16 серпня 2016 рокусправа № 199/2417/16-а (2-а/199/74/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції м. Дніпропетровська Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції УПП в м. Дніпропетровську рядового поліції Малькова Антона Сергійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною на те посадовою особою згідно вимог КУпАП, та за наявності достатніх даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, дії позивача кваліфіковані правильно.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, 29 березня 2016 року о 09 год. 45 хв. інспектором патрульної поліції УПП в м. Дніпропетровську рядовим поліції Мальковим Антоном Сергійовичем у відношенні позивача - ОСОБА_2, було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення ПСЗ №073225 за яким 29.03.2016 року о 09.45 год. в м. Дніпропетровську на вул. Пушкіна, 77б гр. ОСОБА_2, керуючи автомобілем PORSHE, державний номер НОМЕР_1, здійснив стоянку ближче 10 метрів від перехрестя вул. Канатної та пр. Пушкіна. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 15.9 ПДР України за яким передбачено відповідальність ч. 1ст. 121 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Натомість колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з даним висновком, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують вчинення позивачем правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що скільки предметом оскарження є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому суд повинен перевірити законність та обґрунтованість складення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи.
Згідно з ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду 11 пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходь, а гак само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом, відповідно до статті 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Як передбачено ч.1-З ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною 3 статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною 1 статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині 3 статті 238) частиною 3 статті 109, статтями 110, 115, частинами 1, 3 і 5 статті 116, частиною 3 статті 116-2, частинами 1 і 3 статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Слід зауважити, що відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, матеріали справи містять фотофіксацію порушення (а.с. 50, 51), натомість, з даної фотофіксації не можливо ідентифікувати автомобіль правопорушника, а саме не можна встановити номер авто, марку, колір. Отже, дана фотофіксація не може підтверджувати, що правопорушення, вчинено саме ОСОБА_2. Крім того, в Постанові про адміністративне правопорушення зазначено час вчинення правопорушення: 9 год. 45 хв. (а.с. 17), однак, на фотофіксації зазначено інший час порушення, а саме: 09:58, що викликає сумнів у відповідності події та її фіксації.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, тому не можна погодитися з висновком суду першої інстанції, що дані, наявні в матеріалах справи є достатніми для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз законодавчих норм, заперечення позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення дає підстави дійти висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак доказів того, що ОСОБА_2 порушив п.15.9 (г) Правил дорожнього руху, зокрема, пояснень свідків, інформації з технічних засобів, відповідачем до матеріалів справи не долучено.
В порушення законодавчих положень відповідачем не з'ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не надано суду першої інтонації доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували б позицію позивача.
Виходячи з викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючись п. 3 ч. 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПСЗ № 073225 від 29 березня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В іншій частині відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: Л.П. Туркіна