36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06 вересня 2016 р. Справа № 917/1012/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія", 49100, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 120
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛААД", 49600, м.Кременчук, вул. Бутиріна, 8Б
про стягнення грошових коштів у сумі 2444463,70 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
Після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомив дату складання повного тексту рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором №281 оренди залізнодорожнього рухомого складу від 04.06.2014 р. у розмірі 444463,70 грн., з яких: основний борг - 241738,39 грн; інфляційне збільшення - 5767,18 грн.; 3 % річних - 3695,64 грн., пеня - 51778,31 грн.
Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, з підстав, викладених у позовній заяві, зокрема вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена та у зв'язку з чим були нараховані штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати.
06.06.2016 р. позивачем на виконання вимог ухвали суду позивачем надано уточнений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат по кожному ОСОБА_1 окремо та із уточненням періоду нарахування (а.с. - 184). Згідно вказаного розрахунку пеня, 3% річних та інфляційні втрати є більшими ніж ті, які заявлені в позовній заяві. Однак, заява про збільшення позовних вимог позивачем подана не була. Таким чином, при перевірці нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд бере до уваги періоди нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат вказані в розрахунку, а суми - вказані в позовній заяві.
Відповідач явку повноважного представника в засідання суду жодного разу не забезпечив, відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог чи будь-яких інших реагувань стосовно суті позовних вимог суду не надав.
05.09.2016 р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в інших судових засіданнях.
Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у постанові №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Враховуючи, що єдиною причиною, на яку посилається відповідач у обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи, є неможливість явки у засідання представника, з метою уникнення затягування судового процесу без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:
04.06.2014 p. між сторонами був укладений Договір № 281 оренди залізничного рухомого складу (далі - Договір, а.с. 20-25), згідно умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в тимчасове платне користування для перевезення вантажів залізничні вагони-хоппери для сипучих вантажів (для перевезення зерна), далі по тексту «рухомий склад» або «вагони», по актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1. Договору).
Згідно пункту 2.1 Договору, датою початку оренди є дата підписання акта приймання-передачі, яка визначається по прибуттю рухомого складу на станцію Укрзалізниці, зазначену орендарем, у відповідності з інформацією ГІОЦ УЗ (дані не засвідчуються) чи по календарному штемпелю в залізничній накладній. Оплату залізничного тарифу на станцію прибуття, зазначену орендарем, здійснює орендодавець. День підписання акта приймання-передачі вважається першим днем оренди.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що акти приймання-передачі підписуються уповноваженими представниками сторін. В актах приймання приймання-передачі зазначаються найменування, модель, кількість, дата будівництва, номери рухомого складу, дати деповського і капітального ремонтів. При передачі вагонів в/з оренди сторонами оформлюється акт огляду технічного стану вагонів.
По закінченню строку оренди або у випадках дострокового припинення дії цього договору, за згодою сторін, орендар зобов'язаний повернути рухомий склад орендодавцю протягом 20 діб і передати по акту приймання-передачі. Датою закінчення оренди є дата підписання акта приймання-передачі, яка визначається по прибуттю рухомого складу на станцію Укрзалізниці, зазначену орендодавцем, у відповідності з інформацією ГІОЦ УЗ (дані не засвідчуються) або по календарному штемпелю в залізничній накладній станції прибуття. Оплату залізничного тарифу по поверненню рухомого складу здійснює орендар, або за згодою сторін, орендар, з подальшим збільшенням суми ОСОБА_1 наданих послуг на вартість залізничного тарифу. День підписання акту вважається останнім днем оренди (п.2.3 Договору в редакції Додаткової угоди №6 від 28.08.2015 р..).
Пунктом 3.3.2 Договору встановлено, що Орендатор зобов'язаний здійснювати платежі Орендодавцю в сумах та в строки, встановлених Договором.
В п. 5.2 Договору сторони погодили, що орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці рухомого складу, які були передані в оренду згідно п. 1.1 цього договору.
