6 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Маринченка В.Л.,
суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -
розглянувши заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 травня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 5 квітня 2016 року, якою вищезазначений позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.
29 серпня 2016 року представник позивача ОСОБА_5 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд вищезгаданих судових рішень, посилаючись на неоднакове застосування статей 11, 99, 100 КАС.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пунктів 1, 2 частини першої статті 237 КАС мотивами перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є, зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
На обґрунтування наявності різного правозастосування заявник послався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року (К/800/11520/16), якою суд касаційної інстанції рішення судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аналіз зазначеного судового рішення не дає підстав для висновку про різне застосування статей 11, 99, 100 КАС, оскільки воно не є остаточними у справі і не містить протилежних висновків щодо застосування названих норм права. Інші, ніж у справі за позовом ОСОБА_4, висновки суду щодо наявності підстав для направлення справи для розгляду пов'язані із нез'ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи, що мали б значення для встановлення наявності/відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду та можливості у позивача дізнатися про порушення його прав. При цьому перевірка правильності встановлення таких обставин не входить до компетенції Верховного Суду України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає можливості у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року у цій справі.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Л. Маринченко
Судді: О.Ф. Волков
О.В. Кривенда