8 вересня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Охрімчук Л.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення депозитного вкладу, процентів, відшкодування моральної шкоди та упущеної вигоди,
12 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня
2016 року.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Статтею 355 ЦПК України встановлено підстави для подання заяви про перегляд судових рішень.
Положеннями статей 357, 358 ЦПК України визначено вимоги і порядок подання заяви про перегляд судових рішень.
Подана заява про перегляд судових рішень не відповідає вимогам статей 357, 358 ЦПК України, виходячи з наступного.
В поданій заяві не зазначено:
- з яких саме підстав, передбачених статтею 355 ЦПК України, подано заяву про перегляд судових рішень;
- в чому саме полягає неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального/процесуального права (якщо заяву подано з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України);
- в чому полягає невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (якщо заяву подано на підставі пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України).
До поданої заяви не додано:
- копії судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, про перегляд яких подано заяву, а саме копії рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 вересня
2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 19 листопада 2015 року;
- копії інших за змістом судових рішень (суду касаційної інстанції) та постанови Верховного Суду України на підтвердження підстав перегляду судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої
статті 355 ЦПК України.
Крім того, заявником не сплачений судовий збір за подання заяви про перегляд судових рішень.
Згідно із положенням абзацу 2 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Положеннями статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.
На підставі Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав) виключено.
Таким чином, саме Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, положеннями якого визначено підстави, порядок та ставки сплати судового збору за звернення до суду.
Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України визначена в розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (в редакції Закону № 484-VIII від 22 травня 2015 року).
Розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, визначено підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Банківські реквізити для сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі, ро № 312 132 077 000 07, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897. У графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України та надати до суду оригінал платіжного документа.
Відповідно до частини 2 статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 353, 355, 358 ЦПК України, суддя Верховного Суду України
Надати ОСОБА_1 строк до 29 вересня 2016 року для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Л.І. Охрімчук