Розмір орендної плати складає 230,00 грн. в тому числі ПДВ, за один вагон на добу. Ціна послуг по цьому договору відповідає рівню звичайних цін. Сторонам відомо про ціни на аналогічні послуги, які склались на ринку. Орендар виконує 100% попередню оплату до 20 числа місяця, який передує місяцю надання послуг (п.5.3 Договору.).
Як слідує з матеріалів справи, Додатковою угодою № 2 від 28.07.2014 р. розмір орендної встановлено 330,00 грн, в тому числі ПДВ, за один вагон за добу. Додатковою угодою № 3 від 29.08.2014 р. розмір орендної плати склав 385,00 грн, в тому числі ПДВ, за один вагон за добу. Додатковою угодою № 4 від 01.06.2015 р. розмір орендної плати став 300,00 грн, в тому числі ПДВ, за один вагон за добу. Додатковою угодою № 5 від 31.07.2015 р. розмір орендної плати склав 320,00 грн, в тому числі ПДВ, за один вагон за добу (копії додаткових угод в матер. справи, а.с. - 27-30).
Згідно п. 5.4 Договору за узгодженням з Орендодавцем можливо здійснення орендної плати частинами. Але при цьому, 100% оплати орендної плата проводиться орендатором на поточний рахунок Орендодавця не пізніше передостаннього банківського дня звітного місяця.
Відповідно до п. 5.5 Договору орендна плата розраховується виходячи з фактичного часу перебування в оренді кожної одиниці рухомого складу протягом звітного періоду, з урахуванням умов, які викладені в п.2.4. цього договору.
Не пізніше п'ятого робочого дня місяця, наступного за звітним, орендодавець надає орендарю акт наданих послуг, оформлений останньою датою звітного місяця. Орендар зобов'язаний протягом 3-х робочих днів затвердити і підписати акт наданих послуг. Звітним періодом по цьому договору є календарний місяць (п. 5.6 Договору).
Згідно до вимог п.5.8. Договору, технічне обслуговування з відцепкою вагонів до/із місця проведення технічного обслуговування з відцепкою рухомого складу на протязі усього строку дії Договору здійснюється за рахунок Орендаря.
Сторони у п. 6.3 Договору узгодили, що в разі порушення термінів оплати, передбачених даним Договором, орендодавець має право вимагати, а орендар по такій вимозі зобов'язаний виплатити пеню, нараховану на кожен день прострочки, розраховану виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.
Договір вступає в силу з моменту підписання і діє по 30.06.2014 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п.10.1.). В подальшому, строк дії договору продовжувався. Додатковою угодою №7 від 28.08.2015 р. він був сторонами продовжений до 31.08.2016 р.
Як зазначає позивач, він виконав умови договору в повному обсязі наступним чином:
Кожен вагон-хопер був переданий в оренду по прибуттю на станцію, визначену Орендарем, згідно відповідного акту приймання-передачі. Всього позивачем по Договору № 281 від 04.06.2014 р. було передано відповідачу 52 вагона по наступним датам та по станціям:
10.06.2014 р. 5 вагонів по ст. Корюковка Південно-Західної залізниці;
12.06.2014 р. 1 вагон по ст. Корюковка Південно-Західної залізниці;
13.06.2014 р. 4 вагона по ст. Корюковка Південно-Західної залізниці;
20.07.2014 р. 3 вагона по ст. Кролевець Південно-Західної залізниці;
26.07.2014 р. 8 вагонів по ст: Балівка Придніпровської залізниці;
29.07.2014 р. 4 вагона по ст, Журавлевка Південно-Західної залізниці;
16.08.2014 р. 8 вагонів по ст. Краснопавлівка Південної залізниці;
16.08.2014 р. 13 вагонів по су. -Варварівка Придніпровської залізниці;
18.08.2014 p. 2 вагона по ст. Орелька Південної залізниці;
18.08.2014 p. 4 вагона по ст. Краснопавлівка Південної залізниці.
