донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.07.2006 р. справа №43/120
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Дзюби О.М.
суддів
Діброви Г.І., Шевкової Т.А.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Мороз Ю.А. (довіреність б/н від 16.06.2006р.),
від відповідача:
Головкін В.Ю. (довіреність №250-19Д від 10.01.2006р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
"Маріупольський завод важкого машинобудування" ВАТ
на постанову (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
17.05.2006 року
по справі
№43/120
за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження-Донецьк" м.Донецьк
до
Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування" м.Маріуполь
про
стягнення заборгованості у сумі 36196 грн. 60 коп.
У квітні 2006року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження -Донецьк» м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» м.Маріуполь заборгованості в сумі 36196грн.60коп.
Рішенням від 17 травня 2006року господарський суд Донецької області (суддя Зубченко І.В.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі і стягнув основний борг в сумі 36196грн.60коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 361грн.97коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп. У задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» щодо надання відстрочки виконання рішення суду на 3 місяці відмовив.
Відповідач з прийнятим рішенням не згоден, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права.
Позивач з прийнятим рішенням згоден, тому просить залишити його без змін, скаргу без задоволення.
Розпорядженням заступника Донецького апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням судді Стойка О.В. у черговій відпустці, для розгляду господарської справи, призначених до перегляду в апеляційному порядку, утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий -Дзюба О.М.., судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
01.01.2004року між позивачем та відповідачем був укладений договір на технічне обслуговування та спостереження на об'єкті відповідача Санаторій-профілакторій «Здоров'я» за адресою Дачний проїзд,7. Відповідно до договору позивач взяв на себе зобов'язання з технічного обслуговування та обстереження установок пожежної сигналізації та підключення та дистанційний контроль за вказаними установками через пульт централізованого пожежного стереження, а відповідач повинен здійснити оплату протягом 10-ти денного строку з моменту підписання щомісячно виставленого позивачем акту приймо-передачі виконаних робіт (форми №2) (розділ 1, пункти 3.4.6, 4.2 договору).
Зміни у договір сторонами не вносилися.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за період з квітня 2004року по лютий 2006року договірні зобов'язання виконав на суму 72393грн.20коп. Але відповідач у порушення вимог статей 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України договірні зобов'язання виконав частково. Залишок заборгованості складає 36196,60грн. У суді першої інстанції представник відповідача заборгованість визнав у повному обсязі, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с.43).
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно задоволений позов, оскільки заборгованість підтверджена матеріалами справи та самим відповідачем, тому суд задовольнив позов відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі заявник стверджує, що згідно з п.1 ст.205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, на його думку, строк виконання зобов'язань повинен бути продовжений на два місяці відповідно до п.6.1 та 6.2 договору та ст.205 Господарського кодексу України, тобто до кінця травня 2006року, а суд повинен був в позові відмовити на тій підставі, що на дату судового розгляду справи термін виконання зобов'язання не настав.
Дані ствердження судова колегія до уваги не приймає, оскільки пункти 6.1 і 6.2 знаходяться у розділі 6 «Форс-мажор». Форс-мажор -це обставини, що не залежать від волі учасників господарського зобов'язання, мають надзвичайний та невідворотний характер, які звільняють боржника від відповідальності за допущене ним порушення, лише якщо вони мають ознаки надзвичайності і невідворотності та причинно обумовили невиконання зобов'язань.
Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає підстави господарської правовою відповідальності. Так, частиною другою вказаної статті зазначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається форс-мажорними обставинами. Таким чином, пункти 6.1 і 6.2 договору неможливо застосовувати у даному випадку.
Як вбачається із матеріалів справи, докази форс-мажорних обставин у матеріалах справи відсутні. Повідомлення про неможливість виконання також у матеріалах справи відсутнє, а тому у відповідача не було підстав для невиконання договору.
Враховуючи викладене, оцінюючи наявні матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 17 травня 2006 року прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, рішення суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника по справі.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2006року у справі №43/120 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2006року у справі №43/120 залишити без змін.
Головуючий Дзюба О.М.
Судді: Діброва Г.І.
Шевкова Т.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС