Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" вересня 2016 р.Справа № 922/2237/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Хечанян Г.В.
розглянувши справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників сторін:
позивача - Ворожбянов А.М.
відповідача - не з'явився,
До господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернулась Харківська міська рада (далі - позивач). У позові останній просив суд:
- звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6,51 кв.м. по АДРЕСА_2, яка використовується ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_1) шляхом демонтажу 5-го блоку (торгівельного місця) у торгівельному павільйоні з приведенням її у придатний для подальшого використання стан;
- звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 7,44 кв.м. по АДРЕСА_2, яка використовується ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_1) шляхом демонтажу 2-го блоку (торгівельного місця) у торгівельному павільйоні з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. Судові витрати позивач просив суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 11.07.2016 року було порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 02.08.2016 року о 10:15 год.
Ухвалою суду від 02.08.2016 року розгляд справи був відкладений до 22.08.2016 року до 12:00 год.
Ухвалою суду від 22.08.2016 року розгляд справи був відкладений до 06.09.2016 року до 11:45 год.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судом перевірено адресу відповідача та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача - 61178, АДРЕСА_1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_3 вжиті заходи самоврядного контролю, передбачені ст. 189 ЗК України щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_2, про що складено відповідний акт від 13.06.2016 року. (а.с. 14).
Згідно з даним актом встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 розташований торгівельний павільйон блочного типу на 7 торгових місць з окремими входами до них. В торгівельних місцях вказаного павільйону здійснюється продаж квітів певними фізичними особами-підприємцями, в т.ч. відповідачем, який використовує 2 та 5 блок (торгове місце), що розміщені на земельній ділянці площею 7,44 кв.м. та 6,51 кв.м. відповідно.
Земельна ділянка загальною площею 58,98 кв.м. по АДРЕСА_2 використовується певними фізичними особами-підприємцями, в т.ч. відповідачем без державної реєстрації прав, передбачених ст. ст. 125,126 ЗК України.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2016 року № 61064665 (а.с. 16-17) будь-яких прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 за юридичними та фізичними особами не зареєстровано.
Згідно з листом Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 17.06.2016 року № 19-20.08-3-2751/20-16 (а.с. 18) станом на 29.12.2012 року в управлінні не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за відповідачем.
Згідно з інформацією Департаменту земельних відносин від 21.06.2016 року № 4561/0/225-16 (а.с. 19) будь-яких рішень про надання земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розміщення торгівельного павільйону Харківською міською радою не приймалось.
Згідно листа Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради № 2471/0/22-16 від 22.06.2016 року (а.с. 20) вихідні дані на проектування, а саме містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, управлінням містобудування, архітектури не надавались. Відповідач до Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану та його структурних підрозділів з будь-яких питань не звертався.
Таким чином, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.
З метою звільнення зазначеної самовільно зайнятої земельної ділянки, позивач направив на адресу відповідача попередження № П-63/16 від 14.06.2016 року, в якому вимагав від відповідача звільнити спірну земельну ділянку в термін до 27.06.2016 року.
Проте, зазначені вимоги були залишені відповідачем без задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 2-3 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно зі статями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.
За змістом ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема відносяться вирішення питань регулювання земельних відносин, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів тощо.
На підставі ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Таким чином, за змістом вказаних положень закону, вирішення питань щодо встановлення, перебування та припинення діяльності торгового кіоску в м. Харкові по АДРЕСА_2 (біля ст. метро "Пушкінська") належить до виключної компетенції Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування який представляє територіальну громаду міста Харкова, та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.
За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 123 цього кодексу унормовано, що надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 124 вказаного кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
За приписами статті 125 наведеного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Отже, самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб. Окрім цього, Земельний кодекс України ставить правомірність використання земельної ділянки в залежність від встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації правовстановлюючого документа.
Враховуючи те, що на земельну ділянку по АДРЕСА_2 будь-яких прав не зареєстровано, а рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались, відповідач фактично використовує земельну ділянку шляхом її самовільного зайняття.
Згідно із положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до приписів статті 212 цього кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
За таких обставин, заявлений позивачем позов є обґрунтованим, він підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростований відповідачем та є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6,51 кв.м. по АДРЕСА_2 (біля ст. м. "Пушкінська") у м. Харкові, яка використовується ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_1) шляхом демонтажу 5-го блоку (торгівельного місця) у торгівельному павільйоні з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 7,44 кв.м. по АДРЕСА_2, яка використовується ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_1) шляхом демонтажу 2-го блоку (торгівельного місця) у торгівельному павільйоні з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_1) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, юридична адреса: пл. Конституції, 7, м. Харків, 61003) - 1378 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 08.09.2016 р.
Суддя О.В. Погорелова