів вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
В свою чергу, не проведення вказаної слідчої дії у вигляді арешту майна призведе до недосягнення мети досудового розслідування.
Розглянувши клопотання слідчого, вивчивши надані матеріали кримінального провадження за № 12015160500011762 від 10.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вважаю необхідним в клопотанні слідчого задовольнити, з наступних підстав.
Так, згідно ч.1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а також за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Виявлені та вилучені в ході проведення обшуків за місцями мешкання підозрюваних предмети, можуть зберігати на собі сліди злочину, можуть бути використані, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є доказом злочину, а тому відповідає критеріям визначеним у ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, що дає підстави для накладення арешту.
У даному випадку, невжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, призведе до його зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, а також призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні, а тому потреби досудового розслідування, на цій стадії кримінального провадження, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 170, 171 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на домоволодіння загальною площею 673, кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , яка на праві власності яке належить ОСОБА_9 .
Копію ухвали направити слідчому, прокурору.
Ухвала слідчого судді про накладення арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
08.09.2016