Вказане підтверджується актами виконаних робіт з оренди, які складалися відповідно до умов Договору кожного місяця Орендодавцем, додатком до яких іде номерний список вагонів із зазначенням періоду оренди та орендної ставки по кожному вагону. Останнім днем оренди вагону-хоперу вважається день його прибуття на станцію, визначену Орендодавцем. З першого по останній день оренди згідно актів виконаних робіт Орендарю була нарахована орендна плата, а саме:
за червень 2014 р. (акт № 1/281/14 від'30.06.2014 р.) 45 080,00 грн.;
за липень 2014 р. (акт № 2/281/14 від 31.07.2014 р.) 93 380,00 грн.;
за серпень 2014 р. (акт № 3/281/14 від 31.08.2014 р.) 394 350,00 грн.;
за вересень 2014 р. (акт № 4/281/14 від 30.09.2014 р.) 600 600,00 грн.;
за жовтень 2014 р. (акт№ 5/281/14 від 31.10.2014 р.) 620 620,00 грн.;
за листопад 2014 р. (акт № 6/281/14 від 30.11.2014 р.) 600 600,00 грн.;
за грудень 2014 р. (акт № 7/281/14 від 31.12.2014 р.) 620 620,00 грн.;
за січень 2015 р. (акт№ 1/281/15 від 31.01.2015 р.) 620 620,00 грн.;
за лютий 2015 р. (акт № 2/281/15 від 28.02.2015 р.) 560 560,00 грн.;
за березень 2015 р. (акт № 3/281/15 від 31.03.2015 р.) 620 620,00 грн.;
за квітень 2015 р. (акт № 5/281/15 від 30.04.2015 р.) 600 600,00 грн.;
за травень 2015 р. (акт № 6/281/15 від 31.05.2015 р.) 620 620,00 грн.;
за червень 2015 р. (акт № 7/281/15 від 30.06.2015 р.) 579 810,00 грн.;
за липень 2015 р. (акт № 9/281/15 від 31.07.2015 р.) 346 290,00 грн.;
за серпень 2015 р. (акт № 10/281/15 від 31.08.2015 р.) 510 720,00 грн.;
за вересень 2015 р. (акт№ 12/281/15 від 30.09.2015 р.) 242 560,00 грн.;
за жовтень 2015 р. (акт № 13/281/15 від 31,10.2015 р.) 9 920,00 грн.;
за листопад 2015 р. (акт№ 14/281/15 від 30.11.2015 р.) 2 560,00 грн.
За даними позивача, до дійсного часу Відповідачем були здійснені наступні платежі:
- платіжним дорученням № 3164 від 09.06.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3188 від 12.06.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3311 від 06.07.2015 р. на суму 30 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3323 від 09.07.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3333 від 10.07.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3367 від 15.07.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3405 від 21.07.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3417 від 23.07.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3440 від 24.07.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3452 від 28.07.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3463 від 30.07.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3487 від 07.08.2015 р. на суму 50 000 грн.;
- платіжним дорученням № 3517 від 18.08.2015 р. на суму 50 000 грн.
Таким чином позивач вказує, що на день подання позовної заяви заборгованість по орендній платі складає 1776 080,00 грн.
Крім того, на виконання пункту 5.8 Договору, сторонами були підписані наступні акти:
- за квітень 2015 р. (акт № 4/281/15 від 36.04.2015 р.) на суму 1 397,93 грн. за ремонт вагону №95091831;
- за липень 2015 р. (акт № 8/281/15 від 31.07.2015 р.) на суму 1 003,74 грн. за ремонт вагону №95095352;
- за листопад 2015 р. (акт № 15/281/15 від 30.11.2015 р.) на суму 4 469,57 грн. за ремонт вагону № 95092136.
А усього за проведення технічного обслуговування з відцепкою рухомого складу позивачем нараховано 6 871,24 грн. - (1 397,93 грн, + 1 003,74 грн. + 4 469,57 грн. = 6 871,24 грн.).
