79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.09.2016р. Справа№ 914/1774/16
Суддя О.Запотічняк
при секретарі О.Гринчишин
Розглянувши матеріали справи
за позовом: Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах:
- Адміністрації Державної прикордонної служби України, м.Київ,
- ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), м. Львів,
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівської області, м. Львів,
про: визнання недійсним наказу від 20.10.2015р. № 9929/28-15.
В судове засідання з'явились:
Прокурор: Гостєва Д.І. (посвідчення №036664 від 11.12.2015р.);
Від позивача 1: Шевченко П.В. - представник;
Від позивача 2: Іванісік С.В. - представник;
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору: Перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся в Господарський суд Львівської області в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) з позовом до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівської області про: визнання недійсним наказу від 20.10.2015р. № 9929/28-15.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 20 жовтня 2015 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за №9929/28-15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 69,0586 га (кадастровий номер 4624883900:07:000:0002), сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, на території Варязької сільської ради Сокальського району та затверджено її поділ на 5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, а саме :
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0006 площею 61,0586 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0001 площею 2,0000га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0003 площею 2,0000 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 площею 2,0000 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0005 площею 2,0000 га.
Однак дана земельна ділянка за кадастровим номером 4624883900:07:000:0002 загальною площею 69,0586 га, вартістю 2071 тис. грн., входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташована уздовж державного кордону України в районі Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області, тобто перебуває в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону. Встановлення факту розташування земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги, а тому віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення є помилковим.
Прокурор вважає, що при вирішенні питання про затвердження технічної документації, Головним управління Держгеокадастру у Львівській області було порушено норми законодавства, якими регламентується порядок використання земель оборони у прикордонній смузі, тому просить суд визнати недійсним наказ від 20.10.2015р. № 9929/28-15.
Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.07.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 19.07.2016року.
Також даною ухвалою суд визнав підставним представництво Першим заступником військового прокурора Львівського гарнізону інтересів держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та відстрочив сплату судового збору за подання позовної заяви до 19.07.2016р.
В судове засідання 19.07.2016р. з'явився прокурор та представники позивачів. Представник позивача 1 через канцелярію суду подав Витяг з ЄДР ЮО та ФОП на ВЧ НОМЕР_1 та Витяг з публічної кадастрової карти України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Окрім того, прокурор подав клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку розгляду справи.
Ухвалою від 19.07.2016р. суд продовжив строк розгляду справи у відповідності до ст. 69 ГПК України на 15 днів з 31.08.2016р., відстрочив прокурору сплату судового збору за розгляд даної позовної заяви до 04.09.2016р. та відклав розгляд справи на 05.09.2016р.
20.07.2016р. позивач №1 подав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову в якій просив суд заборонити вчиняти певні дії головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області, а саме: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 4624883900:07:000:0006 площею 61,058га. до вирішення питання по суті.
В обґрунтування поданої заяви позивач надав суду:
- лист ТзОВ «Західземлепроект» адресований начальнику Львівського прикордонного загону щодо погодження меж земельної ділянки пл. 61,0586 га., яка розташована на території Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області та включена в перелік земельних ділянок запропонованих для продажу прав їх оренди.
- лист ПП «Фірма «Сомгіз» адресований Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області про надання на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області пл. 61,0586 га., кадастровий номер 4624883900:07:000:0006.
Також Позивачем №1 було подано 20.07.2016р. через канцелярію суду копію карти місцевості з орієнтованим місцем розташування спірної земельної ділянки між Державним кордоном і рубежем основних інженерних споруд та копію схеми розміщення земельної ділянки на території Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області.
В судове засідання 05.09.2016р. з'явився прокурор та представники позивачів, надали пояснення по суті спору.
Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити та визнати недійсним наказ відповідача від 20.10.2015р. № 9929/28-15. По суті спору пояснив, щ20 жовтня 2015 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за №9929/28-15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 69,0586 га (кадастровий номер 4624883900:07:000:0002), сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, на території Варязької сільської ради Сокальського району та затверджено її поділ на 5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, а саме :
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0006 площею 61,0586 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0001 площею 2,0000га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0003 площею 2,0000 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 площею 2,0000 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0005 площею 2,0000 га.
Однак дана земельна ділянка за кадастровим номером 4624883900:07:000:0002 загальною площею 69,0586 га, вартістю 2071 тис. грн., входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташована уздовж державного кордону України в районі Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області, тобто перебуває в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону. Встановлення факту розташування земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги, а тому віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення є помилковим.
Таким чином при вирішенні питання про затвердження технічної документації, Головним управління Держгеокадастру у Львівській області було порушено норми законодавства, якими регламентується порядок використання земель оборони у прикордонній смузі.
Представник позивача№1 підтримав позовні вимоги прокурора викладені в позовній заяві та матеріалах справи, просив суд їх задоволити в повному обсязі.
