2 вересня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року, постановленої у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 подала заяву про перегляд судових рішень з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень.
Заява подана без додержання вимог статей 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), без усунення яких подальший рух справи неможливий з огляду на таке.
У заяві не наведено обґрунтування перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС, не додано копій різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 237 КАС (пункт 3 частини першої статті 2391 КАС).
Разом з тим, у ній міститься посилання на постанову Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року (справа № 21-432а12), яка не долучена до заяви.
Вимоги особи, яка подає заяву, наведені без урахування положень пункту 5 статті 239 КАС.
З урахуванням наведеного потрібно додати копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (пункт 1 частини першої статті 2391 КАС).
До усунення зазначених недоліків заяву ОСОБА_2 слід залишити без руху з наданням строку для їх усунення.
Керуючись частиною другою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви до 30 вересня 2016 року.
Суддя
Верховного Суду України М.І. Гриців