Також позивачем згідно п.2.3 Договору та відповідно до п.1 Додаткової угоди № 6 від 28.08.2015 р. до Договору № 281 від 04.06.2014 p., відповідачу були виставлені витрати по відшкодуванню залізничного тарифу на повернення рухомого складу із оренди, що підтверджується актом на надання послуг за вересень 2015 р. (акт № 11/281/15 від 24.09.2015 р.) у сумі 151 846,08 грн.
Таким чином, загальна сума, яка підлягає сплаті Орендарем згідно умов Договору оренди залізничного рухомого складу № 281 від 04.06.2014 р. та яку просить позивач стягнути із відповідача складається із самої орендної плати в розмірі 1776080,00 грн, витрат із забезпечення технічного обслуговування з відчепленням вагонів-хоперів №№ 95091831, 95095352, 95092136, та відшкодування Орендарем залізничного тарифу на повернення рухомого в розмірі 158717,32, що в загальному складає суму - 1 934 797, 32 грн., та сторонами договору було зафіксовано в ОСОБА_1 звірки розрахунків станом на 30.11.2015 р.
Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору, він листами за вих. № 86 від 01.01.2015 p.; № 484 від , 21.01.2015 p.; № 5698 від 16.70.2015 р. та за вих. № 8802 від 30.10.2015 р. звертався до Відповідача з вимогою добровільно виконати положення Договору № 281 від 04.07.2014 р. про сплату орендної плати (за останнім листом - в сумі - 1 877 847,75 грн.). Своїм листом за вих.. № 17/11/15-01 від 17.11.2015 р. Відповідач обіцяв здійснити плату та ліквідувати заборгованість до 10.12.2015 p., проте, заборгованість так і не погасив. Як вказано вище, ОСОБА_1 звірки взаємних рахунків від 30.11.2015 р. сума заборгованості Відповідача на вказану дату складала 1 934 797, 32 грн. (з урахуванням суми відшкодування Орендарем залізничного тарифу на повернення рухомого складу із оренди та витрат за технічне обслуговування з відцепкою рухомого складу).
Враховуючи, що відповідачем умови договору в частині оплати не виконі в добровільному порядку позивач нарахував відповідно до п. 6.3 Договору , ст. 231 ГК України, ст. 625 ЦК України 102822,41 грн. інфляційних втрат, 26714,19 грн. 3 % річних та 380129,78 грн пені за періоди вказані в розрахунку (а.с. - 184).
Таким чином, загальна сума, яка заявлена позивачем до стягнення складає - 2 444 463,70 грн.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що регулюються главою 58 Цивільного кодексу України та главою 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
В силу ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо орендної плати в розмірі 1776080,00 грн, витрат із забезпечення технічного обслуговування з відчепленням вагонів-хоперів №№ 95091831, 95095352, 95092136, та відшкодування Орендарем залізничного тарифу на повернення рухомого в розмірі 158717,32 грн, що в загальному складає суму - 1 934 797, 32 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (Договір №281 від 04.16.2014 р., ОСОБА_1 приймання передачі вагонів в оренду, ОСОБА_1 надання послуг, платіжні доручення, ОСОБА_1 передачі вагонів з оренди) та підлягають задоволенню. Дані обставини відповідачем не спростовані.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Судом перевірено методику нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора АІЦ "Ліга", за результатами розрахунку суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 102822,41 грн. інфляційних втрат, 26714,19 грн. 3 % річних та 380129,78 грн пені за періоди вказані в розрахунку (а.с. - 184), оскільки заявлені суми не перевищують суми, які встановлені судом за результатом здійснення перерахунку.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог.
Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних доказів, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав.
За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,75 82-85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛААД", 49600, м.Кременчук, вул. Бутиріна, 8Б, код ЄДРПОУ 36007655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 120 код ЄДРПОУ 33115436) 1776080,00 грн. суми боргу по орендній платі, 6871,24 грн витрат із забезпечення технічного обслуговування з відчепленням, 151846,08 грн відшкодування залізничного тарифу, 102822,41 грн. інфляційних втрат, 26714,19 грн. 3 % річних, 380129,78 грн пені та 36666,96 грн. судового збору
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.09.2016 р.
Суддя Н.Г. Гетя