Представник позивача №2 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав додаткові письмові пояснення в яких звернув увагу на те, що в силу положень Закону України «Про використання земель оборони», уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. З цією метою, вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм установлено прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. В'їзд і перебування у місцевості, яка знаходиться між державним кордоном і лінією прикордонних інженерних споруджень, громадян України та інших осіб допускається як виняток лише за спеціальним дозволом відповідного підрозділу Державної прикордонної служби.
Таким чином ПП «Фірма «СОМГІЗ» не зможе вільно користуватись земельною ділянкою, так як на цю ділянку розповсюджується прикордонний режим з усіма визначеними законодавством обмеженнями.
Також представник позивача №2 вважає, що надання права для продаж права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером № 4624883900:07: 000:0006 площею 61,058 га порушує інтереси держави в особі Львівського прикордонного загону, та перешкоджатиме належній охороні державного кордону. Зокрема, при можливому переслідуванні правопорушників, земельна ділянка господарського призначення може слугувати перешкодою для прикордонних нарядів та ускладнювати пошук і переслідування правопорушників, оскільки в разі пошкодження сільськогосподарських культур може призвести до завдання збитків громадянам. Сільськогосподарські культури можуть слугувати укриттям для порушників законодавства з прикордонних питань (візуально тяжко виявити порушників). Перебування багатьох громадян (працівників на земельній ділянці) в безпосередній близькості до Державного кордону само по собі може створювати передумови до незаконного порушення останніми Державного кордону, в тому числі і не свідомого, або інших можливих порушень законодавства з прикордонних питань.
Судом також розглянуто заяву Позивача №1 про забезпечення позову.
Як вбачається із даної заяви позивач №1 просив суд заборонити вчиняти певні дії Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області, а саме: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 4624883900:07:000:0006 площею 61,058га. до вирішення питання по суті.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач долучає листи третіх осіб, які не є учасниками даного процесу, з яких зокрема вбачається, що ПП «Фірма «Сомгіз» подала на затвердження Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області пл. 61,0586 га., кадастровий номер 4624883900:07:000:0006., тобто однієї із земельних ділянок, яка утворилась внаслідок поділу спірної земельної ділянки.
В той же час, доказів що відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області вчиняються будь-які дії спрямовані на затвердження даного проекту, позивач суду не надав.
Відповідач повторно не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
20 жовтня 2015 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за №9929/28-15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 69,0586га (кадастровий номер 4624883900: 07:000:0002), сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, на території Варязької сільської ради Сокальського району та затверджено її поділ на 5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, а саме :
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0006 площею 61,0586 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0001 площею 2,0000 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0003 площею 2,0000 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 площею 2,0000 га;
- кадастровий номер 4624883900:07:000:0005 площею 2,0000 га.
Як зазначається прокурором, земельна ділянка за кадастровим номером 4624883900:07:000:0002 загальною площею 69,0586 га, вартістю 2071 тис. грн., входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Львівського прикордонного загону, розташована уздовж державного кордону України в районі Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області, тобто перебуває в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, та відноситься до земель оборони.
Той факт, що земельна ділянка площею 69,05860 га, з кадастровим номером 4624883900:07:000:0002, стосовно якої відповідачем затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу на 5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташована в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, підтверджується схемою розміщення земельних ділянок з кадастровими номерами 4624883900:07:000:0001, 4624883900:07:000:0003, 4624883900:07:000:0004, 4624883900:07:000:0005, 4624883900:07:000:0006 (а.с. 25), витягом з публічної кадастрової карти України (а.с. 48), копією карти місцевості з орієнтованим місцем розташування спірної земельної ділянки між Державним кордоном і рубежем основних інженерних споруд та копію схеми розміщення земельної ділянки на території Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області (а.с.63,64).
Відповідно до ст.77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно п. 5 ст. 20 ЗК України, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України “Про використання земель оборони”.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони», уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.
Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.
Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.
Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.
Статтею 22 Закону України “Про державний кордон України” передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку, Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 23 даного закону передбачено, що у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
В силу приписів п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. “Про прикордонний режим”, з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених статтею 22 Закону України “Про державний кордон України” та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. “Про прикордонний режим”.
Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.
Згідно ст. ст. 6, 27 “Про Державну прикордонну службу України”, Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні та є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 10 ч. 2 Закону України “Про державну прикордонну службу” встановлено, що прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів.
Із врахуванням вищенаведених норм, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) являється органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України.
Відповідно до п. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити повністю та визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 9929/28-15 від 20.10.2015 року “Про затвердження поділу земельної ділянки”.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.10.2015 року № 9929/28-15 “Про затвердження поділу земельної ділянки”.
3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) - 1 378,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2016р.
Суддя Запотічняк О.Д.