Справа № 522/9034/16-к
Провадження 1-кс/522/9775/16
23 травня 2016 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 погоджене із прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любашівка, Одеської обл., громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який є водієм взводу штабних машин батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , раніше засудженого: 19.10.2015 року Біляївським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України, суддя -
Як вбачається з клопотання слідчого, в провадженні військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України, знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016161010000071 від 18.02.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до Указу виконувача обов'язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
3 березня 2014 року ОСОБА_5 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу на підставі часткової мобілізації, яку останній з того ж дня проходить у військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому званні рядовий.
Згідно положень ч. 1 п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 3 березня 2014 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_5 до списків особливого складу військової частини НОМЕР_1 він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно із вимогами п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, рядовий ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем призваним на військову службу на підставі часткової мобілізації та проходячи службу на посаді водія взводу штабних машин батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , з метою тимчасово ухилитися від військової служби, 2 травня 2014 року, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до зазначеного військового формування, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до 29 липня 2015 року включно.
Відтак, з огляду на вищезазначене, органом досудового розслідування, а саме військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України було проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015161010002751 від 13 травня 2015 року, за результатами якого 21 вересня 2015 року було направлено до Біляївського районного суду Одеської області обвинувальний акт відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
19 жовтня 2015 року вироком Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_5 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на два роки.
У відповідності ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено наступні обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Після призначеного покарання військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 рядовий ОСОБА_5 протягом 1 доби повинен був повернутися до розташування зазначеного військового формування для подальшого проходження військової служби та виконання своїх службових обов'язків.
Проте, всупереч вищевикладеному, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем призваним на військову службу на підставі часткової мобілізації та проходячи службу на посаді водія взводу штабних машин батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , з метою тимчасово ухилитися від військової служби, 20 жовтня 2015 року, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до зазначеного військового формування, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та ухиляється від проходження військової служби до теперішнього часу.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.
Як зазначає слідчий, провина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме: показаннями свідків та іншими матеріалами досудового розслідування.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків ті інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати злочинну діяльність та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити ці дії, слідчий просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого, метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 189 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Виходячи із положень ст. 22 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Тобто, саме сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити особисту явку та подання доказів.
Однак, прокурор, за обов'язковою участю якого, розглядається клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судове засідання не з'явився.
Таким чином, неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, участь якої є обов'язковою, свідчить про фактичне невиконання обов'язку довести обставини, передбачені ст. 189 КПК України, що позбавляє можливості повно та всебічно з'ясувати сукупність обставин, необхідних для вирішення питання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 176-178, 183, 188-190 КПК України, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 погоджене із прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
23.05.2016